Новорічно-різдвяний час... Він довгоочікуваний, бо сповнений величними святами, які не обходяться без красуні ялинки, яка вже давно стала головним новорічним атрибутом кожної оселі. Діти і дорослі охоче прикрашають її іграшками, вона створює справжній святковий настрій, наповнює оселю хвойним ароматом. Та недовго красуня буде прикрашати наші оселі, бо голочки дуже швидко обсипаються, а саму ялинку викидають на смітник. Така доля чекає сотні тисяч ялинок.

Дарія прокинулася. Не розплющуючи очей, стала прислухатися до того, що відбувається навколо. Слух вловлював якесь нерозбірливе шарудіння, наче човгання домашніх тапочок. Жінка, переборюючи смертельну втому, розплющила очі. Оглянула кімнату. Намагалася хоч щось пригадати.
Із затуманеної свідомості стали виринати якісь незрозумілі уривки, які наче пазли, що ніяк не складалися в цілісну картинку...

     Гору Кармель пошановують віруючі усіх трьох основних монотеїстичних релігій – християнства, іудаїзму та мусульманства. Вона вважається місцем проживання пророка Іллі (Еліягу – на івриті). Біля підніжжя гори є печера Іллі. На вершині гори пророк молив Бога про припинення трирічної посухи, а потім з трепетом стежив за появою в небі дощової хмари. З торжеством християнства на Кармелі виникла ціла мережа монастирів. Найбільшим і відомим вважається католицький монастир ордену кармелітів «Мухрака», заснований тут ще на початку ХІІІ століття. Своєю назвою орден зобов’язаний подіям, що відбувалися на горі Кармель. «Мухрака» арабською означає “вогняне місце” – місце жертвопринесення Еліягу (Іллі).

     Ізраїль – країна дуже маленька за масштабами. Проте за кількістю Святих для Християнського світу місць вона випереджає всі інші. Тут просто, мабуть, нема метра землі, якого не торкнулися б події, описані у Святому Письмі.
Тут жив, проповідував, був розп’ятий за наші гріхи і воскрес Ісус Христос, тут вірили і молилися Богородиця та Святі Апостоли, звідси взяла початок християнська віра…
Недарма віруючі з усього світу намагаються потрапити на цю Святу Землю. Звичайно, що різні чернечі ордени облюбували собі ці місця для побудови монастирів, щоб жити і прославляти Бога на Ним же обраній землі.
Рівно на півдорозі з Тель-Авіва до Єрусалиму знаходиться монастир ордену Святого Бенедикта Латрун, або, як його ще називають, Латрунське абатство Богоматері всіх скорботних. Ізраїльтяни ж знають цю обитель як монастир монахів-мовчальників.

     У своїй книзі «Чудотворні ікони Прикарпаття», яка побачила світ у видавництві «Нова Зоря» в 2003 році, ми подали образки про 12 ікон Божої Матері, які знаходились в різні часи на теренах Івано - Франківщини. Історичні долі їх були різними, так само як і їх походження, до того ж одні зберігались у церквах, а інші у польських костелах. Зрештою, великої різниці між ними у зв’язку із цим ми не робили, адже ікона для побожного християнина є насамперед Божим ликом і перше, що спадає на думку, коли її бачиш – це помолитися перед нею. Тому ми і подали розповіді про чудотворні ікони із Більшівців, Лисця, Маріямполя, Станіславова (з вірменського костелу), Фраги.

     9 січня в Задністрянському Будинку культури відбувся фестиваль вертепів. В ньому взяли участь вертепи с. Задністрянське, с. Боднарів Калуського району, с. Липиця Рогатинського району.
Переможців не визначали, бо усі прославляли Новонароджене Дитятко.
Жителі села були щиро захоплені грою аматорів, які передавали біблійні історії про народження Спасителя, чудувалися мелодійними колядками, що лунали зі сцени.

     «Малі вікторівчани» – дитячий аматорський колектив, яким керує художній керівник Вікторівського Народного дому  Ольга Ткачівська, дарував впродовж Різдвяних свят мешканцям села свої вітання та колядки.
Маленькі колядники срібними дитячими голосами віншували з Різдвом Христовим від хати до хати мешканців села, депутатів сільської ради, підприємців, родину сільського голови Мирослава Глума.

     25 листопада 2011 року минув рік з часу першого сесійного засідання Галицької районної ради шостого скликання, до якої за результатами останніх місцевих виборів з-поміж 629 кандидатів було обрано 82 депутати від 11 політичних сил.
Усвідомлюючи зобов’язання перед депутатським корпусом й громадою району, відштовхуючись від загальноприйнятої цивілізованої практики, на виконання Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад» (ч.3 ст.11, ст.16) та дотримуючись принципів відкритості й прозорості, вважаю за доцільне підвести перші підсумки діяльності за звітний період.
Кожен з вас має на руках детальний звіт про роботу за рік. Тому вважаю за доцільне зупинитися тільки на загальних аспектах діяльності районної ради.
Зокрема, вважаю найбільшим досягненням те, що нам вдалося добитися об’єднання депутатського корпусу району, який зумів переступити через політичні амбіції та об’єднатися не тільки у виборі керівництва районної ради, але й узяти на себе відповідальність за функціонування районної ради як органу, покликаного захищати та представляти інтереси 41 територіальної громади району.

     До особливого виду археологічних знахідок на території давньоруських міст належать привісні печатки. Найчастіше для їх виготовлення використовували свинець (молівдобули), значно рідше – срібло (аргировули) і золото (хрисовули). Такими печатками скріплювалися важливі державні, правові, господарські, торговельні, церковні і військові документи. За титульним зображенням на аверсі печатки можна встановити: осіб князівського походження, церковних ієрархів, представників місцевого боярства та військової еліти. Якщо тут вказувалося християнське ім’я власника печатки і відповідно до нього зображення святого, то на зворотному боці (реверсі) позначалося язичницьке (світське) ім’я. Дуже часто воно прочитується в контексті благального звернення до Бога: «Господи, допоможи рабу своєму...” На Галицько-Волинській Русі побутували печатки із загадковим написом “ДЬНЬСЛОВО”. Вчені здогадуються, що такі сфрагістичні знаки використовувалися для таємного листування.

     4 січня в село Комарів прибули школярі з міста Запоріжжя, які перебуватимуть у нашому районі до 9 січня. Невеличку делегацію, до якої ввійшли учні 5-8 класів, очолюють вчитель історії Запорізької загальноосвітньої школи №81 Наталія Мігачова та член батьківського комітету школи Вікторія Мурухваладзе.