на сайті  
   
 
Неділя, 18 квітня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2020 рік


2019 рік


2018 рік


2017 рік


2016 рік


2015 рік


2014 рік


2013 рік


2012 рік


2011 рік


2010 рік



Фундатори Музею караїмської історії та культури
21.11.2014 | 13:07 | Переглядів: 1395
Рейтинг

     Діялося це 2004 року. 4 листопада до 10-ї річниці створення Національного заповідника «Давній Галич» відбулося урочисте відкриття Музею караїмської історії та культури. Після перерізання стрічки запрошені мали змогу поринути у світ караїмської культури, оглянувши експозицію та взявши участь в екскурсії. Музей розпочав офіційно функціонувати, збираючи навколо себе нових, цікавих і допитливих людей. А передувала відкриттю музею велика і клопітка праця представників галицьких караїмів та науковців Національного заповідника «Давній Галич». У 2002 році Національний заповідник «Давній Галич» в особі Івана Юрченка ініціював проведення наукової конференції «Караїми Галича: історія та культура». На той час у Галичі проживало семеро караїмів – Сабіна Зайончковська, Ада Зарахович, Амалія (Зарахович) Дурнєва, Людмила Шугурова (Єшвович), Яніна Львівна Єшвович, Яніна Йосифівна Єшвович, Шимон Марткович. «Не треба було мати дар провидця, — каже директор музею Іван       Юрченко, — щоб збагнути: караїмська громада Галича зникає назавжди, а зникнення носіїв культури тягне за собою проблему зникнення їх культурної спадщини. Виникла нагальна потреба створити музей: не так для експонування, як для збереження предметів матеріальної культури караїмів». Протягом кількох дясетиліть караїмські родини дбайливо зберігали вдома тисячі артефактів. Після того, як у 1997 році дослідженням караїмської спадщини зайнялися науковці заповідника (передали понад три тисячі предметів матеріальної культури та дві тисячі документів до фондів майбутнього музею), у 2000 р. було досягнуто згоди щодо придбання житлового караїмського будинку кінця XIX ст., розташованого у центрі міста, на майдані Різдва Христового.2001 р. розроблено концепцію та ескізи реставрації, пристосування даної споруди для музейних потреб (автори І. Юрченко, О. Береговський), замовлено виготовлення проектно-кошторисної документації в Івано-Франківській філії УРСНРІ «Укрзахідпроектреставрація».Після завершення проектних робіт у 2001 р. розпочато реставраційно-ремонтні роботи, які через недостатнє фінансування вдалося закінчити лише на початку 2004 р.Увесь цей час при безпосередній активній участі членів громади, особливо її тодішньої голови Я. Єшвович, велися пошуки та придбання речей для музейних фондів. Значну частину речей, серед яких – пергаментний сувій Тори, молитовні рукописні книги, деталі інтер’єру галицької кенаси (караїмського храму), караїмську періодику, багаті архівні матеріали,                Я. Єшвович та А. Зарахович передали до музею безкоштовно. Сьогодні колекція караїмського фонду налічує близько 3000 експонатів, які зберігаються у фондосховищі та експонуються у музеї.Тематико-експозиційний план розроблено молодшим науковим співробітником музею Наталією Василівною Юрченко.Найбільшим сподвижником створення музею була Яніна Єшвович (15.09.1930 – 24.10.2003). Батько Леон (21.01.1875 – 3.03.1953) – інженер-будівельник, мати Гелена(Рахель) (6.09.1894 – 22.12.1970) – дочка Мойсея та Амалії Єшвович. Яніна Львівна закінчила Галицьку середню школу у 1946 році. Продовжувала навчання у Московському фінансово-економічному інституті. З 1946-1989рр. працювала у Галицькому відділенні аграрно-промислового банку, пройшовши шлях від друкарки до заступника керуючого. Після виходу на пенсію Яну Львівну як фахівця високого класу запросили