У бурхливому морі українського життя непросто зберегти свою ідентичність. Сучасне модернізоване, мобілізоване і комп’ютеризоване життя, здається, прагне зітерти усі яскраві особливості чи не кожного регіону України. Однак на її розгорнутій карті, хочеться комусь цього чи не хочеться, чітко і незаперечно виділяється Галичина. Дивне розуміння чи, можливо, нерозуміння простежується у її сприйнятті. Галичини ніби нема, бо всі джерела подають її як назву історичну. У той же час вона існує, паростками свого нев’янучого зела пробивається до світла. У такому ракурсі феномен Галичини і пов’язаного із нею галичанства іще не розкрито до кінця. Для нас її розуміння важливе по суті. Адже ми знаходимося  у самому її серці. І кому, як не нам, в першу чергу, потрібно зберегти те, що зникає. Саме через це ми започатковуємо на сторінках нашого часопису  нову рубрику «Галичанство».  А розпочинаємо її  однойменною розвідкою відомого філософа і громадського діяча Миколи Шлемкевича. Його розуміння цього поняття особливе, а важливість його праці полягає у тому, що саме він чи не вперше спобував заглибитися філософськими роздумами у сутність галицького життя, зрозуміти  і визначити  його значення у вузькому та широкому розумінні.
Іван ДРАБЧУК

     Підведено  підсумки конкурсу на кращу кличку оленяти, яке утримується в Центрі реабілітації диких тварин Галицького національного природного праку. Тепер його можна «величати» «Цезар».
Свої пропозиції висловило понад 120 відвідувачів Парку, переважна більшість яких вихованці оздоровчих таборів «Сокіл», «Лімниця», спортивного табору з села Козина. Серед інших назв – «Басько», «Спритко», «Рижик», «Рудик», «Захар», «Бембі», «Дінго», «Джонні» тощо.  А кличку, що сподобалась більшості журі конкурсу, дала оленяті мешканка Галича Василинка Гембарська. Найближчим часом їй буде вручено приз конкурсу.

     Товариство мисливців і рибалок «Бурштинське» – окрема незалежна організація, заснована 23 березня 1995 року і налічує більше 150 мисливців, працює на самофінансуванні. Самоокупність товариства на сьогоднішній день становить 121%.
Товариство надає послуги, які стосуються насамперед полювання. А між сезонами проводиться певна робота щодо забезпечення природоохоронних заходів. Велика увага приділяється біотехнії, до якої входить підгодовування, яке проводиться круглорічно, а особливо у зимовий період, де необхідний особливий догляд за дикими тваринами, які водяться у наших лісах. Підгодовування звірів здійснює єгерська бригада, яка ще й бореться з браконьєрами і робить все для того, щоб захистити звірів.

     Серед незвичайної краси зелених лісів на мальовничих землях Крилоса і Галича розташувався клаптик землі, де завжди панує любов. Ця любов незвичайна. Вона дуже колоритна, різнобарвна, змушує серце битися сильніше, а розум спонукає аналізувати глибше, штовхає людей на благородні вчинки. Це любов до матінки-природи і ця любов оточує тебе, бо краса завжди дарує радість, а спілкування з природою одухотворює.

     ТОВ «Карпатнафтохім»  та ПрАТ «ЛУКОР» на шляху до повної зупинки виробництва. Причина – складне фінансово-економічне становище підприємства. Щоб захистити єдиний в Україні виробник полімерної продукції, об’єднана організація профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» надіслала офіційне звернення до Президента України.

     Як повідомив редакцію «ГС» міський голова Галича Орест Трачик, реконструкція старого моста через р.Дністер затримується через брак необхідних коштів на ці роботи.
– Ми уже неодноразово подавали в Інтернеті інформацію про пошук інвестора для ремонту моста, однак ніхто поки що не зголошується, – сказав міський голова.
Він також повідомив, що у мерії є проект, згідно якого старе покриття мосту має бути ліквідоване, а натомість на існуючих металевих конструкціях, які за висновками експертів можуть служити ще достатньо довго, мало б бути встановлене дерев’яне.
Вартість такого проекту сягає понад 600 тисяч гривень.
Сьогодні міст знаходиться в жалюгідному стані, а грошей на його ремонт у міському бюджеті нема. Отож міська влада не втрачає надії на те, що знайдеться інвестор на реконструкцію єдиного пішохідного засобу сполучення центральної частини древнього міста з лівобережною.

     9 серпня минуло 8 років із часу підписання Указу Президента України №877 про створення Галицького НПП. Нині в установі, що займає територію 14 685 гектарів, науково-дослідницькою, природно-охоронною, туристичною, рекреаційною і господарською діяльністю займається майже 130 працівників.
До 8-ї річниці створення Галицького НПП «Музей природи землі Галицької» поповнився новими експонатами. Цікаві палеонтологічні  матеріали надав аматор-колекціонер, житель райцентру Віктор Матура.  Дирекція Галицького НПП висловлює подяку Віктору Васильовичу і бажає йому творчих успіхів у  його цікавому захопленні.

     Збереження лісових угідь Прикарпаття від вогню у теперішній пожежонебезпечний період обговорювалося на спільній семінар-нараді фахівцями Управління Держтехногенбезпеки в області, Територіального управління МНС,  Управління з питань  надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Івано-Франківської ОДА, представниками відповідних служб та відомств, діяльність яких пов’язана з питанням протипожежного стану лісових угідь та природних екосистем.

     Триває обговорення передвиборчої програми Об’єднаної
опозиції «Батьківщина». Цього разу народні депутати та експерти дискутували про правовий блок документа – тут потрібно
вивірити кожне слово, аби після перемоги на виборах докорінно змінити правоохоронну й судову системи в Україні. Силовики
і судді мають захищати всіх громадян, а не лише чиновників.

     Чому на операційному столі померла 23-річна жінка – шукають правду її родичі.
Напередодні Юлія Чошко прийшла у Калуську районну лікарню на планову операцію. Хірургічне втручання мало бути нескладним, і наступного дня пацієнтку обіцяли відпустити додому. Півторигодинна операція переросла для родичів у 5 годин очікування й невідомості, інформують «ФАКТИ».
«Вона не мала ніяких хвороб. Лише скаргу на цю грижу. Була здорова дівчина, прийшла до них здоровими ногами, а з операційного ліжка вже не встала», – розповідає чоловік Ігор Чошко.