В Галичі населення становить 8 тис. жителів. Це старовинне містечко, колишня столиця Галицько-Волинської держави. Воно відіграло в минулому величезну роль у формуванні української державності.
Галицька центральна районна лікарня обслуговує 61,5 тис. населення району.
Районна лікарня на 200 ліжок вже будується протягом 30 років. В 1990 – 1993 роках збудовано господарське приміщення, котельню, патанатомічний корпус. В 1998 році здано в експлуатацію поліклініку Галицької ЦРЛ до святкування 1100 – річчя з дня заснування м. Галича, в 1999 році на благодійні кошти – перехід між поліклінікою і стаціонаром, майбутній адміністративний корпус.

Відповідно до Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань у продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Пунктом 15 “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. N 1379, передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п’ять днів;

     На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі перебуває 18471 пенсіонер, з них отримують пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» – 18114 чоловік, «Про наукову та науково-технічну діяльність» – 3, «Про пенсійне  забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» – 64 чоловік.

     Своєрідним символом Галича є Старостинський замок.Одні дослідники вважали, що це польський замок (XVI-XVII ст.),  інші – що це Володимирковий палац,  ще інші – що це долітописна дерев’яна споруда, дехто стверджував,що це кам’яний замок княжих часів. З цього можна зробити висновок,  що ще до Старостинського замку на Замковій горі існувало укріплене поселення XI-XIII ст. З трьох сторін замок оточували вали, на яких знаходилося п’ять оборонних веж і три в’їзні  брами. За Польщі замок був відбудованим і служив цитаделлю королівської адміністрації. З часів свого зведення і до моменту остаточної руйнації (1858р.) замок десятки разів знищувався і відбудовувався та реставрувався. Одного разу був відновлений за власні кошти Андрія Потоцького.
Теперішній вигляд замку – з 1998 року.

     У нашому районі є чимало таких місць, пам’яток історії та архітектури, які притягують своїм магнетизмом, надзвичайною аурою… і могли б мати величезне значення для формування світогляду у молоді, зміцнення її віри, а натомість частина пам’яток перетворюється в попіл забуття. Не віриться, що костел XVIII століття зараз перебуває в такому жахливому стані. Засмерділі радянськими добривами стіни, аварійний підйом на хори, а у вежі-дзвіниці  дах от-от впаде, розграбована крипта, обшарпані розписи...

     Катерині Іванівні Турчин доля відміряла більше сотні літ. Народилася вона 3 липня 1905 року в селі Старі Парипси на Яворівщині. На початку 40-х років ХХ століття її з родиною переселили у село Лука Калуського району Івано-Франківської області.
Майже ціле життя Катерина Іванівна прожила в селі. За Польщі закінчила чотирикласну школу. Одружилася з однолітком. Разом з чоловіком Семеном тримала господарку, обробляла землю, важко працювала. Трудилася до сторічного віку.

     Історія знає чимало прикладів, коли любов чоловіка до жінки спричинялась до величезних наукових відкриттів. Ще 35 років тому ми довідалися, що головна праця наукового життя славетного археолога Ярослава Пастернака (1892-1969) «Старий Галич», була присвячена його дружині Марії.

     До Івано-Франківська з концертом завітав грузинський співак Вахтанг Кікабідзе. Переповнена зала облмуздрамтеатру  довго аплодувала стоячи, як тільки співак з’явився на сцені. Вахтанг Кікабідзе розповів, що заради концерту в Івано-Франківську відмінив виступи в іншій країні – Росії. Співак зізнався, що має симпатію до українців ще з дитинства, адже виріс у Тбіліському дворі, де пліч-о-пліч жили

     Традиційно, з нагоди Дня міста найкращі досягнення івано-франківських письменників, поетів та журналістів відзначають премією імені Івана Франка. Її присуджують щорічно за твори, які збагачують духовний світ сучасників, будять історичну пам’ять народу, його національну свідомість та самобутність. Лауреатом премії у номінації «Журналістика» став краєзнавець Іван Бондарев за цикл статей на військово-патріотичну тематику. Крім цього, у номінації «Література» лауреатами стали: Любов Загоровська за поетичну збірку «Назустріч вітру», Олеся Овчар за книжку віршів для дітей «Сонячна карусель», Марія Микицей за прозовий твір «Трофей на довгу пам’ять». Подарунком для всіх гостей свята стали виступи музикантів, вокалістів і хореографічних колективів з Прикарпаття та інших міст України.

     9 травня День Великої Перемоги над  фашистською Німеччиною відсвяткували в Кінашеві. Свято почалося панахидою за загиблих героїв на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Урочистий мітинг біля пам’ятника загиблих героїв відкрила сільський голова Надія Цимбаліста.