27 листопада 2014 року минуло 15 років, як відійшов у інший світ палкий патріот і вірний син України, людина світлої душі та великого серця, голова Івано-Франківської обласної філії Української Гельсінської Спілки, яка згодом перетворилася в Українську Республіканську Партію, Петро Степанович Марусик. Невблаганно спливають роки, а з ними притупляється і людська пам’ять. Але я і досі чую його голос, бачу його усміхнене обличчя, відчуваю його присутність на всіх важливих дійствах, які відбуваються в нашому Бурштині. 

     Як довго ця війна тривала.

     Ні, не забути нам її!

     І постріл в спину з-за дувала,

     І в горах сутички, бої…

     І на граніті сірім дати,

     Над трунами слова промов…

     Ми довго будем пам’ятати 

     І вам забути не дамо.

     Це слова про війну в Афганістані, яка «чорним тюльпаном» пролетіла і над рідним Галицьким  краєм, невимовним болем  торкнулась  не однієї материнської душі, принесла самотність стареньким батькам, посіяла  у їхніх серцях пекучий біль і нестерпні спомини. Галичанам, полеглим і живим, які пройшли через пекло війни в Афганістані впродовж 1979-1989 років, 25-ій річниці виведення військ з Афганістану та 20-річчю створення Галицької районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану присвячена книга «Відлуння чужих гір», презентація якої відбулась 28 листопада  в Народному домі м. Галича.

     Вкотре Галицька школа I-III ступенів №1 відчинила двері не тільки перед учнями, вчителями та батьками, але й перед тими, хто давно покинув «Альма-матер». 29 листопада до стін рідної школи завітали усі ті, кому вона небайдужа, – учні, вчителі, батьки, численні гості. 

     Із вчорашнього дня в області розпочалися громадські слухання щодо визначення кандидатур на посади голів районних державних адміністрацій. Першим «тримав удар» Коломийський район. Там на посаду голови РДА претендували троє кандидатів. Діючий голова документів на розгляд громади не подавав. Однак, як повідомляє інтернет-видання Курс, коломийській громаді не дали проголосувати за кандидатуру на посаду голови районної державної адміністрації.

     Дані рядки з «Маршу молодих козаків», які виспівують юнаки  та юнки Бурштинської ЗОШ І-ІІІ ст. №З на шкільних урочистостях, козацьких забавах, усвідомлюючи, що вони є гідними продовжувачами своїх славних предків та взірцями для найменших членів (козачат) коша імені Петра Сагайдачного.

     Ще рік тому ми жили в іншій країні, по-іншому мислили,  планували сімейний бюджет та виховували наших дітей. Тепер ми стрімко шукаємо відповіді на багато питань, зі складністю звикаємо до страшних думок, але все ж намагаємось загартовувати в собі оптимістичний настрій та  позитивні думки.А наші діти змушені самостійно переосмислювати і розуміти всю ситуацію, яка зараз відбувається навколо них. 

     Актуальність питання. Хто, як не ми, педагоги, знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою нові завдання. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст.Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. 

     Нещодавно у Галицькій  центральній районній бібліотеці відбувся День краєзнавства. Ініціатором його проведення стала завідувач краєзнавчого відділу Богдана Кривоніс. На зустріч з учнями старших класів Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. були запрошені співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Спочатку її учасники переглянули мультиплікаційний фільм  «Духовне намисто» (www.youtube.com/watch?v=g7lnFDoMWHs) виробництва Львівської студії «Арт-Відео» (режисер Сергій Гармаш, автор сценарію Тарас Микитчак).

     Недільного дня, 23 листопада 2014 року, всі дороги далекі і близькі зійшлися до стежини, яка привела галичан до Народного дому, в якому святкувала свій золотий ювілей Галицька дитяча музична школа.50-річчя - це поважна дата. Це півстолітні мистецькі традиції, це багато людських доль. Це творчі злети і падіння, це імениті гості і звичайні талановиті люди. До залу завітало чимало гостей із привітаннями. 

     Школо... Ось і знову я на твоєму порозі. Ти зустрічаєш мене радісно й відкрито, як  близького друга. Ти, як мати, прощаєш мені довгу відсутність і гостинно відчиняєш для мене свої двері.