на сайті  
   
 
Субота, 24 лютого 2018 року
 








Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Привид відбудови Успенського собору
30.01.2018 | 12:21 | Переглядів: 276
Рейтинг

     Декілька століть Успенський собор у Крилосі (територія історичного Галича) був зразком місцевої довершеної архітектури. Сьогодні від нього залишились лише фундаменти, яким загрожує остаточне руйнування. Археологи та архітектори просять Міністерство культури якнайшвидше музеєфікувати і тим самим врятувати рештки унікальної пам’ятки. Політики, чиновники та церковники ж виношують думку нового будівництва на місці давніх фундаментів, аби відродити давню святиню, інформує zbruc.eu

.

      

     Унікальний втрачений храм

     «Успенський собор був унікальною пам’яткою свого часу. Це витвір галицької архітектурної школи, яка поєднувала у собі принципи архітектури візантійського Сходу і романського Заходу», – розповідає багаторічний дослідник Успенського собору, відомий археолог та доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини НУ «Львівська політехніка» Юрій Лукомський.

     Давній Галич (нині територія села Крилос), який був столицею Галицького князівства та Галицько-Волинської держави ХІІ–ХІІІ ст., у часи свого найвищого розквіту, у першій половині ХІІІ ст., займав величезну територію в межиріччі Дністра та Лімниці – близько 50 км2. Успенський собор був його найбільшою окрасою та святинею, а також усипальницею князів. Саме тут, згідно з літописом, було поховано Ярослава Осмомисла, якого вважають будівничим храму. Ця подія і стала основою першої літописної згадки про собор, яка датується 1187 роком.

     «Собор проіснував 300-400 років і за цей час був кілька разів перебудований», – розповідає Юрій Лукомський, і зазначає, що насправді науковці мають обмаль інформації як про первісний вигляд собору, так і про його перебудови.

     «Ми напевно знаємо лише те, що він існував і мав параметри 32,5 на 38,7 метра. Жодних навіть приблизних зображень його зовнішнього вигляду чи інтер’єрів немає», – пояснює ще один дослідник Успенського собору, архітектор Василь Петрик.

     

     Точна дата руйнування Успенського собору залишається невідомою. З писемних джерел відомо, що храм був розібраний у XVI ст. для будівництва нової Успенської катедри зі старого будівельного матеріалу.

     Вперше локалізував та дослідив рештки Успенського собору у 30-х рр. ХХ ст. відомий український археолог Ярослав Пастернак. У 1992-1996 рр. Юрій Лукомський здійснив повторні дослідження його південно-західної частини. Масштабні дослідження пам’ятки провели археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України у 1998 році. Однак, попри численні дослідження, досі пам’ятка залишається загадкою для науковців.

     «Вона дотепер не досліджена до кінця. Ми досі не можемо уявити собі об’ємно-просторової форми цього собору. З одного боку, ми маємо багато наукових реконструкцій, але усі вони лише гіпотетичні. Насправді є замало інформації, щоб казати, яким був цей собор», – говорить Юрій Лукомський.

     

     Серед скупих відомостей, які все ж мають науковці, є інформація про те, що вже в середині XIII ст. він був суттєво іншим, аніж у середині XII ст. Відмінності були як в архітектурних деталях, так і в матеріалі. Причина такої швидкої перебудови – не гонитва за модою і не масштабні руйнування. Річ у тім, як пояснює Юрій Лукомський, що первісно храм був побудований з алебастру — матеріалу, який надав храму виняткової краси, але виявився абсолютно непрактичним та недовговічним.

     «Це була єдина на території Європи така споруда з алебастру. Це був експеримент, який не вдався, бо виявилось, що це дуже ненадійний матеріал в наших широтах, адже руйнується від води. Пізніше його перебудували. Але перші 100 років він мав унікальний для всієї Європи вигляд і ним захоплювались багато вельмож», – коментує Юрій Лукомський.

     Попри ненадійність алебастру, частина автентичного храму ХІІ ст. збереглась і до ХХ ст. Зокрема, фрагменти стін собору залишились у каплиці Святого Василія XVI ст. Окрім цього, ще Ярослав Пастернак віднайшов три фрагменти тогочасної алебастрової підлоги.

     «Це єдина така підлога в Україні, яку сміливо можна порівняти зі збереженими зразками у Сан-Марко у Венеції», — говорить Василь Петрик.

     Однак, за словами дослідника, вже під час розкопок 90-х років археологи виявили лише один збережений фрагмент. Після розкопок його законсервували, а з часом планують експонувати.