працювати до регіонального управління Національного банку України в Івано-Франківську. Попри роботу, приділяла активну увагу і культурі караїмського народу. Очолювала Галицьку караїмську громаду. У березні 1995р. громада увійшла до Всеукраїнської асоціації кримських караїмів «Кримкарайлар». А 25 липня 2000 р. Галицька територіальна караїмська община офіційно зареєстрована в державних органах. За все існування караїмської громади в Галичі найбільше приклалася до її нищення радянська влада. Був завданий нищівний удар по караїмській культурі спочатку закриттям (1959р.), а згодом руйнуванням у 1985році духовного осередку – кенаси – храму ХІХст., виконаного у мавританському стилі. Та, попри вcе, знайшлися добродії, які вважали за обов’язок допомогти галицьким караїмам. Так, тодішній голова райвиконкому Іван Галущак, завчасно попередив про плани зруйнувати кенасу, хоча розумів, чим це для нього могло закінчитися. «Мав за обов’язок зберегти цінності, - каже сам Іван Галущак. - Бачите, світ розходиться, а цінність залишається для згадки про тих людей, які жили та  мали добрі ремесла. Я їх застав ще багато». Врятовані речі з кенаси зберігали галицькі караїми у домівках, берегли, як данину предкам і для прийдешніх поколінь. Незважаючи на знищення кенаси, щосуботи громада збиралась послухати записані на магнітофон караїмські пісні та молитви, поговорити про наболіле. Та найбільшим зі всіх запитань і проблем було створення музею чи навіть музейного комплексу, приуроченого їхній самобутній історії та культурі.  До сьогодні залишається нездійсненним бажання встановити пам’ятний знак на місці зруйнованої у 1985 році кенаси. Актуальним також є  і врятування ще однієї народної святині – караїмського кладовища. Виникала нагальна потреба зберегти культурну спадщину галицьких караїмів, якщо вже фізично неможливо зупинити вимирання громади. І тут потрібно віддати належне колективу Національного заповідника «Давній Галич», а саме Олександру Береговському, Іванові Юрченку та Наталії Юрченко. Ці люди зробили все можливе і неможливе для того, щоб реалізувати думки про збереження культури галицьких караїмів. Працівники заповідника інвентаризували та каталогізували караїмське кладовище, зорганізували у 2002 році Міжнародну конференцію «Караїми Галича: історія та культура», яка породила у галицьких караїмів надію та сподівання і підкреслила їхній вагомий внесок у культурне надбання людства. Попри все це, збиралися та вивчалися матеріали для музею. Яніна Львівна передала культові речі з кенаси, стародруки, документи, що належали караїмській громаді Галича, які вдалося зберегти і донести до сьогодення. Наукові праці: • Zajączkowski. Krótki wykład gramatyki języka zachodnio-karaimskiego (narzecze łucko-halickie). – Łuck, 1931.• B. Janusz. Karaici w Polsce. – Kraków, 1927.• A. Zającykowski. Na marginesie studjum Bałabana “Karaici w Polsce”. – Wilno, 1928 (додаток до “М.k.” T. I, Z. IV-V, 1928).• S. Szapszał. Karaimi w służbie u chanów krymskich. – Wilno, 1929 (додаток до “М.k.” T. II, Z. I, 1929).• A. Zającykowski. Wróżby z drgania cyęści ciała. – Wilno, 1929 (додаток до “М.k.” T. II, Z. I, 1929).• H. S. Szapszał. Przeszłość i terazhiejszóść karaimów. Додаток до ж-лу „Wiedzy i życie”, № 3, 1934.• B. Janusz. Karaici w Polsce. – Kraków, 1927.• A. Mardkowicz. Synowie Zakonu. – Łuck, 1930.• A. Mardkowicz. Ogniska karaimskie. – Łuck, 1934.• A. Mardkowicz. Karaim. Jego życie i zwyzaje w przysłowiach ludowych. – Łuck, 1935.• A. Mardkowicz. Szełomit. – Łuckada. 1938.• Sz. Firkowicz. Kołtchałar. Krótkie modlitwy karaimskia. – Wilno, 1935.• S. Rudkowski. Tutuwłanmahy Karajłarnyn Łuckada. - Łuck, 1933.