на сайті  
   
 
Неділя, 18 квітня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2020 рік


2019 рік


2018 рік


2017 рік


2016 рік


2015 рік


2014 рік


2013 рік


2012 рік


2011 рік


2010 рік



Галичани – давній народ
11.01.2013 | 09:47 | Переглядів: 1094
Рейтинг

     У сьогоднішній рубриці «Галичанство» ми поведемо мову про галичан. Ким тільки не проголошували їх  – заблуканим племенем  московитів, частиною польського народу, потомками готів, нащадками давніх іранців, слав’янізованими кельтами. Галицька тематика не сходить зі шпальт газет, нею рясніють цілі блоги в інтернеті.  Різномінітні тлумачення історії достукуються  до свідомості представників цього давнього етносу, щоб галицький дух і галицьке коріння не зачахли у непростих умовах теперішнього витка історії галичан.
     
     

     Галичани — европейський етнос, що сформувався на землях Галичини у верхньому басейні Дністра та частково Сяну і Верхнього Бугу. В етнічних межах на цій території проживає їх близько 5 мільйонів. За межами етнічної території мешкає ще близько 2 мільйонів чоловік. Таким чином, усього в світі на сьогодні налічується близько 7 мільйонів галичан.
     На початках формування слов’ян на території сучасного розселення галичан проживали склавини. Пізніше, за переконаннями більшості вчених, територія північного Прикарпаття в часи раннього Середньовіччя заселялася величезним союзом білих хорватів. Це плем’я займало територію від Західного Бугу та верхів’їв Пруту й Серету на сході до річки Вісли й верхів’їв Лаби на заході. З часу заснування перших слов’янських держав, цей край входив у Білу Хорватію, а також в окремі історичні періоди частково був під протекторатом Великої Моравії, Угорщини, Русі. Після розпаду останньої на території Галичини існувала Галицько-Волинська держава.
     До появи статті Івана Франка «На межі можливого» щодо галичан вживана була назва галицькі русини, рутенці. А у більш ранні часи була поширена назва білі хорвати (горвати), які мешкали тут сторіччями і поступово стали частиною русинського народу , який розмовляє українською мовою чи галицьким її діалектом.
     Досліджучи етноґенез хорватів, свого часу нас зацікавило питання: що ж це за плем’я? За різними джерелами прийнято було вважати, що батьківщиною хорватів були терени, які зараз є частиною Західної України. Хорвати емігрували на південь у VI столітті з Білої Хорватії, що охоплювала прикарпатський регіон. Так звана «польська теорія» Білої Хорватії, яка існувала на противагу українській, виявилась не така вже й польська. Навіть «Хорватський лексикон» і той подавав такі відомості, що робили «польську теорію» все більше помилковою: «Ім’я сьогоднішнього хорватського народу до ХІ ст. носили ще двоє племен: хорвати в Польщі й в Чехії. Руський літопис «Повесть временных лет» також згадує існування хорватських племен в Україні, але це ймовірно ті самі білі хорвати». Перше, що прийшло нам на думку, а чи не асоціюється походження хорватів з Галичиною. Дальше, очевидно, через генні відчуття народилося розуміння того, що коріння хорватів так чи інакше пов’язано із минулим галичан.
      Цікаво, що в деяких творах радянських письменників, коли йшла мова про українців до 1939 року, галичани називалися галичанами, а не “західними українцями”. Чи не дивно, що різного роду крикуни зі сторони Московії з легкістю готові “подарувати” Галичину Польщі, Європі, та будь-кому, бо, мабуть, відчувають, що галичани є чимось дуже незвичним для такої знайомої і легкодоступної для них Малоросії…
     В тому, що колись галицькі русини називали себе галичанами, також нічого дивного нема. Так руське населення, що заселяло територію коронного краю «Галичини і Лодомерії» вважало себе галичанами, не надаючи цьому особливого значення. Для офіційної російської пропаганди вони були «галицкими русскими», а для пізніших діячів УНР та Української держави гетьмана Скоропадського – галичанами. Новочасні прихильники «малоросійського» варіанту такі, як історик Д.Табачник, фактично дослівно списали з москвофільських досліджень свої нібито сучасні оцінки міфічних галичан.
