на сайті  
   
 
Субота, 23 жовтня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2020 рік


2019 рік


2018 рік


2017 рік


2016 рік


2015 рік


2014 рік


2013 рік


2012 рік


2011 рік


2010 рік



Село під опікою Божої Матері
09.09.2011 | 11:43 | Переглядів: 1534
Рейтинг

     БишівПро живописну святу місцину у лісі біля села Бишів не забувають люди. Щороку в останню неділю травня йдуть до місці з’яви Божої Матері, випрошуючи у Пресвятої  Діви ласк та перепрошуючи її як за власні гріхи, так і за гріхи безбожників у недавні сумні часи.
     Зміст об’явлення знаходить відгук у серцях все нових і нових християн... Молитва, покута, піст, жертва, добре християнське життя... Просто і доступно... Як і всі інші веління Богоматері у різних частинах світу – Фатімі, Люрді, Меджугор’ї. І, звичайно ж, у Бишеві, який святкуватиме 18 вересня  570 літо від першої згадки про населений пункт.

     Я, можливо, й не взявся б за цей матеріал, але надто привабливим видався маршрут вихідного дня, який розпочався для мене і моїх друзів виїздом на околиці села Межигірці до мальовничих ландшафтів урочища Камінь з його цікавими історією, легендами, рослинним і тваринним світом.
      Біля підніжжя гори ми запаслися водою з «Голодного джерела», полишили автомобіль, прихопили з собою нехитру амуніцію і вирішили піти вздовж дубових насаджень до торфовища «Любіж долина».
     А далі наш шлях проліг до каплиці З’явлення Матері Божої, що збудована у лісі біля села Бишів. Звідти ми пішли у село, до однієї з найстаріших дерев’яних церков краю, освяченої іменем святого Юрія.
     У селі ми вирішили затриматись довше, мали намір поспілкуватись з мешканцями. Та, зрештою, дізнатись більше про історію населеного пункту, до якого у шістдесятих роках минулого століття була прикута увага населення чи не цілої області та надто партійних функціонерів.
     А почалося все із того, що одного дня у лісі, саме на тому місці, де колись стояв монастир, побожному селянинові Василю Карп’яку з’явилося видіння Божої Матері, яка закликала очиститися від гріхів, відновити пам’ять про давню святиню, а також пророкувала своєму обранцеві важкі життєві випробування.
     Чутка про чудесну з’яву миттю рознеслася по Бишеву та навколишніх селах. Люди розчистили стару монастирську криницю із цілющою водою, встановили хрести на місцях давньої чернечої обителі та появи Богородиці, наносили цегли для будівництва каплички, розпочали Богослужіння. До бишівського лісу рушив нескінченний потік віруючих. Це викликало велике занепокоєння у представників влади, які одразу ж вдалися до репресивних заходів. У першу чергу постраждав сам В. Карп’як.
      Його забрали до районного центру, жорстоко били, вимагаючи відмовитись від своїх слів. Василь стояв на своєму. Святе місце було оточено міліцією, хрести та ікони спалено, а цілюще джерело закидано цеглою та камінням. Люди не змирилися з таким приниженням своєї віри і ще довго таємно відновлювали пам’ятні хрести, які відразу ж знову руйнувалися радянськими активістами. І хоча через деякий час людський потік до святих місць вдалося зменшити, мешканці села упродовж десятиліть приходили до святого місця у свята, щоб помолитись та духовно очиститись.
     Час розставив усе на свої місця. В.Карп’як, як пророкувала йому Пречиста Діва під час чудесного видіння, помер на велике свято — Воскресіння Христове. Був похований з великими почестями. Не оминула розплата і тих, хто підняв руку на святині. Голова Деліївської сільради, що засипав цілющу монастирську криницю, раптово осліп. Багато колишніх активістів наклали на себе руки.
