Минуло трохи більше року від початку будівництва на вул. Замковій у Галичі нового храму Блаженних Священномучеників Станіславівських Симеона Лукача, Григорія Хомишина та Івана Слезюка за проектом районного архітектора Ігоря Крета. А вже у вівторок, 11 жовтня, над зведеними стінами встановлено золотисті куполи. Погода, як для такої події, видалася не вельми приємною - дощовою й холодною. Та все ж біля нової церкви зібралося чимало мешканців Галич Гори, представники влади, меценати. 

     Минулого вівторка в приміщенні Народного дому м.Галича відбулися урочисті проводи юнаків до лав Збройних сил України.

Провести призовників і побажати їм щасливої служби, здоров’я, витримки і мужності прийшли представники районної влади – заступник голови районної ради Любов Гордійчук та керівник апарату райдержадміністрації Іван Зельманович.

     Впродовж двох тижнів вересня посланці німецького міста Ліхен вивчали у Галичі можливості налагодження співпраці двох міст у галузі освіти, туризму та реалізації  соціальних проектів за  сприяння міжнародних фінансових організацій. Газета «Галицьке слово», яка долучалася до висвітлення візиту Рюдігер Мацлера та Зігхарда Техова до Галича,  вчора отримала листа з Німеччини, куди повернулися її посли дружби і мають намір продовжувати розпочату роботу. Пропонуємо їх послання увазі наших читачів.

     У галицькому храмі Святого Рівноапостольного Володимира (УАПЦ) зберігатиметься ікона з мощами Святителя і Цілителя Луки (Войно-Ясенецького). «Архиєпископ Лука (в миру Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) (1877-1961), хірург, учений, професор медицини та богослов’я, письменник, архієпископ Сімферопольський та Кримський,--розповідає отець Іоан Кузь.— У радянські часи був репресований та 11 років відбув у засланні. У 1995-ому році Архієпископа Луку причислили до лику святих.

     Протягом останнього тижня  представники Німеччини, бізнесмени Рюдіґер Метцлер  та Зіґхард Техов  вивчають можливості багатопрофільного  партнерства   між Галичем та містом Ліхен (земля Бранденбург). Причому, партнерства, вигідного насамперед для нашого міста та району, оскільки  при певних умовах воно обіцяє залучення значних коштів через ООН та Світовий Банк на реалізацію наших  соціальних проектів. Але про все по порядку.

     Галич і Галицька земля має давню історію й визначних володарів, які докладали немало зусиль щоб піднести роль Галицького, а пізніше Галицько-Волинського-князівства. Серед них непересічною постаттю є король Данило Романович. Його життя і діяльність широко відобразив літописець на сторінках Руського літопису. Ще малолітнім він втратив стольне місто Галич, а пізніше й Володимир-Волинський.

     Безпрецедентний випадок стався минулої ночі в Галичі. Невідомий зловмисник, чи кілька зловмисників, з метою пограбування проникли в приміщення церкви Різдва (пам’ятка архітектури ХІІІ ст.).

     Ось і промайнуло літо… Закінчилася пора відпусток, активного відпочинку та безтурботності. Яскравою ознакою початку осені, повернення до роботи і навчання є перший день вересня, а  з 1984 року ще й День знань, який відзначається 1 вересня і знаменує початок нового навчального року.

     Хтось із ідейних борців, які воювали у лавах ОУН-УПА, звертаючись до своїх побратимів, сказав: «Хлопці, Україну на таці ніхто нам не принесе. Україна потребує крові». І він мав рацію. Бо бачимо, що й зараз східні терени України вмиваються кров’ю наших хлопців-захисників, які воюють проти нашого споконвічного ворога. Сили російського зла наступають не тільки на Україну, але й скалять зуби на всю Європу. Москва прагне створити тотальний хаос у вільному світі. 

     Україна має прадавню історію – мабуть, одну з найбільш складних і багатих у світі. Однак незалежною у межах своїх кордонів є лише чверть століття. Хто міг би подумати, що талановитий народ на такій родючій землі упродовж сотень років згинатиметься під чоботом окупанта? А чи припускали наші вороги, що ми зуміємо зберегти державність, незважаючи на війну, бідність і безкінечних визискувачів на чолі країни? Сумнівів немає – їх це неабияк здивувало.