6 вересня 2011 року провладна більшість Верховної Ради скасувала раніше прийняту в законі про пенсійну реформу поправку Арсенія Яценюка, яка збільшувала пенсії 10 мільйонам пенсіонерів в Україні у середньому на 300 гривень.

     Про живописну святу місцину у лісі біля села Бишів не забувають люди. Щороку в останню неділю травня йдуть до місці з’яви Божої Матері, випрошуючи у Пресвятої  Діви ласк та перепрошуючи її як за власні гріхи, так і за гріхи безбожників у недавні сумні часи.
Зміст об’явлення знаходить відгук у серцях все нових і нових християн... Молитва, покута, піст, жертва, добре християнське життя... Просто і доступно... Як і всі інші веління Богоматері у різних частинах світу – Фатімі, Люрді, Меджугор’ї. І, звичайно ж, у Бишеві, який святкуватиме 18 вересня  570 літо від першої згадки про населений пункт.

     Відтепер молоді із сіл Дитятин, Загір’я, Кукільники, Набережна, Яблунів, Хохонів є де проводити вільний час, адже 4 вересня урочисто запустили у роботу культурно-спортивний комплекс у селі Кукільники.
На відкритті були присутні парох села Кукільники о. Василь та парох села Загір’я о.Микола, голова Галицької районної державної адміністрації Григорій Івасишин, голова Галицької районної ради Петро Стрембіцький, заступники голови Галицької районної державної адміністрації Ірина Чернега та Богдан Мазурик, керівник апарату РДА Надія Кицела, начальник відділу культури і туризму РДА Марія Іваськів, сільський голова Юрій Остяк.

     До трьохрічного віку він ріс звичайним, здоровим хлопчиком. Три місяці лікування на підставі помилкового діагнозу призвели Тарасика до такого стану, що він не міг обходитися без знеболювальних препаратів більше 8 год. І лише після цього, в Києві, у дитячому відділенні Національного Інституту Раку йому поставлено остаточний страшний діагноз — ракова пухлина типу нейробластома в заочеревній порожнині, поширена в малий таз з обширними метастазами в лімфовузли та кістки всього тіла, 4 стадія.

     Кращі волонтери Галицького районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  Келавець Оля, Пахолок Олена та Христюк Анна   з 26 по 30 серпня 2011 року взяли участь у обласному навчальному таборі  для волонтерів «Волонтери Прикарпаття – в дії». Діти пройшли тренінгові заняття за темами «Мистецтво спілкування – шлях до успіху. Лідерство у молодіжному середовищі», «Формування навичок здорового способу життя», «Прояви турботу та обачливість», «Моє майбутнє».

     28 серпня на сільському стадіоні у Бовшеві вібулося велике спортивне свято з нагоди відкриття новозбудованого приміщення для організації спортивних змагань.
Історія зведення цієї двоповерхової споруди сягає 1978 року. Саме тоді, за словами сільського голови Бовшева Ганни Очкур, було залито фундамент.  І тільки зараз, завдяки зусиллям самих бовшівчан, сільського голови, місцевих підприємців, керівництва ПАТ «Бовшівська», ТОВ «Галвапно», а також за підтримки районної державної адміністрації та районної ради, будівництво вдалося завершити.

     20 років тобі, Україно!
20 впевнених звіданих кроків,
20 подихів сили й снаги,
20 років тобі, 20 років
Незалежності, правди, мети.

     Історики завжди вважали село Сапогів, яке розкинулося на лівому березі річки Лукви, підміською службовою оселею, утвореною від певного роду ремесла. І першу письмову згадку про населений пункт датують 1411 роком. У 1454 році селом володів Іван із Комарова, у 1458 – шляхетний Петро із Блюдник.
У 16 столітті сапогівськими землевласниками були шляхтичі, які часто змінювалися і передавали село з рук в руки, що шкодило стабільному соціально-економічному розвиткові. Та все ж жителі Сапогова, які постійно відстоювали ідею національного виховання молодого покоління, спромоглися спорудити церкву.

     2011-2012 навчальний рік у всіх школах запропоновано розпочати уроком «Україно! Ти моя молитва», який повинен задати тональність усім іншим урокам і відобразити головну тенденцію сьогодення. А вона полягає в єднанні навколо нашої держави – України.
Саме школа має й повинна виховувати людину, яка спроможна творити власне життя, здатна до самовизначення. Адже зміни, сьогодення вимагають конкурентоспроможності, професійної і соціальної мобільності, неперервної освіти, професійного і духовного самовдосконалення.

     Минуло вже чимало часу, а з пам’яті не йде розмова з продавцем одного із магазинів м.Галича. Перепитавши мене, чи справді працюю в Національному заповідникові «Давній Галич» і отримавши ствердну відповідь, жінка почала. Цитую майже дослівно: « А чи були ви на Галицькому замку, чи бачили,  у якому він стані, скільки там сміття та повалених дерев, що роблять ваші співробітники, які отримують такі високі зарплати, чому не прибирають територію?..
Я спробував, було, пояснити своїй співрозмовниці, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять, що завдання науковців нашої установи не наводити лад на  Галицькому замку, хоча цього ми ніколи не цураємося і дуже часто прибираємо територію святині.