     А на місці старого монастиря люди таки збудували капличку, відновили пам’ятні хрести і очистили джерело. 2 червня 2003 року відбулося урочисте посвячення пам’ятної церковці-каплички, яке здійснив правлячий тоді Архієрей Івано-Франківської Єпархії УГКЦ Софрон Мудрий, ЧСВВ.
     У лісі, на місці з’яви Пречистої Діви, побудовано капличку і встановлено статую Богородиці «Радуйся, всіх уповання!». Щороку, в останню неділю травня, з ініціативи декана Галицького деканату УГКЦ отця-мітрата Василя Завірача біля каплички за участю численного здвигу вірних відбуваються Богослужіння, до яких залучаються всі священики деканату.
     Ось така одна з невигаданих історій невеличкого села, яке датує першу письмову згадку з часу існування поселення січнем 1441 року, хоч, на думку археологів, поселення мало би існувати ще у XIV ст. Свідченням цього є знайдений у 1881 р. бишівським селянином під час корчування лісу скарб старовинних із 240 штук срібних монет, що карбувалися при угорських князях Вацлаві І (1301-1305) і Карлові І (1308-1342).
     Зрештою, є твердження, що в далекому минулому первісна осада Бишева, ймовірно, знаходилась дещо на іншому місці. За легендою, що з покоління в покоління передається в селі, у давні часи тут був монастир, згадки про який збереглися до наших днів. І знаходився він саме у лісі за селом, в урочищі, про яке йшлося вище. Під час одного зі своїх нападів ординці знищили поселення та чернечу обитель, вбили й жителів, які в той час були у церкві на весільній церемонії. Вцілілі поселенці перебралися у безпечніше місце, що співпадає з розташуванням сучасного Бишева. З останків зруйнованого монастиря на новій території була збудована парохіальна дерев’яна церква, яка існує й донині.
     Як свідчать історичні джерела, власники Бишева часто змінювалися. У 1754 р. король Август IV дав дозвіл тогочасному дідичеві села Антонію Озерку продати свої землі шляхтичеві Онуфрію Стадницькому. У 1875 р. Бишів перейшов у володіння Івана Тарнавського. У 1937 р. власником фільварка з 275,5 га землі був Юрій Гогендорф.
     За часів Австрії, як свідчить Йосифінська метрика, Бишів був центром домінії, що належала до Бережанського циркулу (округи), а отже можна здогадуватися, що на той час (кін. XVIII ст.) село мало бути значним населеним пунктом. На думку дослідника, причини пізнішого занепаду чи сповільненого розвитку села слід вбачати у його віддаленості від значних адміністративних центрів та масовому виїзді мешканців на постійне проживання до міста. Тривалий час населений пункт належав до Тернопільщини, а до складу Прикарпаття (тодішнє Станиславівське воєводство) увійшов у 1934-1935 рр.
     За шематизмами Станиславівської греко-католицької архидієцезії дізнаємося, що у Бишеві при церкві святого Юрія діяли братства. 22 березня 1903 р. за рішенням крайової шкільної ради була заснована однокласна народна школа. З того ж року функціонувала читальня „Просвіти”.
     Із 3 липня 1941 р. по 24 липня 1944 р. тривала окупація Бишева гітлерівцями, які спалили 2 двори, вбили 4-х жителів, а 116 осіб вивезли до Німеччини.
     Чимало своїх кращих синів та дочок село поклало на вівтар визволення України. 28 жителів населеного пункту, 9 із яких були засуджені органами НКВС на різні терміни ув’язнення, були учасниками збройного руху опору. За зв’язки з підпіллям у Карагандинську область були вивезені 27 вихідців із Бишева. На фронтах Другої світової війни полягли дивізійники Михайло Бойчук та Василь Сабадах.
     У 1948 р. в селі був створений колгосп імені Т. Шевченка, який на початку 60-х рр. об’єднали з колгоспом „Новий шлях”.
