на сайті  
   
 
Субота, 11 липня 2020 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2020 рік


2019 рік


2018 рік


2017 рік


2016 рік


2015 рік


2014 рік


2013 рік


2012 рік


2011 рік


2010 рік



БИБЕЛ, КРАСНА І ТРОНТА – ДВА ПРЕКРАСНІ ГРАДИ
28.10.2011 | 11:27 | Переглядів: 1798
Рейтинг

     У серпні 2011 року газета «Галицьке слово» подала працю автора книги «Світ східних галлів» Теодозія Короля під заголовком «Галли і Галич». Багато читачів були здивовані від прочитаного, а житель с.Набережне Зеновій Клюса відшукав автора статті і два дні ходив з ним околицями рідного села. Подаємо результат їх мандрів.
     Галичани – народ древній. Та різні завойовники намагалися знищити у цього народу пам’ять про своє коріння. Еліта нації нещадно знищувалася, а до влади над краєм призначалися чужинці або їх продажні посіпаки з числа автохтонів, які витравлювали у народу пам’ять про його колишню велич. Вони писали їм брехливу історію, з якої випливало, що галичани народ ніякий або нікчемний. Та вони не змогли перейменувати назви всіх міст, сіл, рік, гір та урочищ, які нині красномовно розказують правдиву історію давньої Галичини.
     Галли володіли власним латинізованим письмом і всьому побаченому та почутому присвоювали назви, що випливали з їх мови.
     На межі старої та нової ер наші предки галли, яких історики називали бастарнами, відстань не міряли кілометрами, милями та верстами, а денними переходами, які дорівнювали теперішнім сорока кілометрам. Торгові шляхи галлів були водні та сухопутні. Водні проходили великими ріками та їх численними притоками. Сухопутні тягнулися завжди сухими вододілами рік. Шляхами в обидві сторони ходили простолюдини, мандрівники, купці, військо та знатні особи. Влада давньої Галичини сприяла купцям у подорожах, бо на водних переправах та при в’їзді на ринки градів збирала з них мито і багатіла. Тому з волі володаря краю через кожних 20 км шляху закладалися поселення, де подорожуючі обідали, та через 40 км, де вони вечеряли, ночували та снідали. Першим поселенням на шляху з Галича на волинські землі дулібів, у якому подорожуючі обідали, був Хохонів, а наступним, де вони ночували, були Бережани. Основними стравами, якими частували купців, була капуста та каша. Капусту галли називали ХОВ, а кашу – ЧИР. Купці та знатні їли капусту з м’ясом, а бідаки – з шкварками та підливою. Галльське слово ХОВ мало два значення: КАПУСТА та МИЛИЙ. У Хохоневі смачні страви з капусти не лише подавали до столу. Тут її вдосталь вирощували на нивах , бо назва ХОХОНІВ походить від давньогалльських слів ХОУ (CHOU) – МИЛА ( смачна), ХОВ (CHOU) – КАПУСТА та НІВ (NIVEAU) – НИВА, ГОРИЗОНТАЛЬНА ПЛОЩИНА. Галли вирощували овочі та зернові культури на рівнинах, а на косогорах випасали коней, корів, овець, кіз та свиней.
     Хребет, яким проходив торговий шлях, галли називали ТРАНТИ, бо на їх мові ТРАН ( TRAIN) – РУХ КОЛІС, РУХ ЗАПРЯЖЕНИХ ТВАРИН, якими були коні і воли та ТИ (TIEN) – ТВІЙ, СВІЙ. Так його називають і нині.
     На шляху з Хохонева до Бережан подорожуючі були вражені дивовижної краси градами, які поставали перед їх зором на обох пагорбах, які прилягали до річки. Їх галли називали БИБЕЛЬ, бо на їх мові БИ (ВІ) –ДВА, ДВОЯКО та БЕЛЬ (BEL) – ПРЕКРАСНІ.