     Взагалі дивним виглядає те, що в ХХІ столітті, особливо після непростого, але ідеологічно законсервованого радянського періоду, знаходяться вчені та політики, які намагаються дошукатися чистих історичних типів. Особливо неприпустимими є подібні пошуки в українському випадку. Зрозуміло, що в народу, який тривалий час був розділений кордонами двох величезних імперій, процес формування модерної політичної нації відбувався набагато складніше, ніж у тих націй, що формувалися в межах однієї монархії або однієї держави. Особливий відбиток на це формування накладали також специфічні політичні обставини, які панували в тій чи іншій державі. І нема нічого дивного в тому, що русини в державі Габсбургів і малороси в імперії Романових досить різнилися між собою. Тоді як в Австрійській державі русинів було поступово втягнуто в парламентський процес, в Росії забороняли малоросійську мову, а місцеву шляхту інкорпоровано в апарат управління державою, але тільки за умови її остаточного переходу до табору великоросів. Це і породило докорінні відмінності між представниками обох гілок українства, а якщо взяти до уваги їхнє племінне походження, то це віддалило їх на зовсім різні рухові орбіти.
     З іншого боку галичанин, якщо говорити про сьогоднішній день, – це значною мірою спекулятивне визначення, тому що «справжніх» галичан дуже важко відшукати. Вони самі вже перестають бути такими за винятком окремих представників інтелігентів, які цю свою самобутність галичан хочуть відродити. Тому ми б назвали галичанами тих, хто вибудовує свою ідентичність на своїй, виключно галицькій традиції. Галицька ж традиція – це традиція формування власної національної ідентичності в умовах Австрійської, а пізніше Австро-Угорської держави. Це дуже важливий період в історії Галичини. На момент розподілу Речі Посполитої і переходу Галичини до Австрії у 1772 році галичани були такою собі досить однорідною масою, що складалася в основному із селян і священиків. Отож австрійці, отримавши нову землю після поділу Польщі, приступили до наведення в ній порядку. Облаштовуючи нову територію, їм треба було тут на когось опертися. Для нової вертикалі влади вони привезли в Галичину бюрократів з Моравії і Богемії, тих слов’янських територій, які були в складі Австрії. Ці фахівці знали слов’янські мови, будучи німецькомовними в побуті. Ось ці люди і приїхали будувати нову австрійську провінцію, але вони скоро спольщилися .
     Натомість польський рух в Галичині залишався досить сильним. І для того, щоб не допустити ще більшого згуртування польського елементу та зменшити його ймовірний тиск на Відень, австрійці вдалися до протиставлення йому галицьких русинів (рутенів). Залучення їх до реформістських процесів принесло останнім нові неочікувані результати. По-перше, їх церква отримала офіційний статус, який був закріплений юридично. По-друге, було встановлено право, що священиком може стати лише людина з університетською освітою. По-третє, священик отримував державну зарплату і переставав бути залежним від місцевого поміщика. Таким чином стала зароджуватися серед русинського населення більш широка соціальна структура і дуже скоро ми отримали власне галицьких письменників, художників, юристів, адміністраторів тощо.
     Галичани, втративши давні місцеві державотворчі традиції, стали згодом такою собі специфічною групою, яку виділяли інші шляхом «іншування». На шляху до формування повноцінної галицької ідентичності, як правило, виникало дуже багато перешкод. Довший час галичани залишалися русинами, потім перетворилися на політичних українців. Саме ця зміна та постійна боротьба з поляками стали найбільшою перешкодою виникнення окремої галицької нації, а відтак і народу. Але найбільше завадила їм піти своїм окремим шляхом консолідація із українцями з російської України та намагання вибудувати з ними потужну платформу для майбутньої спільної держави.