     А у 80-х рр. з легкої руки недалекоглядного керівництва Бишів було зараховано до так званих неперспективних сіл, яке мали ліквідувати. Та, мабуть, мешканці Бишева щасливі у Бога. Адже сьогодні це живописне село Галицького району завдяки ініціативному односельцю Петру Стрембіцькому та спонсорській допомозі датської фірми «Даноша» має газ. Одночасно з освяченням символічного факела було освячено і камінь під будівництво каплички, яку пізніше Перто Євстахович збудував на знак вдячності Богові за Його ласку.
     Саме неподалік від каплички ми зустріли пана Петра.
     – Я, незважаючи на постійну зайнятість, дуже часто буваю у рідному селі, яке для мене є найріднішим куточком, де можна розслабитись і відпочити. Бишів дав мені життя, звідси я пішов життєвими стежками. І сьогодні я радий з того, що маю причетність до 570-річного ювілею села.
     На превеликий жаль, колись такі маленькі села визнавали неперспективними, про них забували, що призводило до їх зникнення. Навіть в незалежній Українській державі всім було байдуже до долі малих населених пунктів. Лише років зо п’ять тому влада стала поволі “повертатись лицем” до неперспективного села.
     У результаті в Бишеві з невеличкою кількістю жителів, а їх всього 263, ми маємо дорогу, хай ще можливо не зовсім таку, як хотілося б, та все ж... Село газифіковано. При підтримці районної влади відремонтовано ФАП, завершується ремонт сільського клубу. У хорошому стані школа. Правда, навчається у ній всього двадцятеро учнів. Є у селі й крамниці. Громада підтримує духовні святині, які ви сьогодні мали змогу відвідати.
     Село живе. А зважаючи на те, що розкинулося воно в чудовій місцині на межі Івано-Франківської і Тернопільської областей, є перспектива для розвитку зеленого туризму. Сьогодні один із туристичних маршрутів, а точніше еколого-пізнавальна стежка привела вас до нашого села. Погодьтеся, що пройшли ви прекрасними місцями і мали змогу відчути красу Галицького краю.
     А ще люди у нашому селі хороші, – продовжує Петро Євстахович, – я не називатиму прізвищ, щоб когось не забути і не образити, але ми маємо багато вихідців із села, які стали лікарями, педагогами, військовими, науковцями. Доля їх розкидала по всій Україні і ближньому зарубіжжю, проте вони часто приїжджають у село. Не виняток і цьогорічний ювілей, на який ми з нетерпінням очікуємо поважних гостей.
     Зрештою, якщо ми торкнулися цієї теми, то сподіваюсь не зайвим буде назвати прізвище чудової людини, вчительки з великої букви, яка юною приїхала з Чернігівщини у наше село і назавжди залишилася тут. Це Надія Пантелеймонівна Мусійченко-Щерб’як, а ще сім’я вчителів Степана Олексійовича та Дарії Василівни Кліщ. Колишня директор школи, вчитель історії Надія Іванівна Торб’як привила мені любов до історії, яку я до п’ятого класу терпіти не міг. Роман Михайлович Ковальчук сьогодні проживає у місті Калуші. Директор школи Василь Петрович Федьків, на жаль, уже покійний. Це чудові люди, які вкладали у дитячі душі любов до рідного краю, вчили доброму і вічному.
     Я завжди казав, що Божа ласка зійшла на нашу Україну, на рідну Галицьку землю. І накази Небесної Матінки через Василя Карп’яка стали втілюватися у життя у його рідному селі. Наші люди – оптимісти, а тому дивляться у майбутнє через веселкові тони. Темного у житті села було достатньо, – завершує розмову Петро Стрембіцький.
     Ми не помітили, як поволі прийшли до сільського клубу. Біля споруди поралися будівельники. Районний голова поквапився до людей. Село чепуриться, готується до свята. А ми з неймовірними враженнями торованими історією стежками поверталися до гори Камінь.
     
     

Ярослав Поташник






Коментарі:

наталя:
20.09.2011 01:18:41

горда за рідне село!


Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 3 + 8 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net