     В тому граді, що височів на правому березі річки, володаркою була знатна вродлива жінка, бо гора, на якій стояло місто, називалася КРАСНА. Слово КРАСНА складається зі слів КА (СА) – ТУТ, РАС ( RACE) – ПОРОДИСТА, ВИХОВАНА, ЗНАТНА та НА (NANA) - КОХАНКА, ЖІНКА. В суспільстві галлів сім’ї були моногамні і розпуста засуджувалася. Та ця володарка града, мабуть, була не лише вродлива, але й незаміжня. До неї заходили в гості такі ж знатні кавалери. Це викликало осуд у сусідів та зависть у жінок. Легковажну володарку в околиці з презирством називали ГОНА, тому схил гори, який є продовженням гори Красна, нині називається ГОНА або НАГОНА. Це слово походить від слів ГОНІ (HONNir) – ГАНЬБИТИ та вже відомого НА- КОХАНКА. Слово ГОНІ дійшло до наших днів, бо ним галичани називають кожну жінку, яка надмірно пустує з чужими чоловіками. Володарка Красна не жила віками, але і наступні володарі града любили розкоші і забави.
     Особливо гучно в місті та його околицях відзначався день зустрічі (Стрітення) весни, до якого християнська церква приурочила день зустрічі у храмі Ісуса Христа з біблійним Симеоном. Свідченням цьому є назви прилеглих до гори Красної села Нові та Старі Скоморохи.
     Нині вважається загальноприйнятим, що описані у російській літературі СКОМОРОХИ є чисто російським надбанням. Але наявність багатьох топонімів з такою назвою у Галичині і на Поділлі спонукає до думки, що вони існували ще за часів панування галлів на праукраїнських просторах, бо називали їх галли СКИМОРАЛЬХИ, що на їх мові СКИ (SCI) – НАДОКУЧЛИВА ЛЮДИНА, МОРАЛЬ (MORAL) – МОРАЛЬНИЙ, НАСТРІЙ, ПОУЧУВАННЯ, а ХІ (CHI-CHI) – КОРЧИТИ ГРИМАСИ, МАНІРНО поводитися. Переодягнені у чудернацький одяг скоморохи жартами, гримасами, пісеньками і смішними розповідями забавляли народ і висміювали негативні риси характеру окремих людей.
     Кожної весни молодь виходила за межі града і тут в живописних перелісках влаштовувала ігри та гаївки. Називалося це свято ШУМА. Його донині зберегли балканські хорвати, а в Галичині воно десь загубилося на поворотах історії. Про давні звичаї наших предків свідчать назви сусідніх з Набережним сіл Шумляни та Підшумлянці. Назва першого села переконує, що, крім щорічних забав молоді, тут давні жителі на схилах пагорбів випасали овець, бо ЛЯНА на латиниці – ОВЕЧА ШЕРСТЬ. У назві другого села префікс ПІД- є словом, що означає ПІДНІЖЖЯ чогось. Отже село Підшумлянці виникло під горою на березі річки Нараївки.
     На берегах річки Нараївки є села Нараїв та Нараївка, первісна назва яких була НАРАЄВ і НАРАЄВКА. Їхні назви переконують, що тут проживали веселі і дотепні жартівники, які запрошувалися на усі свята для розважання народу. Слово НАРАЄВ походить від слів НАРА (NARRE) – РОЗПОВІДЬ та ЄВ (JEU) – ЖАРТ. У слові НАРАЄВКА останній склад КА ( СА) означає ТУТ. Народ пам’ятає, що давно Нараївка називалася Гербутів. Насправді Гербутів був. Розташовувався на малопридатних пісних землях, а його мешканці перетягали купцям плоскодонні човни на бродах річки Нараївки. Походить назва ГЕРБУТОВ від ГЕРБУ ( HERBU) –НЕРОДЮЧА, ЗАРОСЛА ТРАВОЮ ЗЕМЛЯ та слова ТОВ( TOUE) – ПЛОСКОДОННИЙ ЧОВЕН.
