22 листопада 2014 року в Більшівцях у Парку Пам’яті борцям за волю і незалежність України  небайдужі жителі селища зібралися, щоб вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні, відзначити річницю Євромайдану, а також вшанувати пам’ять невинних жертв українського народу, які згинули від штучного голоду, спричиненого «червоною» Москвою 1932-1933 рр. Поминальну Панахиду за душі загиблих відслужили парох церкви Різдва Христового отець-мітрат Василій Завірач та сотрудник церкви Св. Миколая отець Ярослав Клюса.

     Вчора новообрана Верховна Рада восьмого скликання зібралася на своє перше засідання. В сесійній залі зареєструвалися 399 депутатів. Засідання провів Володимир Гройсман. Він оголосив про створення депутатських груп та фракцій.

     Представники цього роду не залишили після себе історичних відомостей. Це пов’язано, в першу чергу, із тим, що, на відміну, скажімо, від Левицьких, Лаврецькі були менш чисельними. Виняток становить хіба  що о. Лев Лаврецький, парох с. Залукви  (біля Галича), який, не маючи ґрунтовної історичної освіти, самотужки як археолог-аматор відкрив  фундаменти сімох  храмів давнього Галича. Про Лева Лаврецького вже зібрано чимало відомостей, які розкривають сторінки як його  душпастирського життя, так і  захоплення археологією.

     Назву для свого матеріалу не випадково запозичила з однойменного трисерійного фільму про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. У стрічці досягнуто високого рівня концептуального відтворення причин, змісту й наслідків трагедії. «Цих кадрів я вже не побачив, їх почнуть показувати в кінотеатрах лише восени 1935 року, до того часу я вже буду розстріляний за саботаж, помру від голоду чи замерзну в товарному вагоні по дорозі до Сибіру», − говорить другий оповідач. − Селянин, сповідь якого стала найпотужнішою з трьох рецепцій.

     На початку листопада цього року співробітники Національного заповідника «Давній Галич» відзначили два ювілеї, які, до речі, співпали у часі. 4 листопада нашій науково-дослідній установі виповнилося 20 років. А того ж дня 10 років тому було створено один із підрозділів заповідника – Музей караїмської історії та культури. За доброю традицією ці ювілеї співробітники Національного заповідника «Давній Галич» відзначили у праці. 

     Діялося це 2004 року. 4 листопада до 10-ї річниці створення Національного заповідника «Давній Галич» відбулося урочисте відкриття Музею караїмської історії та культури. Після перерізання стрічки запрошені мали змогу поринути у світ караїмської культури, оглянувши експозицію та взявши участь в екскурсії. Музей розпочав офіційно функціонувати, збираючи навколо себе нових, цікавих і допитливих людей.

     Вікторівський загальноосвітній навчальний заклад має славні історичні, духовні, літературно-мистецькі та спортивні традиції. У шкільному літописі світлиці історії села Вікторова вкарбовані імена активних організаторів шкільного та сільського спорту, тих, хто створював і зміцнював навчально-матеріальну базу школи своєю невтомною працею, кував її славу своїми перемогами на спортивних змаганнях. 

     13 листопада 2014 року на 91 році життя  відійшов у вічність вояк УПА з сотні «Максима» Федір Хомин.Народився він 30 серпня 1924 року в с. Кінашів Галицького району в звичайній українській родині, в якій було четверо дітей: Панько (Петро), Федір, Ганна і Стефанія. Батько - Хомин Юрко Федорович, 1896 р.н., січовий стрілець (6-а сотня 1-го полку УСС), активний член ОУН, псевдо «Скала», засуджений за вироком військового трибуналу військ НКВС Станіславської області від 25 грудня 1944 року до 25 років каторжних робіт за те, що в липні 1941 року  був комендантом української поліції села Кінашів і брав участь в арешті голови колгоспу Ониська С.С., голови сільради Сірка П.М., бухгалтера колгоспу Лисака Г.А. та міліціонера Матейка М.П., а потім був членом боївки ОУН. 

     Минув  тиждень, як ми повернулися з Донбасу. Та в мене такі враження, ніби ми возили волонтерську допомогу в іншу країну. Моя свідомість відмовляється вірити, що у моїй державі війна, що є люди, котрі готові покласти життя за збереження миру на рідній землі, а є і такі, які і досі сидять біля телевізорів, склавши руки, і думають,що якось все це минеться…Наш шлях по зоні АТО розпочався в місті Куп’янськ із зустрічі з нашим галичанином Святославом Кушніруком. Ми наклеїли позначки на лобові вікна автобусів, вказавши таким чином, що ми - волонтери. А далі… блокпост за блокпостом… 

     Бурштинський торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету здійснює підготовку висококваліфікованих робітничих кадрів. За роки існування навчальний заклад підготував більше 15 тисяч спеціалістів торгівлі та громадського харчування, які працюють в різних куточках України.Від початку створення навчальний заклад не змінював напряму підготовки фахівців, саме тому має необхідну навчально-матеріальну базу та якісне кадрове забезпечення.