19 січня 2012 року минає 100 років від дня народження активного діяча ОУН, з 1941 року першого заступника Провідника ОУН-Б, керівника антибільшовицького блоку народів, голови Проводу ОУН Ярослава Семеновича Стецька.
Важко не погодитися з думкою відомого письменника Сергія Плачинди, котрий писав: «Не може не вражати глибина аналізу явищ, подій та історичної долі українства, синтетичність думок, я б сказав, – узагальнюючий геній Ярослава Стецька, а головне — підпорядкованість усіх своїх діянь і суджень, роздумів і теоретичних осягнень одній ідеї — ідеї побудови Української Соборної Самостійної Незалежної Держави».

     Про положення цього нормативного акту йшлося під час засідання Громадської ради при ДПІ в Галицькому районі. Понад 2 тисячі галичан займаються підприємницькою діяльністю. Більше третини з них минулого року перебували на спрощеній системі оподаткування. Нині для підприємницької спільноти Галицького району настав відповідальний період – малий бізнес повинен адаптувати свою діяльність до реформованої спрощеної системи оподаткування.

     17 січня у читальній залі ЦБ відбулося урочисте вручення призів від редакції газети «Галицьке слово» за участю підприємця Володимира Федорняка та інших спонсорів акції і партнерів газети.
Учасники розіграшу мали нагоду переконатись, що передплата газети – не тільки бути поінформованим про найголовніші події району та області, а й шанс отримати цінні призи.

     В результаті революції 1917 року у Росії та розпаду Австро-Угорської імперії утворилися дві  далеких за міжнародними, політичними, економічними і соціальними орієнтирами, але рідні по крові держави: Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка. Те, що один народ був змушений поділитися навпіл, і кожна з його частин йшла своїм шляхом розвитку, визначила  історична доля. УНР була  державою соціального спрямування. Її молода влада найбільше переймалася питаннями прав національних меншин, а у своїй діяльності сповідувала революційний романтизм. В той  же час уряд ЗУНР складався з представників української аристократії та інтелігенції, які вже мали неабиякий досвід парламентської боротьби, а у своїх вимогах виходили з потреб моменту.

     Переможцями серед тих, хто надіслав квитанції на передплату газети «ГС» на рік, і власниками головних призів стали:

Власником головного призу – телевізора «Електрон» стала Тутка Ольга Ігорівна із села Демешківці!!!

     Новорічно-різдвяний час... Він довгоочікуваний, бо сповнений величними святами, які не обходяться без красуні ялинки, яка вже давно стала головним новорічним атрибутом кожної оселі. Діти і дорослі охоче прикрашають її іграшками, вона створює справжній святковий настрій, наповнює оселю хвойним ароматом. Та недовго красуня буде прикрашати наші оселі, бо голочки дуже швидко обсипаються, а саму ялинку викидають на смітник. Така доля чекає сотні тисяч ялинок.

Дарія прокинулася. Не розплющуючи очей, стала прислухатися до того, що відбувається навколо. Слух вловлював якесь нерозбірливе шарудіння, наче човгання домашніх тапочок. Жінка, переборюючи смертельну втому, розплющила очі. Оглянула кімнату. Намагалася хоч щось пригадати.
Із затуманеної свідомості стали виринати якісь незрозумілі уривки, які наче пазли, що ніяк не складалися в цілісну картинку...

     Гору Кармель пошановують віруючі усіх трьох основних монотеїстичних релігій – християнства, іудаїзму та мусульманства. Вона вважається місцем проживання пророка Іллі (Еліягу – на івриті). Біля підніжжя гори є печера Іллі. На вершині гори пророк молив Бога про припинення трирічної посухи, а потім з трепетом стежив за появою в небі дощової хмари. З торжеством християнства на Кармелі виникла ціла мережа монастирів. Найбільшим і відомим вважається католицький монастир ордену кармелітів «Мухрака», заснований тут ще на початку ХІІІ століття. Своєю назвою орден зобов’язаний подіям, що відбувалися на горі Кармель. «Мухрака» арабською означає “вогняне місце” – місце жертвопринесення Еліягу (Іллі).

     Ізраїль – країна дуже маленька за масштабами. Проте за кількістю Святих для Християнського світу місць вона випереджає всі інші. Тут просто, мабуть, нема метра землі, якого не торкнулися б події, описані у Святому Письмі.
Тут жив, проповідував, був розп’ятий за наші гріхи і воскрес Ісус Христос, тут вірили і молилися Богородиця та Святі Апостоли, звідси взяла початок християнська віра…
Недарма віруючі з усього світу намагаються потрапити на цю Святу Землю. Звичайно, що різні чернечі ордени облюбували собі ці місця для побудови монастирів, щоб жити і прославляти Бога на Ним же обраній землі.
Рівно на півдорозі з Тель-Авіва до Єрусалиму знаходиться монастир ордену Святого Бенедикта Латрун, або, як його ще називають, Латрунське абатство Богоматері всіх скорботних. Ізраїльтяни ж знають цю обитель як монастир монахів-мовчальників.

     У своїй книзі «Чудотворні ікони Прикарпаття», яка побачила світ у видавництві «Нова Зоря» в 2003 році, ми подали образки про 12 ікон Божої Матері, які знаходились в різні часи на теренах Івано - Франківщини. Історичні долі їх були різними, так само як і їх походження, до того ж одні зберігались у церквах, а інші у польських костелах. Зрештою, великої різниці між ними у зв’язку із цим ми не робили, адже ікона для побожного християнина є насамперед Божим ликом і перше, що спадає на думку, коли її бачиш – це помолитися перед нею. Тому ми і подали розповіді про чудотворні ікони із Більшівців, Лисця, Маріямполя, Станіславова (з вірменського костелу), Фраги.