Праця возвеличує людину. Це істина, яку не треба підтверджувати і яка відома кожному ще з дитинства. Ми працюємо, щоб життя наше набуло сенсу, щоб залишити щось по собі, навчаємо праці дітей, щоби не перервалась ця благородна традиція. І якщо праця наша пов’язана з естетикою, творчістю, світом мистецтва, результати її неоціненні, вони стають не лише матеріальним, а й духовним набутком народу.
Цінність праці у мистецтві добре розуміють керівники та вихованці Малої академії народних ремесел м. Галича. Ось уже двадцять перший рік працівники цієї «майстерні мистецтв» запалюють у дитячих душах іскорки таланту та працелюбності.

      МЕДИНЯ. Справжнє свято відбулося цими днями у міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в селі Мединя. До вихованців завітав святий Миколай, але не сам, а з численними гостями, серед яких голова районної державної адміністрації Григорій Івасишин, сільський голова села Мединя Іван Стус, працівники районного центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей районної державної адміністрації. Гості прийшли не з порожніми руками, та й Миколай приніс чимало подарунків.
Але, мабуть, найбільшу радість дітям подарували актори зразкового дитячого театру Галицького районного Народного дому, яким керує Марія Грицик. Аматори показали вихованцям Центру цікаву виставу про святого Миколая Чудотворця.

     Наша публікація є продовженням статті «Галицьке Подністер’я – прабатьківщина українського народу», яка була надрукована в одному з номерів «Галицького слова» в середині серпня нинішнього року. Нагадаємо, що в газетному матеріалі ми обстоювали свою наукову позицію, що племена трипільської культури, які в ІV-ІІІ тис до н.е. населяли майже всю територію сучасної України, були одними з древніх предків нашого народу. Якщо би така концепція належала тільки нам, то в її істинності можна би було засумніватися. Але від часів відкриття трипільської культури чехом Віцентієм Хвойкою минуло вже більше 110 років, однак число прихильників автохтонного розвитку українського народу від древності і до нині не зменшується, а поповнюється такими славними іменами українських вчених, як М. Грушевський, П. Курінний, Е. Кричевський, Т. Пассек, К. Черниш, Я. Пастернак, В. Щербаківський. В ряди дослідників-автохтоністів стали зарубіжні вчені: німецький археолог Т. Шмідт, фінський М. Тальгрен, сербський В. Мілойчіч, польські Л. Козловський і К. Маевський.

     22 грудня енергетики Галицького району вкотре відзначили своє професійне свято і вкотре підтвердили, що професія енергетика сьогодні є життєво необхідною, адже дає енергію для роботи всіх галузей промисловості і дарує світло та тепло людям.
У інтерв’ю редакції газети “Галицьке слово” директор філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Галицький РЕМ» Тарас Гнатюк зазначив: ...

     Усі ми родом із дитинства – країни колискових пісень, дивовижних казок, безтурботних пустощів і безкінечного очікування свят. А особливо новорічних та різдвяних – коли мороз вимальовує на вікнах чудернацькі візерунки, лунає коляда, сім’я збирається до вечері, красуня ялинка наповнює оселю лісовими пахощами, а Дід Мороз приносить омріяні подарунки.

     У помешканнях жителів сіл Делієве та Лани вже найближчим часом замерехтить блакитний вогник. Будівництво газопроводу тут розпочали влітку цього року, а 19 грудня урочисто відкрили підвідний газопровід і запалили символічний факел. Ця подія - один з етапів реалізації програми ПАТ «Івано-Франківськгаз» щодо газифікації Прикарпаття.

     14 грудня 2011 року за попередньою домовленістю з керівництвом Галицького районного відділу ГУ МНС в області, працівником Галицького РЦЗ проведено професіографічну екскурсію для учнів Дубовецької та Маріямпільської ЗОШ І-ІІІ ст. В ході заходу учням було продемонстровано навчальний виїзд пожежного караулу на спец автомобілі для локалізації та гасіння пожежі. Діти переконались як швидко і злагоджено пожежники розгортають спеціальне спорядження та подають воду на місце пожежі і як від їх чітких дій залежить порятунок людей та майна громадян.

     Спадають останні листки календаря 2011 року і засоби масової інформації все частіше розповідають про підготовку до новорічних і різдвяних свят, про влаштування найголовнішого атрибуту – красуні ялинки.   Хочу звернутись із проханням до всіх, хто не обходиться без новорічного деревця, скористатись досвідом людей, які не завдаючи ніякої шкоди природі, прикрашають штучні ялинки. Такий підхід до влаштування зимових свят характерний для багатьох наших голів місцевих рад, керівників дошкільних закладів і культосвітніх установ, директорів загальноосвітніх шкіл району та  й багатьох громадян, кому не є байдужою жива природа.

     Указом Президента України від 10 листопада 2006 року №945 «Про День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» встановлено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відзначається щороку 14 грудня. У цей день 1986 року було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

     Приписи етикету з’явилися в глибоку давнину як розумні форми спілкування людей. Та й досі істинним є твердження: якщо люди перестануть чинити за правилами, вони втратять людську подобу.
У кожного народу свої правила й традиції, зумовлені національною історією, психологією, політичним устроєм країни. Вони позначаються на особистісній манері поведінки. Попри це законодавці норм етикету – англійці запевняють: справжня ввічливість усюди однакова, а гарні манери породжуються здоровим глуздом і добросердністю.