Напередодні 1120-річчя Галича (2018 р.) та 650-ліття надання колишній столиці Галицько-Волинської держави статусу міста на Магдебурзькому праві (2017 р.) у Галичі знову заговорили про відбудову літописного Успенського собору, ба, навіть, про «відбудову його аутентичних мурів…»

     Про можливості і перспективи відбудови Успенського собору в Крилосі  дискутували під час конференції щодо створення та функціонування духовно-культурного центру в селі Крилос та місті Галичі з нагоди 650-річчя отримання Галичем Магдебурзького права (2017 рік) та 1120-ої річниці від першої писемної згадки про Галич (2018 рік).

     У селі Курів, яке погодилось увійти до складу першої у Галицькому районі об’єднаної територіальної громади (ОТГ) – Більшівцівської, ми побували за кілька днів до виборів голови ОТГ. І, відверто кажучи, були здивовані тим, що курівчани доволі спокійно сприймають цю подію, хоча вона по суті відправляє у минуле їх сільську раду – звичний символ самостійності місцевої громади.

     У попередніх випусках «Галицького слова» вже було опубліковано ряд статей про перебування в районному центрі німецького підприємця і активіста Рюдігера Метцлера, або як він просить його називати – Метці,  та представників бізнесу з міста Ліхен (Німеччина). Метою їхніх візитів є налагодження дружніх і партнерських зв’язків між двома історичними містами. Делегати з Нмеччини провели чимало зустрічей з керівництвом Галича, підприємцями, запропонували свої плани щодо можливої співпраці. Але особливі дружні стосунки склалися між німецькими гостями і Галицькою гімназією. Під час кожного з візитів Рюдігер відвідував навчальний заклад, спілкувався з учителями та учнями. Останнього разу він побував у гімназії з офіційним дилером  фірми «Yamaha» Лутцом Єнто та його дружиною Габріелою. Гості привезли для галицьких гімназистів літературу та газети на німецькій мові, роздатковий матеріал для уроків німецької мови, а також спортивне спорядження. Німецькі друзі запросили делегацію гімназії відвідати місто Ліхен, щоб ознайомитися з можливостями майбутньої співпраці.

     Минулої неділі у Залуквянській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів ім. Іванни Блажкевич пролунав особливий дзвінок – він сповістив про 50-річний ювілей цього навчального закладу, рейтинг якого уже упродовж кількох десятиліть міцно закріпився у п’ятірці найкращих шкіл Галицького району, а за окремими аспектами звучить на обласному і навіть всеукраїнському рівнях. «Хай Бог благословляє керівника, учителів та учнів цієї школи на многія і благія літа», – побажав винуватцям події отець Василь – парох місцевого храму святих Петра і Павла, відправляючи подячний молебень. А після молитовного заходу у церкві, о.Василь благословив відкриття у Залуквянській ЗОШ першої на теренах району шкільної бібліотеки, як інформаційно-культурного центру школи та громади.

     Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протести української громадськості у відповідь на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

     Попри  те, Галицький район, вчасно відреагувавши на загрозу стихії, зумів уникнути гострих проблем,тоді як інші райони, і особливо Івано-Франківськ, досі долають наслідки снігопаду. 

     Галицький міський голова Орест Трачик та генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин повернулися з Києва, де на запрошення організаторів Всеукраїнського конкурсу «Сім чудес України: історичні міста та містечка» брали участь в урочистій церемонії нагородження переможців.

     Волейбольний клуб «Володар» із м. Галича – чемпіон області із волейболу серед чоловічих команд вищої ліги сезону 2015 – 2016 років.

     Услід за виграшем кубка області з волейболу галицький «Володар» кладе в нього і золоті нагороди чемпіонату. 

     Є така красива думка: «Всі дороги ведуть додому». Але якщо рухатися вулицею Ярослава Осмомисла у Галичі, то можна потрапити у Венецію. Так називають зараз величезну калабаню, яка не висихає майже круглий рік на відрізку дороги від обійстя Марії Януш до обійстя Надії Петраш. Цей «дощовий резервуар», як дзеркало дорожніх проблем міста, вже кілька років є серйозною перешкодою для людей і аварійною дільницею для транспорту.