Напередодні Водохреща на річці Лімниця працювали ентузіасти із сіл Залуква та Шевченкове. Під’їзд до берега  річки розчищав і підсипав шлаком трактор із ЖКП м. Галич. По річковій долині розносився звук мотора бензопили. Ентузіасти вирізали ополонку у вигляді великого хреста. Вирізаний лід  встановили на постамент у вигляді хресного знамення. Поруч вирубали ополонку трохи меншу і мілкішу (запасний варіант).

     На Богоявлення Господнє в Патріаршому соборі, що зведений на березі Дніпра, зібралося більше тисячі людей, щоб взяти участь у величній Божественній Літургії.
У святковій Службі Божій, яку правив у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав, взяв участь Крилоський церковний хор «Воскресіння» (керівник Ірина Гріца), що є одним із кращих в Галицькому районі.
Чудова акустика могутнього храму дала можливсть присутнім возвеличення Господа нашого у вишуканому співголоссі, співзвуччі галичан.

     Вже не вперше в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» демонструються творчі роботи лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, заслуженого художника України Євгена Безніска.
Твори митця вражають майстерністю, глибоким патріотизмом, щирістю. За полотнами художника стоїть збагачена мудрістю, життєвим досвідом людина, яка любить життя, тішиться його радощами, але й сприймає без нарікань усі випробування і болі, які випадають на долю. Можливо, саме тому Євгенові Безніску близька творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.

     У 2006 році в Кракові вийшла друком книга «Костели і кляштори римо-католицькі давнього воєводства Руського». У ній автори скрупульозно зібрали і узагальнили  матеріали про польську архітектурну та історичну спадщину на теренах Галичини. Попри відчутні  пропольські амбіції дослідників, книга усе ж є цінним джерелом для вивчення минулого галицьких міст та містечок. Вона не залишає байдужими поціновувачів старовини особливо у тих поселеннях, де польські костели і досі зазнають невідворотних руйнувань. Нас у цій книзі зацікавила історія спорудження костелу та монастиря у давньому містечку Єзуполі на берегах Дністра. Про його минулі сторінки пропонуємо  наступну розповідь.

     19 січня святкуємо одне з найбільших свят християнських – Хрещення Господнє. На 30-му році Свого життя, перед виходом на проповідь, Ісус прийшов на ріку Йордан, де Іван Хреститель, проповідуючи покаяння у гріхах, хрестив народ, і зажадав, щоб той хрестив Його. Коли Ісус Христос вийшов із води і молився, відкрились небеса, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Нього і почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 3:17).

     Напередодні Старого Нового року українці проводять різні традиції, серед яких є маланкування. В с. Загір’я воно розпочалося з появою першої зорі. Маланка зі свитою в музичному супроводі Мирона Костюка не обминала жодної домівки, вітала господарів з Новим роком та бажала їм всіляких гараздів. Головними персонажами театралізованого гурту були:..

     Прозора, чиста лірика зими... Біла святкова скатертина застелила землю... А душу кожної людини огортає якась дивовижна сила, безмежжя мрій, дум, почуттів, незбагненна досі таїна Різдвяної ночі. Кожна родина в очікуванні чогось величного, таємничого, святого.
«Христос Рождається!»

     Конкурс вертепів, маланок, колядок і щедрівок став уже традиційним і проводиться щорічно.
Колективи з усього району з’їжджаються до райцентру, щоб презентувати своє унікальне народне мистецтво. Ці традиції у кожному селі зберігаються, примножуються і передаються від покоління до покоління. Дещо змінюється, модернізується, усучаснюється... Але незмінною залишається суть дійства: возвеличення Бога, прославляння події, що змінила світ – народження Ісуса Христа.

     Поняття соборності в національно-політичному розумінні єднання Наддніпрянщини і Галичини було задеклароване Головною Руською Радою у Львові ще 1848 року.
Однак ця ідея остаточно викристалізувалася на зламі ХІХ і ХХ століть.
Першу спробу теоретично обґрунтувати боротьбу за самостійну соборну Українську державу зробив у 1895 році Юліан Бачинський у праці «Україна irredenta», в якій на підставі наукового аналізу дійшов висновку, що політична самостійність і соборність України – необхідна передумова ії економічної та культурної розбудови.

     У ніч з 31 грудня на перше січня увесь світ зустрічав Новий 2013 рік. У містах і селах люди намагалися створити для себе відчуття справжнього свята. Прикрашали ялинки, запалювали на них новорічні гірлянди… І лише у Галичі ялинка у новорічну ніч не виблискувала яскравими вогнями. Хтось напередодні зумисно порвав дроти електромережі, за допомогою яких здійснювалося живлення.