     Майже напроти гори Красної є гора Тронта. Її назва розказує, що тут був град володаря однієї з обширних задністрянських околиць галицького королівства. Місто стояло на торговому шляху і кожний купець при в’їзді у його воротища мусів сплачувати мито. Град був добре укріплений, бо із заходу та північного сходу його оточували крутосхилі яри. Де не було природних перепон, стояли з грубезних колод стінки з воротами та лазами. Східніше Тронти нині місцеві жителі кожному покажуть схил пагорба, який називається СТІНКА. Походить слово ТРОНТА від галльських слів ТРОН (TRONC) – ГОЛОВА, ВОЛОДАР округи та ТА (ТА) – СВІЙ (галльський). Оскільки околицю, де стояли гради Красна і Тронта, галли називали БИБЕЛЬ – ДВА ПРЕКРАСНІ, то це означає, що не лише їх володарі були вродливі, але й вежі цих давніх міст були споруджені з білого податливого до обробки вапняку, якого було вдосталь поблизу градів. На фоні зелених полів та лісів білосніжні вежі града виглядали дуже ефектно.
     Сучасна річка Бибелька походить від назви Бибель. Її русло з широкими долинами, на яких нині збудовано каскад ставів, різко звужувалося при підході до градів Тронта і Красна та утворювало своєрідну ущелину, яку галли називали Клюса, бо на їх мові слово КЛЮСА (CLUSE) – УЩЕЛИНА, МІЖГІР’Я. Минуло багато віків. Галли Прикарпаття та Поділля ставали хорватами, русинами та українцями, але в сучасному, колись славному, селі Бибель, яке якийсь неосвічений реформатор в 60-ті роки ХХ ст. перейменував у Набережне, донині проживає Зеновій КЛЮСА. Цей працьовитий, всесторонньо освічений та інтелігентний чоловік, працюючи фермером, знаходить час для поїздок у архіви Львова та Івано-Франківська, де вишукує крапеьки інформації про свій край. Саме він винайшов датований кінцем ХIV ст. напис на латині, який свідчити, що його село в ті часи називалося не Библо, як його називали перед перейменуванням, а БИБЕЛЬ.
     Давні галичани, яких через поголовне навчання їх дітей у школах друїдів називали язичниками, були дуже побожні. Вони вірили у добрих і злих духів, у кількох богів та богинь.
     Галли-бастарни Бога називали ДИВ, ДИЄ (DIEU) або скорочено ДИ, яке в розмові звучало як ДЬИ. Того, що співав Богу пісні, давні галичани називали ДЬИК, де К є скороченим КА (СА) – ЦЕ. Давні галичани, українці та руси у своїх богів нічого не просили. Вони їх лише хвалили і за все дякували. Слово ДЯКУЄ (галицьке ДЬИКУЄ) походить від назви бога ДЬИ, якому возносили хвалу і КУЄ (que) – ЯКИЙ, КОТРИЙ. Галли були переконані, що немовлята народжуються лише з волі Бога, а тому називали його ДИТЯ, де ТЯ є видозміненим ТА (ТА) – ТВОЄ, СВОЄ (твоє Боже). Слово ДИТИНА походить від відомого ДИ –БОГ, ТИ, що також означало ТВОЯ, СВОЯ та скороченого слова НА від НАНА (NANA) – ЖІНКА. Тобто жінка могла народити дитя лише з волі Бога. Християнство більшість галльських вірувань перебрало у свою релігію. Тому нині про людину, яка працює в церкві дяком, кажуть: ВІН ДЬИКУЄ.
     П’ять разів у році давні галичани під проводом священиків-друїдів, володаря града, гайдуків та війська сходилися на священні гори та закрути річок, де знаходилися їхні храми з капищами. Жителі градів Красна і Тронта мали храм на горі, яка нині височить біля села Набережне на протилежному березі річки Бибельки.
