на сайті  
   
 
Неділя, 18 квітня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2020 рік


2019 рік


2018 рік


2017 рік


2016 рік


2015 рік


2014 рік


2013 рік


2012 рік


2011 рік


2010 рік



Спомин про Федора Хомина
21.11.2014 | 13:04 | Переглядів: 917
Рейтинг

     13 листопада 2014 року на 91 році життя  відійшов у вічність вояк УПА з сотні «Максима» Федір Хомин.Народився він 30 серпня 1924 року в с. Кінашів Галицького району в звичайній українській родині, в якій було четверо дітей: Панько (Петро), Федір, Ганна і Стефанія. Батько - Хомин Юрко Федорович, 1896 р.н., січовий стрілець (6-а сотня 1-го полку УСС), активний член ОУН, псевдо «Скала», засуджений за вироком військового трибуналу військ НКВС Станіславської області від 25 грудня 1944 року до 25 років каторжних робіт за те, що в липні 1941 року  був комендантом української поліції села Кінашів і брав участь в арешті голови колгоспу Ониська С.С., голови сільради Сірка П.М., бухгалтера колгоспу Лисака Г.А. та міліціонера Матейка М.П., а потім був членом боївки ОУН. Хомин Юрко помер 2 жовтня 1945 р. в одному з таборів ГУЛАГу (Тайшетлаг) в Іркутській області.Мати – Хомин (Недобиток) Марта Пилипівна,1898 р.н., активний член «Просвіти» та «Союзу українок», симпатик УПА. Разом із дочкою Стефанією на початку липня 1951 року була  депортована до Сибіру, в Тюменську область, де перебувала до 1960 року.Старший брат – Хомин Панько Юрійович, 1919 року народження, член ОУН, господарчий кущового проводу ОУН, псевдо «Вітус». Заарештований 17 серпня1945 року і засуджений до 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах без конфіскації майна. Покарання відбував у Магаданській області.Під впливом батьків і старшого брата Федір вступає до юнацтва ОУН ,виконуючи різні, часто дуже ризиковані, доручення. Він був веселим, товариським хлопцем, спритним і хвацьким до всякої справи. Після приходу окупантів (спочатку совіцько-московських, а потім нацистсько-німецьких) допомагає батькові і брату Паньку формувати загін самооборони рідного села, займаючись заготівлею продовольства і медикаментів. В 1943 роціпроходив вишкіл в сотні «Полтавці» під орудою «Максима» на «Золотій поляні» біля с. Мелна Рогатинського району Івано-Франківської області, отримавши псевдо «Волос». Разом з ним там був  його товариш і сусід  Кіндрат Іван Михайлович на псевдо «Вістун»,1923 р.н. Тоді ж  вони брали участь в бою з німцями біля с. Любешки Бібрського району Львівської області. Партизани зробили засідку біля дороги, по якій нацисти гнали забрану у населення худобу. Після раптового нападу німці були частково знищені, а частково – роззброєні. Наші вояки  повернули людям худобу, а вози з продуктами відправили в розташування повстанців.В кінці липня 1944 року в галицький край знов прийшли кремлівські «визволителі». Розгорілася смертельна боротьба між повстанцями і каральними загонами НКВС. Багато побратимів і друзів Федора віддали своє життя за незалежну Україну. Так, 24 серпня 1944 року  каральні підрозділи НКВС разом з військовими підрозділами розпочали акцію в сусідньому селі Курів, викликану вбивством двох перевдягнутих солдатів-енкаведистів і  спрямовану проти повстанців та місцевого населення, що їх всіляко підтримувало. Село підпалили одразу з багатьох сторін. Кати-«визволителі» не жаліли нікого. Було знищено біля  40 мирних мешканців. Поступив наказ, щоб всі бійці СКВ (самооборона) зібралися в лісі між селами Кінашів і Гербутів. Федір разом зі своїм двоюрідним братом Прунаком Максимом, взявши харчі, поспішили до місця збору. Але там була засідка. Його брата схопили карателі і кинули в кузов машини, попередньо зв`язавши за спиною руки. Автомобіль поїхав попри місцеві стави в бік райцентру Більшівці. Вибравши момент, коли конвоїр відволікся, здоровань Максим вдарив його головою в живіт, вистрибнув з машини і почав втікати. Охоронець випустив «довгу чергу» з автомата і повстанець, ступивши ще кілька кроків впав. Автомобіль, не зупиняючись, поїхав далі. Родичі декілька днів розшукували Максима.  Місцевий ґазда, що мешкав навпроти ставків, через тиждень знайшов його тіло в кукурудзі і повідомив рідних. Федір дивом уникнув смертельної небезпеки, не потрапивши до кривавих лап енкаведистів. Доля вберегла його і вдруге. 