     Перспективи відбудови

     На початку листопада 2017 року «Міжнародний благодійний фонд відновлення галицького Успенського собору» оголосив конкурс на найкращий проект з реабілітації фундаментів та можливості відновлення собору. Офіційна назва конкурсу – Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на найкращу проектну пропозицію «Музеєфікація з наступним пристосуванням, реабілітацією фундаментів собору Успіння Пресвятої Богородиці – пам’ятки культурної спадщини національного значення Івано-Франківської області (охоронний № 090021/1-Н) із можливістю відновлення духовного храму».

     

     Варіанти реконструкції Успенського собору в Крилосі

     
     

     Благодійний фонд, який є ініціатором конкурсу, засновано у травні 2017 року. Його керівником є Зіновій Шкутяк – колишній міський голова Івано-Франківська та народний депутат України 5 та 6 скликань. Серед засновників – політики, зокрема Анатолій Матвієнко та Михайло Довбенко, голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук, а також клір УГКЦ –Блаженнійший глава УГКЦ Святослав Шевчук та архієпископ Ігор Возьняк. Відновлення храму також підтримали голова Львівської ОДА Олег Синютка та голова Тернопільської ОДА Степан Барна.

      

     «Це не нова ідея, над нею вже довгий час думало багато людей, – розповів в ефірі ТРК «Карпати» Зіновій Шкутяк. – Ідея має два напрямки. Релігійно-церковний напрямок: якщо брати нашу Галицьку землю, то її релігійне коріння йде з Галича і в якійсь мірі — від цього собору. Державотворчий напрямок: свого часу Галич був столицею великої держави і місто було одним з найбільших у Європі. Перша і головна вимога до пропозицій — це музеєфікація цих фундаментів. Ми пропонуємо проектним організаціям, які будуть брати участь у конкурсі, подумати над створенням музею. Другим завданням є створення сучасного духовного комплексу «Відпустовий центр чудотворної Богородиці Галицької у селі Крилос».

     

     Попри те, що організатори конкурсу говорять передусім про збереження фундаментів та так зване відновлення храму, експертне середовище переконане: йдеться не про що інше, як про нове будівництво.

     «Поняття відновлення означає власне відбудову, і про це відкрито у приватних розмовах, вже не завуальовуючи в інші поняття, говорять ініціатори створення фонду», – говорить Василь Петрик.

     Те, що йдеться про цілком нову споруду, можна зрозуміти і з умов конкурсу. Зокрема, серед переліку рекомендованих графічних матеріалів для подачі на конкурс є:

     – Плани поверхів;

     – План покриття;

     – Характерні перетини;

     – Фасади споруди;

     – Техніко-економічні показники.

     Серед іншого, у технічному завданні йдеться про те, щоб передбачити можливість облаштування необхідних площ для розміщення музею історії Галицької метрополії та розробку концепції можливості відновлення собору.

     «Багато скептиків свого часу не сприймали ідеї відновлення собору, – зазначив, розпочинаючи засідання, очільник Прикарпаття. – Однак, об’єднавши зусилля народних депутатів, обласної та місцевої влади, духовенства і науковців, сьогодні маємо чітке бачення того, що Успенський собор буде відновлено і він стане основою для об’єднання Української церкви», – цитує голову Івано-Франківської ОДА Олега Гончарука його прес-служба.

      

     Відповідно до умов конкурсу, проектанти, охочі взяти участь у конкурсі, мають подати свої пропозиції до 30 січня. Однак у розмові з «Z» представник організаторів Василь Сенів зазначив, що зараз розглядають можливість продовження терміну мінімум до 1 березня. Переможець конкурсу отримає 100 тис. грн, власник другої премії – 75 тис. грн і третьої премії – 50 тис. грн. За словами головного архітектора Івано-Франківської області та секретаря конкурсу Миколи Дорошенка, наразі до участі зголосилось 7 фірм, однак у фонді очікують, що це не остаточна кількість.

     Будівництво стане катастрофою для пам’ятки, експерти

     «Всі добре розуміють, що відбудова є незаконною, тому намагаються якось це інакше назвати. Але йдеться про будівництво, і воно неприпустиме», – говорить Василь Петрик.

