В Галицькому районі триває громадська акція „Запобігти. Врятувати. Допомогти.”, яка має на меті ознайомити мешканців нашого краю із діяльністю пожежно-рятувальної служби та донести до їх свідомості основні правила безпеки життєдіяльності.
Рятувальники ДПРЧ-3 м.Галич та працівники водолазно-рятувальної служби  провели громадську акцію ”Запобігти.Врятувати.Допомогти” 18 червня 2014 року в оздоровчому таборі «Сокіл».

     У місті Бурштин функціонує Галицький районний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді «Довір’я». Заклад налічує 279 вихованців, які більшість свого часу проводять у центрі, де навчаються та розвивають свої здібності у різних напрямках.
Днями з доброчинним візитом до центру завітали представники Всеукраїнського благодійного фонду «Дитячий світ», що заснований однією з найбільших фінустанов України – банком «Надра», який вже багато років допомагає дітям із різних куточків України.

     Одним із перших важливих виборів, що постає на життєвому шляху молодої

     людини, є вибір майбутньої професії. Віднестися до нього потрібно дуже серйозно та відповідально. Важливість цього життєвого етапу ускладнюється тим, що молодій людині потрібно усвідомлено розібратися у величезній різноманітності професій, проаналізувавши та оцінивши кожну, серед яких потім обрати свою – найулюбленішу, бажану.

     Урочистості, присвячені Дню медичного працівника, відбулися 13 червня 2014 року в актовій залі Галицької центральної районної лікарні.
Враховуючи події сьогодення, присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

     Минулої п’ятниці з ініціативи приватного підприємця, депутата районної ради Володимира Магаля з Галича до Миколаївської області вирушив мікроавтобус з продуктами харчування, сигаретами, одягом, взуттям, миючими засобами, засобами гігієни тощо.
Саме на полігоні в Миколаївській області проходить військову підготовку 51 механізована бригада ЗСУ, в складі якої служать і мешканці нашого району Тарас Гандзюк, Олег Іванків, Роман Архитко та Андрій Смук.

     З високих гір  –  до вершин літературних. Така дорога стелилася маленькому хлопчикові з Коломийщини Романові Іваничуку, котрий понад усе любив книжки. Вони й обрали його. Замріяного, вразливого, але, водночас, непокірного та наполегливого. Його терни – власні переживання, які виливав на папері. Не був у засланні, не відчув колимських морозів… Але тут, на рідній землі, піднімав українців словом, своїми мальвами стелив довгу дорогу до перемоги. І досі болить йому та дорога. Бо ще триває. Бо дорога ця – без кінця і краю – і досі встелена тернами, льодом та полум’ям.

     З деяким запізненням, через трагічні події на Прикарпатті, пов’язані із загибеллю наших земляків на сході України, повідомляємо про те, чим і ким ми гордимося.
День народження церкви – це свято, яке об’єднало  усіх жителів с. Водники в одну міцну і дружну сім’ю.  Урочисте Богослужіння очолив Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф УПЦ КП, який освятив престіл, придбаний вірянами села.
До цієї величної події всі старалися оновити Храм «Вознесіння Господнього»  якнайкраще. 

     Кожен з нас не уявляє свого життя без чарівного світу природи – розлогих ланів і тінистих гаїв, повноводних річок і чистого голубого неба.  Зберегти цей дивосвіт для себе, для нащадків – обов’язок кожного  з нас.
Де швидкоплинний Дністер оминає високі пагорби, на яких велично підноситься храм Святого Пантелеймона –  свідок славної минувшини Галицько-Волинського князівства, – де ріка готується до входу у глибокий каньйон, де шумлять ковилові степи на Касовій горі, де понад старими дібровами  та бучинами ширяє гостроокий орел

     Серед численних сучасних лікарських засобів є один незвичайний. Це людська кров. Кров – це життя, і доти, поки вона тече по судинах, людина живе.
В наш час переливання крові, її компонентів та препаратів (як ефективний метод лікування багатьох захворювань) отримало широке використання у лікувальній практиці.
Не дивлячись на те, що в усьому світі ведуться енергійні пошуки штучної крові, донорська кров до цих пір залишається унікальним лікувальним середником.

     Із року в рік в третю неділю червня в Україні святкують День медичного працівника, який став традиційним святом після видання Указу Президента України від 1994 року.
Наша держава приділяє багато уваги сфері медичної допомоги: профілактика та принципи здорового способу життя проголошуються головним змістом діяльності всіх закладів, формується нова система управління, що базується на засадах ринкової економіки з використанням методів сучасного менеджменту, запроваджується сімейна медицина та медичне страхування, реформується медична освіта.