• M. Bałaban. Studija historychne. – Warszawa, 1927.• К. М. Мусаев. Грамматика караимского языка. Фонетика и морфология. – Москва, 1964.• К. М. Мусаев. Строй караимского языка. Автореферат диссертации. – Баку, 1968.• Karaj łuwachłary (5699/5700). – Wilno, 1839.• Kalendary karaimski na lata 5687, 5688, 5689, 5690. – Wilno, 1926.• Караимский календарь на пять лет отъ 5682 по 5686. – Вильно, 1921 та ін. Рік не дожила до відкриття музею остання хранителька цієї багатющої спадщини Яніна Львівна Єшвович, цілком сповнивши свою місію перед предками.Та все-таки двом представникам караїмського етносу вдалося побувати на відкритті Музею караїмської історії та культури – Аді Зарахович та Людмилі Шугуровій(Єшвович). Людмила Шугурова мала честь вітати присутніх на урочистому відкритті музею, тішитися з нагоди цієї визначної події і місії, яка покладена на неї перед галицькими караїмами та небайдужими до них людей.Ада Зарахович : «Як Данило Галицький нас сюди спровадив, то наділив нас вулицею і землею. У нас кожен караїм мав поле. Не те, що я - караїмка, тому хвалюся. Дуже трудолюбивий народ. Скільки історія знає, жоден караїм не був суджений». Ада Зарахович(1.07.1921 – 19.03.2013) – дочка Зараха Зараховича та Яніни (Рухами) Зарахович. Батько був громадським діячем, секретарем караїмської громади. До Другої світової війни працював секретарем суду. Був активним дописувачем журналів «Karaj awazy» і « Mysl karaimska». Ада Зарахович була високоосвіченою, інтелігентною людиною. Працювала у сфері бухгалтерії. Володіла караїмською, українською та польською мовами.Ада Зарахович передала для створення музею велику епістолярну спадщину свого батька. Це, насамперед, листування із караїмами Криму, Литви, Польщі, а також караїмську періодику: «Известия караимского духовного правления», «Mysl karaimska», «Karaj awazy», «Караимская жизнь», «Sabah», «Dostu karajnyn», «Karaj kotchalary», «Караимское слово», «Awazymyz», «Onarmach», релігійні книги староєврейською та ін.Караїмська община Галича — унікальна етнокультурна спільнота, що проіснувала тут сім з половиною віків та залишила багату спадщину. До створення Музею караїмської історії та культури приклалося багато ентузіастів, творчих, ідейних і нескорених особистостей. Час невблаганний і швидкоплинний… не дав Яніні Єшвович ступити на поріг музею, поринути у світ унікальної культури предків. Та не зникнуть галицькі караїми…, навіть по смерті пишаються їхніми здобутками теперішні та нові покоління. Музей караїмської історі та культури закумулював у собі духовне і матеріальне надбання караїмів Галича. Тут можна побачити пергаментний рукописний сувій Тори на староєврейській, хатаси, які прикрашали Тору, яд – указку для читання Тори, менори – семисвічники, молитовники, караїмські календарі. Відвідувачі мають змогу ознайомитися з історією караїмської громади Галича у ХХ ст., оглянути унікальні світлини, на яких вирує життя. Проходять у стінах музею екскурсії, діалоги, обмін інформацією із тими, кому цікавий світ караїмської історії і культури. Завдячуємо галицьким караїмам за їхнє спонукання і долучення до створення музею. Вони зуміли у різних історичних умовах зберегти і примножити культуру предків, не опускали рук (при тому, що було зрозумілим ймовірне вимирання громади), ішли вперед із запалом до кращого. Духовність галицьких караїмів і матеріальні цінності гідно зберігає, досліджує і популяризує Музей караїмської історії і культури. 

Надія ВАСИЛЬЧУК, молодший науковий співробітник Музею караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич»






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 2 + 3 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net