на сайті  
   
 
Вівторок, 19 жовтня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Відкриваючи світ кажанів (За результатами Галицької експедиції 2010)
10.04.2011 | Переглядів: 3934
Рейтинг

     Кажани є однією з найбільш загадкових груп хребетних тварин. Вдень вони перебувають у добре захищених схованках, а ввечері в густих сутінках вилітають на полювання. У темряві ці тварини покладаються на свій природний сонар, що дозволяє їм безпомилково орієнтуватися у просторі та полювати на нічних комах. Кажани можуть “бачити” там, де всі інші хребетні, що покладаються на зір, є безпорадними.

     КажанУ травні, а пізніше в липні минулого року на території Галицького національного природного парку працювала група Харківських науковців, які вивчали популяцію кажанів на галицьких теренах.
     Сьогодні вже відомі результати досліджень. А тому про роботу експедиції та висновки науковців я вирішив поцікавитись у одного з її учасників, який представляв у групі Галицький національний природний парк, керівника наукового відділу установи Володимира Бучка.
     – Вже понад десять років у Харкові працює дослідницька група, яка до недавнього часу вивчала кажанів лише на сході України та у суміжних районах Росії. Випадково чи ні, але мені випала доля два роки тому познайомитись на конференції у Львові з керівниками цієї групи Антоном Влащенком та Альоною Гукасовою. Пізніше вони отримали офіційне запрошення приїхати до Галича з дослідницькою експедицією, – розповідає Володимир Володимирович.
     – Для харків’ян реалізація такої експедиції спочатку була досить примарною. Їхати далеко, треба достатньо коштів, до того ж, мала б бути чітка мета поїздки. Адже на відміну від інших ссавців для кажанів нема уніфікованої методики, яка давала б можливість отримати об’єктивну структуру населення цих тварин влітку. Проте саме бажання побачити стародавній Галич перевершило всі сумніви. Зрештою, було визначено і мету поїздки – інвентаризація літнього населення кажанів за допомогою павутинних тенет.
     А. Влащенко та А. Гукасова вже працювали за цією методикою і мали стовідсотковий результат. Та й територія нашого парку годиться для її втілення якнайкраще. Але ще це мало дати певний результат у створенні єдиної бази даних і в царині охорони кажанів.
     Як розповідає мій співрозмовник, що кошти для спорядження експедиції харків’яни таки знайшли в одному із американських фондів. І вже у травні 2010 року здійснили першу експедицію-розвідку до Галицького національного природного парку. Вона виявилась для науковців досить насиченою не лише дивовижною природою Прикарпаття, а й історією та людьми. Гості були вражені галицькими селами, буковими лісами, численними карстовими печерами, гірськими річками, гостинністю місцевих лісників, які допомагали дослідникам у всьому, дарували позитивні емоції та гарний настрій. А ще були відвідини музеїв Національного заповідника «Давній Галич», Визвольних змагань Галицького району, знайомство із сакральною архітектурою Галичини.
     – Місцем, де мала б відбутись та сама інвентаризація, було обрано урочище Блюдники, – продовжує розповідати Володимир, – а точніше – ліси поруч із селом. Місце дислокації науковці попередньо вирахували ще у Харкові за мапами та сателітними знімками. А тому наукова розвідка у травні була здійснена успішно. І вже через місяць (28 червня) з командою харківських студентів Антон Влащенко та Альона Гукасова вирушили до Галицького національного природного парку, де до них приєднався студент зі Львова Олександр Кусьнеж. 29 липня нас знову зустрічало урочище Блюдники.
     Перший табір ми розташували посеред лісу, поруч із закинутою, розбитою будівлею військової частини. Ще у травні тут, у приміщеннях першого поверху, ми знайшли Підковиків малих (Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800). Ці кажани обрали найбільш захищені від протягів приміщення, але не спускались до підвалу, де було занадто холодно. Вони були на тих самих місцях, але вже з дитинчатами.
     Майже не можливо описати відчуття, коли тримаєш у руках новонародженого або зовсім маленького кажана. Це дійсно істота з іншого світу. Треба було обережно зняти проміри з дитинчат Підковиків, що дозолило б вирахувати точний час народження. Найменший з них важив лише 2,2 гр.