      На жаль, галичани майже ніколи не уявляли себе самодостатнім етносом. Їхня внутрішня слабкість часто виводила на перший план принцип орієнтації на більш «зрілу» та потужну силу. Для москвофілів такою силою однозначно була Росія, а для українофілів – Наддніпрянщина. Те, що галичанам вдалося зберегти за найгірших обставин свою національну окремішність, вони однозначно мають завдячувати Греко-Католицькій Церкві. Ні для кого з дослідників не є таємницею, що після приєднання цих територій до Австрії галицька еліта ще перебувала у стані зародження і впливати на ситуацію в краї не могла. Не змогли також галичани дорости у той час до розуміння, що вони нічим не гірші від оточуючих їх народів, щоб вести свою власну політику. Шкода, що вони не розуміють цього і досі.
     Що ж до української орієнтації, точніше українофільської, то, незважаючи на те, що цей рух від початку не використовував етнонім «український», саме він з часом переважив усі решта напрями і привів до утвердження серед галичан української національної свідомості. Цей момент є ключовим в історії формування української модерної нації в Галичині. Справа в тому, що галицькі русини не почувалися українцями фактично до 1848 року і тільки з кінця 70-х років XIX століття ця лінія стає головною національною магістраллю. Як вже зазначалося вище, Австро-Угорщина перестала дивитися на Росію нейтральним поглядом: дві імперії стали затятими супротивниками. Оскільки українофільська орієнтація передбачала єднання з українцями в Російській державі, де якраз набирали силу гоніння на український рух, то імперія Габсбургів не могла упустити такого моменту, який міг значно ослабити державу Романових зсередини. З цього часу український рух в Австро-Угорщині отримує всіляку підтримку з боку держави. Переслідувані російською владою українці теж звертають свої погляди у бік конституційної монархії, перетворюючи Галичину у свого роду експериментальну лабораторію для вироблення універсальної платформи для всього українського руху. Багаті українці з Росії фінансово підтримують українофільські організації в Галичині, фінансуючи «Просвіту», газети і Наукове товариство імені Т.Шевченка. Таким чином, фактично спільними зусиллями українська орієнтація стає домінуючою в Галичині.
     З часом Галичина стала містком між Центрально-Східною та Східною Європою. У періоди існування Російської імперії чи Радянського Союзу вона незмінно вважалася «найєвропейськішим» східнослов’янським регіоном. По-перше, це тому, що він був частиною Австрійської імперії між 1772 та 1918 роками (Австро-Угорської з 1867), по-друге, він не входив до складу Радянського Союзу до Другої світової війни. До того ж Галичина була знана як традиційна твердиня української самостійницької національної самосвідомості й як місце широкого вжитку української мови.
     Однак, від своїх проукраїнських зусиль галичани не отримали майже нічого. Українська держава, яку вони вимріяли і за яку боролися їхні кращі сини та дочки, ними відверто ігнорує. У сторону Галичини линуть постійні докори і непристойні випади з боку представників політичної верхівки України. Галичина та галичани, а також галицький різновид української мови завжди є улюбленою мішенню для антиукраїнських та антиєвропейських нападів. Складається враження, що Галичину і галичан свідомо хочуть «вижити» із політичного життя держави, лишити їх можливості по-своєму впливати на хід окремих подій. Отож галичанам є над чим задуматись і сказати своє вагоме історичне слово. Зрештою, як це було в усі добрі та давні часи.
     
     

Іван ДРАБЧУК






Коментарі:

Думка:
11.01.2013 09:57:12

Якось дивно читати статтю відомого чоловіка під абсурдною назвою "Галичани - давній народ". При всій любові до всіх нас галичани не є окремим народом. Це теж саме що говорити, що льві"янини є окремими народом, кияни окремим... і т.д. Треба думати


Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 3 + 3 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net