Жіноча доля – річ загадкова і непередбачувана.
Воістину правдиві слова! Вкотре в їх правдивості переконалася зовсім недавно.
На вихідних разом з чоловіком та дочкою поїхали ми до сестри в гості. Вона нас не чекала, тому зібралася іти в церкву. Ми вирішили піти на молитву разом з нею.

     Дай, Боже…

Дощу дай, Боже, тепла дай, Боже!
Плодися, земле, – Христос поможе.
Та не дай, Боже, гроз, ураганів,
Засух, розрухи, війни, вулканів.
Зерно посіяв – роди, пшениця,
Ячмінь і жито – всяка пашниця.
Доглянь уважно – пожертвуй снами –
Не заростають хай бур’янами.
Зерно дозріло – треба косити:
Будем багаті, будемо ситі!
Хліб уродило, цілюще зілля –
Будем з піснями, будуть весілля.
Будуть весілля – з’являться діти.
Як не пишатись, як не радіти.
Діти – основа міцності, слави,
А будуть діти – буде й держава.
Щоби розквітла, як цвіт калини,
В дружбі, в злагоді вся Україна!
У дружбі жити усім народам,
Хай буде воля, мир і свобода!
Щоби планета не знала крові,
Будьте щасливі, будьте здорові!
Пошли нам, Боже, щоб все збулося,
В неволі жити не довелося!

Віктор Геращенко

     Ювілей Батьківщини

Двадцята Річниця, як вільна держава,
Моя Україна, мій рід!
Стодзвонами лине просторами слава
З Карпат аж до Дону, на схід!..

     ХХ століття займає особливе місце в героїчній і водночас трагічній історії українського народу. За 40 років (1914-1954 рр.) насильницькою смертю загинуло понад 20 мільйонів українців, а сотні тисяч були запроторені у фашистські і більшовицькі концтабори, виселені з рідної землі, загнані у колгоспне кріпацтво, позбавлені рідної церкви, історії, до краю обмежені спілкуванням рідною мовою.

     Село Межигірці розкинулося поміж пагорбами над річкою Бибелкою, лівою притокою Дністра. Не виключена можливість, що село бере початок від давнього замку або монастиря, про що свідчать численні історичні джерела.
Перша письмова згадка про населений пункт датується 1431 роком. Відповідно до документу, виданого 23 лютого у польському місті Сандомирі, королем Владиславом Ягайлом у нагороду за довголітню вірну службу Янові з Конєцполя було надано кілька міст, у тому числі, як заставу за позичені 300 гривень королеві, село Межигірці.

     Сфера соціального захисту населення Галицького району бере свій початок з далекого 1944 року, коли про незалежність і суверенність України і мови не було, а про удосконалення напрямків соціальної політики й думки не виникало.
Проголошення незалежності України стало величезним поштовхом до реформування соціального захисту населення як на державному, так і на регіональних рівнях. «Конституцією України» нашу державу визначено соціальною та орієнтовано на європейський рівень життя.

     Впродовж 20-ти років незалежності України медичні працівники району докладали всіх зусиль до розв’язання основних проблем в галузі охорони здоров’я мешканців району, на виконання національних та регіональних програм, на збереження і зміцнення матеріально-технічної бази закладів, удосконалення форм надання медичної допомоги та лікувально-діагностичного процесу, впровадження нових медичних технологій та на подолання існуючих негативних тенденцій і від’ємних показників. Удосконалювалась первинна медико-санітарна допомога і, зокрема, медицина села, зміцнювалась матеріально-технічна база амбулаторій загальної практики – сімейної медицини та фельдшерсько-акушерських пунктів.

     Відповідно до Указу Президента України  від 9 серпня 2004 року на площі 14684 га на основі галицького регіонального ландшафтного парку було створено Галицький національний природний парк, який став третім парком на території Івано-Франківської області, основні завдання якого полягають у збереженні, відтворенні, та раціональному використанні природних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню і естетичну цінність. Особлива увага сьогодні приділяється рекреації, створенню належних умов для організованого туризму та відпочинку відвідувачів в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів.

     Переконаний, що не випадково 20-річчя незалежності України співпало ще з двома дуже важливими ювілеями Національного заповідника «Давній Галич». У травні цього року ми відзначили 30-ту річницю заснування Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття, а у вересні будемо святкувати ще одну важливу дату – 50-річчя створення Музею історії давнього Галича. Ці музейні заклади є структурними підрозділами нашого Заповідника. Тому до відзначення цих ювілеїв ми готуємося дуже відповідально і робимо усе для того, аби на належному рівні відзначити ці знаменні дати у житті нашого колективу.

     На останньому засіданні організаційного комітету остаточно погоджено Програму святкування 20-річчя незалежності України у місті Галичі та в населених пунктах району.
– У цьому році ми хочемо по-особливому зустріти річницю незалежності України, – каже заступник голови районної державної адміністрації Ірина Чернега, – а тому впродовж всього року робили все для покращення соціально-економічного життя району і кожного мешканця зокрема. А якщо говорити конкретно про заходи, то вони розпочнуться 23 серпня, у День Державного Прапора України, на майдані Різдва урочистим підняттям Прапора, врученням паспортів юним громадянам держави і продовжаться чудовим театралізованим дійством. По завершенні святкових заходів відбудеться урочисте відкрите засідання сесії районної ради і святковий концерт.

     Щорічно у липні-серпні район, як правило, підбиває підсумки соціально-економічного і культурного розвитку у першому півріччі. Попри чималу кількість проблемних питань, більшість показників економічного розвитку району демонструють стійкий ріст. А отже,  ми не пасемо задніх серед інших районів області.
Про підсумки розвитку району за результатами першої половини 2011 року розповідає голова районної державної адміністрації Григорій Івасишин.