Близько двох років тому, а саме 30 серпня 2018 року,  Галицька районна рада створила комунальну установу «Інклюзивно-ресурсний центр». Він  знаходиться у приміщенні навчального корпусу Філії №1 Галицького ліцею ім. Я. Осмомисла, яке передано на умовах оренди.

     Безкоштовними послугами інклюзивно-ресурсного центру можуть користуватися діти з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років, щоб здобувати дошкільну та загальну середню освіту.

     -  «Усе зроблено за новими стандартами, створено комфортні  умови для наших діточок з особливими освітніми потребами. Основне завдання інклюзивно-ресурсного центру — проведення комплексної оцінки, за якою визначається наявність чи відсутність особливих освітніх потреб у дитини. З дітками, батьки яких звертаються до нас, психолог визначає рівень інтелекту, проводить оцінку когнітивної, емоційно-вольової сфери. Також дитину дивиться вчитель-реабілітолог, який визначає рівень фізичного розвитку дитини. Вчитель-логопед робить оцінку мовленнєвого розвитку, вчитель-дефектолог – оцінку освітньої діяльності дитини.  На сьогодні у нас є всі фахівці — практичні психологи, вчитель-дефектолог, логопед і реабілітолог, - розповідає директор закладу Мар’яна Палагнюк.

     Адміністрацією центру підписано Угоду про співпрацю із закладами освіти Галицького району, м. Бурштина та Більшівцівської ОТГ.

     За кошти субвенції з державного бюджету закуплено мультимедійне та комп’ютерне обладнання, меблі, додаткове обладнання та дидактичні матеріали. За кошти, виділені з місцевого бюджету, здійснено ремонт електрообладнання, закуплено оснащення для кабінету з лікувальної фізкультури.  

     З екологічного фонду районного бюджету профінансовано заходи з озеленення території, під'єднання до центрального водогону та облаштування внутрішнього санвузла.

     Процес роботи

     Спочатку  визначають, чи має дитина особливі освітні проблеми. Її обстежують за 5 напрямками: мовний розвиток, фізичний розвиток, емоційно-вольова сфера, когнітивна та навчальна сфера.

     - У загальному висновку ми визначаємо  порушення дитини, і над чим треба ще попрацювати. Потім батьки вирішують, чи дитина йде у звичайну школу на інклюзивну форму навчання, або в спецшколу. Якщо у навчальному закладі немає фахівців, то тоді звертаються до нас, – зазначає директор «Інклюзивно-ресурсного центру» Мар’яна Палагнюк.

     Зараз сюди приходять 24 дитини, кожна з яких має індивідуальне заняття, свою годину, свій графік. 

     У центрі є чотири кабінети: кабінет засідань фахівців інклюзивно- ресурсного центру, кабінет дефектолога та психолога, кабінет логопеда та зал для занять з лікувальної фізкультури.

     У кабінеті психолога проводять психодіагностичні методики у вигляді тестувань.

     Загалом є 5 методик: інтелект, невербальний інтелект, визначення навичок дитини, розвиток аутистичного спектру, розлад дефіциту уваги і гіперактивності.

     За кошти місцевого бюджету для залу, де проводять заняття з лікувально- фізичної культури закуплено реабілітаційні бруси, з допомогою яких діти відновлюють ходьбу та рівновагу (бруси здебільшого призначені для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, ДЦП і порушення нижніх кінцівок); дошку Євмінова для лікування постави, грижі, остеохондрозу; арбітрек та велотренажер.

     Мрії та надії

     У  «Інклюзивно-ресурсному центрі» працює чудовий злагоджений та дружній жіночий колектив, який допомагає дітям із особливими освітніми потребами вчитися та соціалізуватися.

     Особливість таких діток у тому, що, на жаль, їх не завжди приймає соціум, але вони, як і всі діти, заслуговують на те, щоб нормально вчитися і розвиватися. Такі особливі діти теж мають шанс на щасливе майбутнє.

     Навіть під час карантину вчителі Центру не припиняли виконання своїх обов’язків. Як і у звичайних школах, при можливості вони проводили дистанційні навчання з дітьми та їх батьками.

     Директор «Інклюзивно-ресурсного центру» Мар’яна Палагнюк вдячна усім за всебічну підтримку та допомогу у створенні інклюзивного центру.

     Звичайно, тут  потрібно ще багато чого змінити, доробити. Наприклад потрібно довести до завершення ремонтні роботи (заміна покрівлі, утеплення фасаду). Також  є надія, що завдяки благодійникам і спонсорам на території Центру встановлять ігровий майданчик для дітей з обмеженими фізичними можливостями.

     Хочеться вірити, що держава зробить все необхідне, щоб забезпечити усім  дітям з особливими потребами повноцінне життя в суспільстві. Для цього і потрібні такі заклади, як інклюзивно-ресурсний центр.

Іванна ІВАНИЦЬКА