17 серпня 1945 року, коли він був в хаті свого дядька і мого діда Недобитка Василя, де разом з братом Паньком і ще одним повстанцем сотенним “Шпаком” переховувався в криївці під піччю. А коли до хати вдерлись “опричники” з НКВС, які прийшли за доносом  зрадника на прізвисько «Берко»,  там були тільки неповнолітні діти: моя мама – Недобиток Марія, її старша сестра – Стефанія і двоюрідний брат Степан. Чекісти, всівшись на канапі, почали кричати на дітей, особливо на старшу, яка перед їхнім приходом виганяла з хати мух, вимахуючи рушником. Її звинувачували, що вона подавала умовні знаки повстанцям про небезпеку. Роздивившись по хаті, вони швидко визначили криївку і почали штовхати туди Стефанію і Степана. Діти почали сильно плакати від страху, бо “москалі” кричали, що підпалять разом з ними хату, якщо повстанці не здадуться добровільно. І вони змушені були здатись. Хомин Федір при нашій зустрічі в січні 2013 року розповідав мені про ті події. «Берко» отримав підпільну пошту в селищі Більшівці про те, що з-під Рогатина йде сотенний «Шпак», який застрелив там совіцького офіцера – військового коменданта. Його треба було прихистити на декілька днів, а потім провести далі. Криївку в Недобитка Василя вибрали тому, що комуністична влада не знала про його зв’язки з підпіллям ОУН, а два брати його жінки Лисак Марії були членами КПЗУ (Компартія Західної України). Перед світанком того дня Федір покинув криївку, маючи завдання розвідати обстановку в селі і перевірити маршрут дальшого переходу «Шпака» в Карпати. Повертаючись назад, він помітив умовний сигнал і сховався в кукурудзі. Звідти він спостерігав, як брата і сотенного схопили вороги, коли вони вилізли з криївки, не бажаючи піддавати загрозі життя трьох малих дітей, батьки яких були в той час у полі. Доля ще не раз була доброю до Федора Хомина. Він знайшов свою «половинку» – Колєснік Надію Іванівну, 1924 р.н., яка прибула за направленням органів освіти  вчителькою географії  до Кінашівської школи. Родом вона була із села Соснівка Олександрійського р-ну Кіровоградської області. В 1949 році Хомин Федір одружився з нею. Побоючись викриття і арешту після вбивства директора школи, комуніста Цюка, який був агентом НКВД, вони виїжджають до Воркути. Це було напередодні примусового вивезення його матері і сестри разом з іншими родинами повстанців до Сибіру. Переживши ті важкі роки, Федір з дружиною і дітьми Аллою і Юрієм повернувся в Україну до містечка Ходорів Львівської області, де мешкала його сестра Ганна, яка вийшла заміж за місцевого красеня Яремишина Михайла. Сюди ж після спецпоселення приїхав і старший брат Панько з дружиною Шперналь Ганною, яка теж була засуджена на 10 років за членство в ОУН, і донькою Ольгою. Оселилися в Ходорові сестра Стефанія, мама Федора Марта і її сестра Прунак Анна із сім’єю, яка була виселена з с. Кінашів на спецпоселення в Карагандинську область (Казахстан). Тут у Федора і Надії Хомин народився син Володимир.В часи здобуття незалежності Федір Хомин  тричі звертався до вищих судових органів про перегляд кримінальної справи і реабілітацію свого батька Хомина Юрія. Вперше це було 26 жовтня 1990 року після виходу Указу Президента СРСР від 13 серпня 1990 р. «Про відновлення прав всіх жертв політичних репресій  20-50-х років».  Вдруге, у січні 1991 року,  одразу після Всеукраїнського референдуму, який юридично закріпив Акт проголошення незалежності України. Через три роки,  у 1993 році,  Івано-Франківський обласний суд виніс рішення, що він реабілітації не підлягає. Останнім було звернення до Верховного Суду України 1995 року. Після нетривалого розгляду ухвалою судової колегії в кримінальних справах від 27 липня 1995 року  вирок було змінено: дії  Хомина Ю. Ф. перекваліфіковано з засудженням на 1 рік позбавлення волі. Незважаючи на все пережите, Хомин Федір залишався таким же енергійним. Він мав дар об’єднувати навколо себе родину, товаришів по роботі, був неперевершеним оптимістом, добивався справедливості і вірив в те, що після Майдану Україна, нарешті, стане дійсно Українською державою,  що ОУН-УПА буде визнано повноправним учасником війни проти тоталітарних режимів, новий український судповністю реабілітує його батька Юрка і тисячі інших патріотів, яких комуністи та їх поплічники називали «посібниками фашистів» і продовжують так називати онуків і правнуків, що воюють за Україну на Донбасі.Ми, нащадки січових стрільців і вояків УПА, повинні зробити все залежне від нас, щоб ці мрії Федора Хомина і його побратимів здійснилися, навіть після їхнього відходу у вічність. Герої не вмирають! Слава Україні!Героям Слава!

Михайло ФРЕЇК, завідувач МК «Дем’янів Лаз»






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 2 + 2 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net