     Як і багато древніх народів світу, на ранніх стадіях розвитку свого суспільства галли в жертву богам приносили людей, серед яких найчастіше були полонені та невиправні злочинці, але в пізніші часи жерці на вогнище капищ виливали лише кров щойно забитої тварини. М’ясо жертви присутні під час жертвоприношень смажили на вертелах і поїдали, запиваючи вином, яке виготовляли з винограду та ягід. Народ весь день співав, водив хороводи та веселився. Священним вважалося вино з ягід бузини, яка і донині цвіте і рясно плодоносить на галицьких землях. Храмова гора біля Набережного і нині називається БРОЧЕВА, а це означає, що тут для жертвоприношень священики-друїди використовували кров телят. Слово БРОЧЕВА походить від галльських слів БРОЧЕ (BROCHE) – ВЕРТЕЛ, РОЖЕН та ВА (VEAU) – ТЕЛЯ.
     Та назва сусіднього з Набережним села Дитятин не походить від слова ДИТЯ (дитина).
     Усі лісові та прирічкові храми та невелику прилеглу до них територію галли обносили стінами. Призначені друїдами охоронці пильно стежили, щоб на їх територію ніхто не проникав. Там перебував не один бог, а багато інших богів та духів, яких називали ДИТЕ (DEITE) – БОЖЕСТВА. Навколо храму на горі Брочева також стояла огорожа, яку називали ТИН. Отже, ДИТЕТИН є ТИН, за яким перебувають божества. Оскільки біля храмової гори проходив торговий шлях, тут селилися люди, серед яких були священики-друїди, дяки та охоронці храму. Нині тут розкинулось село Дитятин і про його походження в народі ходять різні версії. Можливо, що Дитятин входив у межі града Тронта, бо на західному схилі гори Брочева є урочище ПОМНЄРКИ. Цим словом галли називали священні яблуневі гайки по обидва боки оборонної стіни.
     Можливо, що лівобережний град Тронта мав таку ж значимість у державі бастарнів, як і правобережний Крилос. Але якщо навколо Крилоса зустрічаємо топоніми, назви яких характеризують промислову та ремісничу діяльність галлів, то в околицях Тронти розкинулися села Шумляни, Боків та інші, назви яких походять здебільшого від рільництва, коней, худоби, овець та свиней.
     Галли коні використовували для війська, запрягали у важкі торгові вози – каміони та легенькі васонки, якими возили весілля та їздили у гості. Тягловою силою у господарстві галла-хорвата були воли. Вони цінувалися високо, а в кількох кілометрах від сучасного Дитятина є село Боків, у якому вирощували та продавали сильних волів. Не дивно, що назва БОКІВ походить від слів БО (ВО) – БИК, ВІЛ та КІВ (CIVI) – ПРОДАВАТИ.
     В кінці Х ст. варязький князь Володимир завоював Галичину, яка в ті часи називалася Білою Хорватією. Більшість червенських градів були ним розграбовані та спалені. Уціліли декілька міст і в тому числі Холм, Перемишль, Звенигород і Теребовля, в яких кілька століть сиділи потомки варягів. Деякі відбудовані гради 1241 року вдруге спалили орди монгольського хана Бату. Незадовго до своєї смерті князь Данило, будучи васалом татаро-монголів, на вимогу їхнього хана Бурундая наказував галичанам власноруч руйнувати оборонні укріплення своїх градів. Красна і Тронта були назавжди зметені з лиця землі.
     Мешканці градів порозтікалися хто куди, але знову зійшлися на рідні терени і заснували біля річки в межигір’ї Красної і Тронти село, якому присвоїли спільну для обох градів поетичну назву БИБЕЛЬ.
     Філософи кажуть, що суспільство розвивається по спіралі .Усі події періодично повторюються, лише на вищому рівні. Можна сподіватися, що настануть часи відродження Галичини та її минулої слави, бо так заповідали її пророки ще у 70 році.
     
     

Теодозій Король






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 7 + 9 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net