     За останній рік науковці, серед яких відомі українські та закордонні архітектори, археологи, мистецтвознавці, історики та музейники, тричі звертались до перших осіб держави з відкритими листами, якими закликали терміново музеєфікувати рештки і не допустити нового будівництва. Востаннє схоже звернення прозвучало від учасників Міжнародної конференції «Успенський собор Галича: минуле, сучасне, майбутнє», яка відбулась 14 грудня. Однак і перед тим науковці висловлювались категорично проти.

     «Учасники конференції закликають вас припинити будь-які (приховані і неприховані) спроби незаконної відбудови Успенського собору ХІІ ст. в Крилосі, що забере у наступних поколінь можливість інваріантності наукових візій втраченої пам’ятки та може призвести до знищення автентичної субстанції дощенту і безповоротно», – йдеться у зверненні учасників Міжнародної конференції «Релігії та вірування в Русі Х-XVI ст.», що відбулась 15-18 листопада у Львові, до Президента України та Голови ВРУ.

     Схожі за змістом звернення до очільника ОДА Львівщини Олега Синютки зробив також президент українського бюро ІКОМОС (Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць) Микола Гайда.

     «Вони хочуть зробити новий собор, який побудують з легких матеріалів на підставці, яка начебто зберігатиме фундаменти. Це абсолютно аферистична ідея. Це цілком суперечить реставраційній етиці і усім міжнародним документам, які ратифікувала Україна», – коментує Юрій Лукомський.

     Перший аргумент науковців – потенційна відбудова загрожує збереженню автентичних фундаментів. Як доказ вони наводять спробу відбудови собору, яку зробили у 1999 році, через що фундаменти зазнали серйозних пошкоджень.

     «Тоді знищили третину автентичних фундаментів пам’ятки, а ще частину – залили бетоном», – розповідає Василь Петрик, і додає, що і досі на місці можна побачити вмуровані в автентичний фундамент залізні армування. Зупинити так звану відбудову майже 20 років тому вдалось завдяки активній позиції науковців та широкому медійному розголосу.

     «Нині рештки фундаментів у плачевному стані і далі руйнуються. Їм загрожує дощ, сніг, вода, люди тощо», – говорить Василь Петрик. За його словами, попри те, що сьогодні Івано-Франківська ОДА декларує своє піклування про пам’ятку, її посадовці останніми роками не можуть знайти коштів на їхню музеєфікацію.

     Ще у 2001 році на кафедрі реставрації архітектурної і мистецької спадщини розробили проект, що передбачав повну консервацію і музеєфікацію розкритих автентичних фундаментів. Проект також пропонував експонування віднайденої алебастрової підлоги, влаштування водовідведень та трасування рисунка фундаментів. Роботи з консервації пам’ятки розпочались у 2004 році і були цілком припинені у 2009 році через відсутність державного фінансування. Протягом десятиліття на консервацію, реставрацію та порятунок цих пам’яток не виділяли коштів ні з бюджету Івано-Франківської області, ні з державного бюджету, що призвело до ще більших втрат.

     «Не менш важливо, коли ми говоримо про гіпотетичну відбудову, і те, що ми не маємо уявлення, який насправді вигляд мав Успенський собор. Будь-яка відбудова – це буде фантазія на тему архітектури ХІІ століття, а це неприпустимо в реставрації. Будь-які архітектурні фантазії створять прецедент історичної фальсифікації, що різко понизить авторитет України у сфері дотримання міжнародних зобов’язань з охорони і збереження культурної спадщини», – говорить Юрій Лукомський.

     Оскільки не збереглось жодних зображень собору, фахівці не можуть навіть сказати, скільки він мав бань. Сьогодні існує близько десяти наукових реконструкцій храму, однак жодна з них не може претендувати на те, щоб бути визнаною правдивою.

     Наступний виклик, за словами Юрія Лукомського, – питання, а що ж взагалі потрібно відбудовувати. Оскільки церква декілька разів міняла свій вигляд, архітектори наполягають: вибирати, який саме можна було би вважати єдино правильним, некоректно і непрофесійно.

     «Будь-яке втручання у середовище Крилоської гори зараз призведе до його втрати. Нічого спільного зі збереженням спадщини ця афера не має. Собор можна ще і сто років вивчати на рівні збору матеріалу, аби зробити більш-менш аргументовану реконструкцію», – говорить Юрій Лукомський.

     За його словами, науковці сподіваються бути почутими на круглому столі щодо майбутнього Успенського собору, який організовують 2-3 березня з ініціативи Львівської ОДА. До того ж часу мають оголосити претендентів на найкращий проект відновлення храму.

     

Мирослава МАРТИНІВ






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 10 + 1 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net