     Кажани дуже часто оселяються в людських будівлях (закинутих і житлових). Ці тварини не мають можливості будувати собі житла.Тому використовують або природні сховища, або схожі на них частини житла людей. Мабуть, так сталося і з цими Підковиками. Сховок, де вони оселилися, за своїми будовою та мікрокліматом дуже нагадував природні печери на протилежному правому березі Лімниці, там мешкають більше сотні звірят цього виду.
     – Два перших дні перебування у Блюдниках ми обстежували територію урочища, шукаючи потрібні місця для встановлення павутинних тенет. Таких місць у лісі мало бути дев’ять, а ще одне – в селі Темирівці, що поряд з лісом, – веде мову далі Володимир Бучко, – причина їх вибору досить проста: три точки на березі річки, три лісові дороги та галявини, три узлісся. Тобто ті місця, де кажани полюють вночі, або летять від сховища до місця полювання. Переважно вони використовують якісь лінійні об’єкти, вздовж яких і пролягає їхній щонічний шлях, або вздовж яких проходить нічне полювання.
     Перші дні таборування дали нам і перші результати. Ми знайшли колонію Вечірниць (Nyctalus noctula (Schreber, 1774) у дуплі бука. Декілька особин із цієї ж колонії також потрапили у наші тенета.
     Окрім Вечірниць ще спіймали двох дорослих самців Широковуха (Barbastella barbastellus (Schreber, 1774).
     Наступного вечора ми відправились знову до того місця, де знайшли дупло з Вечірницями. Дупло знаходилось на висоті семи метрів, у місці, де розходились скелетні гілки. Спочатку там утворилась невеличка тріщина між стовбурами, потім дятел видовбав собі гніздове дупло, а з часом порожнина збільшилась настільки, що там змогли оселитися Вечірниці. Це була вивідкова колонія, де мешкали дорослі самиці та їхні дитинчата.
     Ми спіймали двадцять дві Вечірниці руді, а ще 17-20 залишились в дуплі. То були переважно нельотні дитинчата. Тобто загалом це дупло вмістило не менше сорока тварин.
     Кажани мають складну систему терморегуляції, пов’язану з тим, що комахи доступні їм лише декілька годин на добу, а весь інший час вони мають знижувати температуру тіла та зберігати запаси енергії. Але інший бік гетеротермії – це занизька температура тіла для нормального ходу ембріогенезу під час вагітності. Тому самиці мусять обирати добре захищені сховища та утворювати багаточисельні колонії, де за рахунок скупчення підтримується вища температура тіла. Тому Вечірниці обирають дупла дерев, де їм тепліше, ніж в печерах. Підковики ніколи не будуть оселятися у дуплах, бо це винятково печерні тварини. Вечірниці вже в середині серпня міґрують на сотні кілометрів на південь, а Підковики мешкають осіло та залишаються зимувати на території Галицького національного природного парку.
     – Особливо радісним був ранок, коли до табору принесли спійману Нічницю довговуху (Myotis bechsteinii (Kuhl, 1817). Це рідкісний вид, ареал якого пов’язаний саме з бучинами. Ми не сподівалися на те, що спіймаємо його саме у нас, – продовжує Володимир. – Ця тваринка схожа на Вуханя. Це був саме він – самець довговухої Нічниці.
      12 липня роботу експедиції було згорнуто.
     У підсумку ми відловили 84 особини 13 видів кажанів, в тому числі нових для Галицького національного природного парку. Тепер для Парку відомо 18 видів Рукокрилих, що дало можливість Галицькому національному природному парку посісти перше місце. Друге місце за їх кількістю має Шацький національний природний парк – 15 видів.
     Учасники експедиції, сповнені неперевершених вражень від живописної Галичини, задоволені проведеною роботою, висловили вдячність за підтримку в проведенні досліджень на території Галицького національного природного парку директору Галицького НПП Б.Терешкуну, головному лісничому В.Хованцю, лісничим О.Гайдуку і В.Тузяку, лісникам В.Савчуку, Б.Савчуку, І.Ковальчуку, В.Базиліву та Б.Базиліву.
     – Загадкові терени нашого району приховують ще багато нерозв’язаних питань, які приваблюють науковців. Є сподівання, що згодом і Івано-Франківські науковці та студенти підхоплять естафету вивчення дикої флори та фауни в Галицькому національному природному парку, бо пізнання свого рідного краю є невід’ємною складовою формування повноцінної особистості.

Розмову вів Ярослав Поташник
     
     






 Опубліковано в номері №14 (1649) в рубриці «Довкілля»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 5 + 1 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net