Кожна дитина в нашій країні має право на життя, освіту, піклування батьків. Якщо держава в якійсь мірі виконує свої функції, то, на жаль, в Україні є більше 100 тисяч дітей, які виховуються без батьківського догляду. Ця цифра швидко зростає. Про декого з них забули батьки, у декого їх нема. Та чи можна назвати батьками людей, які  забули, що у них є діти? Піклуючись про власні «насолоди», вони не пам’ятають про обов’язок, покладений на них як на продовжувачів роду та закріплений у Конституції України. Саме дітям, забутим рідними, у нашій країні створюють інтернати, дитячі будинки, реабілітаційні центри для того, щоб хоч тут відчули, що таке любов.

     З 25 грудня із церкви Петра і Павла с.Залуква розпочалася акція передачі Вифлиємського вогню галицькими пластунами, які також урочисто передали Вифлиємський вогонь миру районній державній адміністрації, колективам Галицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 та Галицької гімназії.
Світло миру з Вифлиєму впродовж тижня отримають навчальні заклади та  церкви району, а  також вихованці Івано-Франківського регіонального центру соціально-психологічної реабілітації у селі Мединя.
Це перша благодійна акція організації галицьких пластунів, які знову заявили про свою діяльність на теренах району.

     Минає 2011 рік, доволі суперечливий і неоднозначний. Для когось він був вдалим, хтось знайшов своє кохання, а хтось – друзів. Багато з нас зрозуміли, хто ми. Зрештою, це був нелегкий рік, який дав чимало уроків владі і продемонстрував, на що варто звернути увагу у 2012 році.
Яким минулий рік був для нас, що найбільше запам’ятається з тих подій, якими жили ми, Україна, світ? Погодьтеся з тим, що не був він монотонним і статичним.
Підводити підсумки року вже стало доброю традицією. Згадувати як радісні, так і сумні події, аналізувати досягнення і помилки, радіти перемогам і усвідомлювати гіркоту поразок. Зрештою, було по-різному. Чимало було хороших подій, а то й прикрих оказій. Багато що здивувало, вразило, розчулило. Мене нині взагалі по-особливому вражає кожен день мого і нашого життя та кажу це без зайвого пафосу і пози.

     Праця возвеличує людину. Це істина, яку не треба підтверджувати і яка відома кожному ще з дитинства. Ми працюємо, щоб життя наше набуло сенсу, щоб залишити щось по собі, навчаємо праці дітей, щоби не перервалась ця благородна традиція. І якщо праця наша пов’язана з естетикою, творчістю, світом мистецтва, результати її неоціненні, вони стають не лише матеріальним, а й духовним набутком народу.
Цінність праці у мистецтві добре розуміють керівники та вихованці Малої академії народних ремесел м. Галича. Ось уже двадцять перший рік працівники цієї «майстерні мистецтв» запалюють у дитячих душах іскорки таланту та працелюбності.

      МЕДИНЯ. Справжнє свято відбулося цими днями у міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в селі Мединя. До вихованців завітав святий Миколай, але не сам, а з численними гостями, серед яких голова районної державної адміністрації Григорій Івасишин, сільський голова села Мединя Іван Стус, працівники районного центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей районної державної адміністрації. Гості прийшли не з порожніми руками, та й Миколай приніс чимало подарунків.
Але, мабуть, найбільшу радість дітям подарували актори зразкового дитячого театру Галицького районного Народного дому, яким керує Марія Грицик. Аматори показали вихованцям Центру цікаву виставу про святого Миколая Чудотворця.

     Наша публікація є продовженням статті «Галицьке Подністер’я – прабатьківщина українського народу», яка була надрукована в одному з номерів «Галицького слова» в середині серпня нинішнього року. Нагадаємо, що в газетному матеріалі ми обстоювали свою наукову позицію, що племена трипільської культури, які в ІV-ІІІ тис до н.е. населяли майже всю територію сучасної України, були одними з древніх предків нашого народу. Якщо би така концепція належала тільки нам, то в її істинності можна би було засумніватися. Але від часів відкриття трипільської культури чехом Віцентієм Хвойкою минуло вже більше 110 років, однак число прихильників автохтонного розвитку українського народу від древності і до нині не зменшується, а поповнюється такими славними іменами українських вчених, як М. Грушевський, П. Курінний, Е. Кричевський, Т. Пассек, К. Черниш, Я. Пастернак, В. Щербаківський. В ряди дослідників-автохтоністів стали зарубіжні вчені: німецький археолог Т. Шмідт, фінський М. Тальгрен, сербський В. Мілойчіч, польські Л. Козловський і К. Маевський.

     22 грудня енергетики Галицького району вкотре відзначили своє професійне свято і вкотре підтвердили, що професія енергетика сьогодні є життєво необхідною, адже дає енергію для роботи всіх галузей промисловості і дарує світло та тепло людям.
У інтерв’ю редакції газети “Галицьке слово” директор філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Галицький РЕМ» Тарас Гнатюк зазначив: ...

     Усі ми родом із дитинства – країни колискових пісень, дивовижних казок, безтурботних пустощів і безкінечного очікування свят. А особливо новорічних та різдвяних – коли мороз вимальовує на вікнах чудернацькі візерунки, лунає коляда, сім’я збирається до вечері, красуня ялинка наповнює оселю лісовими пахощами, а Дід Мороз приносить омріяні подарунки.

     У помешканнях жителів сіл Делієве та Лани вже найближчим часом замерехтить блакитний вогник. Будівництво газопроводу тут розпочали влітку цього року, а 19 грудня урочисто відкрили підвідний газопровід і запалили символічний факел. Ця подія - один з етапів реалізації програми ПАТ «Івано-Франківськгаз» щодо газифікації Прикарпаття.

     14 грудня 2011 року за попередньою домовленістю з керівництвом Галицького районного відділу ГУ МНС в області, працівником Галицького РЦЗ проведено професіографічну екскурсію для учнів Дубовецької та Маріямпільської ЗОШ І-ІІІ ст. В ході заходу учням було продемонстровано навчальний виїзд пожежного караулу на спец автомобілі для локалізації та гасіння пожежі. Діти переконались як швидко і злагоджено пожежники розгортають спеціальне спорядження та подають воду на місце пожежі і як від їх чітких дій залежить порятунок людей та майна громадян.