В суспільстві побутує думка, що в сучасному світі все вже вивчено, все досліджено, все написано і лише щось надзвичайне може потрясти уяву перенасиченого інформацією обивателя.
Минуло півроку , як вийшла в світ та дістала розголос книга « Світ східних галлів». Її написав Теодозій Король, який десятиліття досліджував походження свого народу , назв сіл, міст, рік, урочищ та всього , що оточує кожного з нас. Автор доказав, що галичани є окремою гілкою українського народу, а його праця є першою історією давньої Галичини.

     Звісно, що зовсім не бажання принести до родини кожного з читачів “Галицького слова” чергову сенсацію, а ще напередодні 20-річного ювілею незалежності Української держави, заставило мене сісти за письмовий стіл і викласти свої наукові роздуми. Кожний свідомий член національної спільноти так само, як і кожен народ на певному і високому ступені свого розвитку, ставить собі запитання: “А звідки ж його витоки, де його найдавніша батьківщина, коли був той перший день, коли із загального людського масиву став відколюватися в самобутність український етнос?”.

     Жіноча доля – річ загадкова і непередбачувана.
Воістину правдиві слова! Вкотре в їх правдивості переконалася зовсім недавно.
На вихідних разом з чоловіком та дочкою поїхали ми до сестри в гості. Вона нас не чекала, тому зібралася іти в церкву. Ми вирішили піти на молитву разом з нею.

     Дай, Боже…

Дощу дай, Боже, тепла дай, Боже!
Плодися, земле, – Христос поможе.
Та не дай, Боже, гроз, ураганів,
Засух, розрухи, війни, вулканів.
Зерно посіяв – роди, пшениця,
Ячмінь і жито – всяка пашниця.
Доглянь уважно – пожертвуй снами –
Не заростають хай бур’янами.
Зерно дозріло – треба косити:
Будем багаті, будемо ситі!
Хліб уродило, цілюще зілля –
Будем з піснями, будуть весілля.
Будуть весілля – з’являться діти.
Як не пишатись, як не радіти.
Діти – основа міцності, слави,
А будуть діти – буде й держава.
Щоби розквітла, як цвіт калини,
В дружбі, в злагоді вся Україна!
У дружбі жити усім народам,
Хай буде воля, мир і свобода!
Щоби планета не знала крові,
Будьте щасливі, будьте здорові!
Пошли нам, Боже, щоб все збулося,
В неволі жити не довелося!

Віктор Геращенко

     Ювілей Батьківщини

Двадцята Річниця, як вільна держава,
Моя Україна, мій рід!
Стодзвонами лине просторами слава
З Карпат аж до Дону, на схід!..

     ХХ століття займає особливе місце в героїчній і водночас трагічній історії українського народу. За 40 років (1914-1954 рр.) насильницькою смертю загинуло понад 20 мільйонів українців, а сотні тисяч були запроторені у фашистські і більшовицькі концтабори, виселені з рідної землі, загнані у колгоспне кріпацтво, позбавлені рідної церкви, історії, до краю обмежені спілкуванням рідною мовою.

     Село Межигірці розкинулося поміж пагорбами над річкою Бибелкою, лівою притокою Дністра. Не виключена можливість, що село бере початок від давнього замку або монастиря, про що свідчать численні історичні джерела.
Перша письмова згадка про населений пункт датується 1431 роком. Відповідно до документу, виданого 23 лютого у польському місті Сандомирі, королем Владиславом Ягайлом у нагороду за довголітню вірну службу Янові з Конєцполя було надано кілька міст, у тому числі, як заставу за позичені 300 гривень королеві, село Межигірці.

     Сфера соціального захисту населення Галицького району бере свій початок з далекого 1944 року, коли про незалежність і суверенність України і мови не було, а про удосконалення напрямків соціальної політики й думки не виникало.
Проголошення незалежності України стало величезним поштовхом до реформування соціального захисту населення як на державному, так і на регіональних рівнях. «Конституцією України» нашу державу визначено соціальною та орієнтовано на європейський рівень життя.

     Впродовж 20-ти років незалежності України медичні працівники району докладали всіх зусиль до розв’язання основних проблем в галузі охорони здоров’я мешканців району, на виконання національних та регіональних програм, на збереження і зміцнення матеріально-технічної бази закладів, удосконалення форм надання медичної допомоги та лікувально-діагностичного процесу, впровадження нових медичних технологій та на подолання існуючих негативних тенденцій і від’ємних показників. Удосконалювалась первинна медико-санітарна допомога і, зокрема, медицина села, зміцнювалась матеріально-технічна база амбулаторій загальної практики – сімейної медицини та фельдшерсько-акушерських пунктів.

     Відповідно до Указу Президента України  від 9 серпня 2004 року на площі 14684 га на основі галицького регіонального ландшафтного парку було створено Галицький національний природний парк, який став третім парком на території Івано-Франківської області, основні завдання якого полягають у збереженні, відтворенні, та раціональному використанні природних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню і естетичну цінність. Особлива увага сьогодні приділяється рекреації, створенню належних умов для організованого туризму та відпочинку відвідувачів в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів.

     Переконаний, що не випадково 20-річчя незалежності України співпало ще з двома дуже важливими ювілеями Національного заповідника «Давній Галич». У травні цього року ми відзначили 30-ту річницю заснування Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття, а у вересні будемо святкувати ще одну важливу дату – 50-річчя створення Музею історії давнього Галича. Ці музейні заклади є структурними підрозділами нашого Заповідника. Тому до відзначення цих ювілеїв ми готуємося дуже відповідально і робимо усе для того, аби на належному рівні відзначити ці знаменні дати у житті нашого колективу.