на сайті  
   
 
Субота, 22 лютого 2020 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Дар Божий
22.04.2011 | Переглядів: 5340
Рейтинг

     Фелони“Зернівок колір чистий і прозорий у дерево життя його проріс”
     Бог подарував людям світ з його багатою різноликістю, незбагненністю і неповторністю. І на всьому сущому поставив знак небесної величі, сповненої даром таланту. А ще вділив Божого дару любові і натхнення – неодмінної передумови творчості.
     Священик Володимир Кузюк увібрав Божі дари з молоком матері. Захоплено сприйняв та відчув красу життя і присвятив себе служінню Богові і святій Церкві. А ще…
     Ви бачили за роботою над вишивкою мужчину?! І не просто над вишивкою, а за серйозною творчою роботою з бісером. Мені пощастило бачити та ще й ознайомитись з його творчим доробком, сповненим художнього смаку та досконалої техніки виконання. Він так вправно володіє тоненькою голкою, що йому позаздрили б найвправніші вишивальниці.
     Сьогодні для отця Володимира вишивання зернівками не просто захоплення, а потреба. Адже працює він у жанрі творення священичого одягу – розшиває бісером фелони.
     – Я не пам’ятаю, скільки було мені років, коли мама вперше дали мені до рук клаптик полотна та голку з ниткою, – розповідає отець Володимир, –  але добре запам’ятав ті довгі зимові вечори, коли мама вишивали і мене, щоб не бешкетував, заставляли класти хрестик за хрестиком на біле полотно. Спочатку це були невправні кривульки. Та з часом візерунки ставали рівними, голка слухалася пальців. Мені навіть довірили серйозну роботу. Мама вишивали накидки на стільці, а мені доручили викласти хрестиком діагональ. Я впорався.
     Пізніше була школа. Група продовженого дня. Дівчата вчились вишивати. А попри них – і хлопці. Та й вчителі заохочували. У 1986 році я виготовив самостійно першу серветку. Мені сподобалося і певною мірою «затягнуло»... Я вишивав невеличкі серветки і робив подарунки. Для дитини це було неймовірним щастям.
     А якось до рук мені потрапили взірці вишивок із додатку до журналу «Радянська жінка». Було у ті часи таке видання. Я відшив сюжети «Несе Галя воду»  та «Одарка і Карась». Правда, завершити не вдалося – дуже великі і складні полотна. Вони й донині є у мене.
     Зрештою, я захопився вишивкою не на жарт. Влітку вишивав навіть на пасовищі. Та все ж більше – зимовими вечорами. У восьмому класі я вишив собі сорочку власними руками. А у десятому – другу у червоно-чорних кольорах. Їх я дуже люблю у вишивці.
     Отець Володимир витягнув із шафи акуратно складений згорток – сорочку, яку вишив добрих два десятки літ тому. І я тепер остаточно можу не погодитись з твердженням, що вишивка – справа жіночих рук. Це був візерунок, який відображав у собі шанобливе, навіть побожне ставлення до власного творіння, досконалість у композиції і кольорі.
     – А далі були студентські роки. Звісно, бракувало часу. Треба було вчитись. Моє захоплення вишивкою довелося відкласти на невизначений час, – продовжує ділитись спогадами мій співбесідник, – а коли став священиком і ознайомився з творчим доробком отця Блажейовського, то знову взявся за голку, вподобав собі візерунки із колекції отця.
     Про моє захоплення вишивкою провідав отець-декан Василій Завірач і попросив виконати “ обманку “ на сорочку. Я погодився, вишив. І з того часу знову  кожну вільну хвилинку проводив за вишиванням. Захопився бісером. Навіть дві ікони вишив зернівкою.
     І от сталося так, що мама знову дали мені поштовх до творчості. Це було у п’яту річницю мого священства. Мама вирішили зробити мені подарунок. Це мав бути фелон. Але не простий, а розшитий бісером, особливий. Саме тоді, завдячуючи отцю-декану, доля завела мене на Тернопільщину. Я познайомився із священиком, який мав дотичність до виготовлення таких фелонів. Мені пощастило отримати сирець, практично саму вишивку. А знаючи, що моя дружина свого часу, попри навчання в університеті, закінчила курси крою і шиття, я попросив її завершити фелон.
      Вийшло не одразу. Мабуть, ми не знали ще всіх нюансів технології. Тому звернулись до майстринь у семінарію. Врешті-решт фелон, до виготовлення якого долучились дві жінки, котрі відіграють у моєму житті особливу роль, було завершено. Був приємно вражений і я. Це був справді дорогий дарунок.
     Пізніше, коли я перейшов із села Кінчаки на Галицьку парафію, вирішив сам виготовити фелон. Почав з простого, з чорновиків. Вивчав і комбінував візерунки, експериментував. Загадок було чимало, невідомого теж...
     Якось до мене завітали люди з Вікторова, які попросили поради щодо виготовлення фелона, розшитого бісером. Я поділився тими знаннями, якими вже оволодів сам. Жінки прислухались і виготовили фелон. Завершив свій виріб і я. Це була перша вдала спроба. Я отримав величезне задоволення від зробленого.
     Попри священичі обов’язки та постійну зайнятість за п’ять років творчої діяльності отець Володимир виготовив понад п’ять десятків фелонів. І кожен – неповторний. Майстерно гаптовані, лаконічні, майже графічні візерунки. Є в них власне вирішення, точно обрана кольорова гама, висока і бездоганна техніка виконання.
     – Сьогодні це вже сімейна робота. Дружина робить викройки  і шиє, я з донечками вишиваю. До речі, дівчата мають свої серйозні  роботи, – отець Володимир показує розшиті бісером чудові ікони. – А ось наші робочі місця. Ця половина столу дружини, а ця – моя і дівчат. Тут разом і творимо. До роботи сідаємо лише у доброму настрої та із світлими думками. Техніка вишивання бісером – складна. Дуже втомлюються очі. Інколи важко працювати з тканиною, особливо з велюром, який має ворсисту фактуру. Тонкі голки часто ламаються, особливо коли розшиваємо нарукавники, виготовлені з використанням клейової підкладки. Та коли через місяць-півтора завершуємо роботу і бачимо готовий витвір, всі разом радіємо нашому успіху, нашій спільній праці, яка все більше «затягує», заставляє щораз думати по-новому і спонукає до творчості.
     Скромність – жива сутність інтелігентної людини. Саме вона вирізняє отця Володимира і у ставленні до праці, і у побуті, і у стосунках з людьми. Він не віддає перевагу матеріальному, а тому не виготовляє фелони для збагачення. Голка і краплинка бісеру у руках давно перестали бути простим знаряддям праці. Це як пензель для художника. Своєю творчістю отець Володимир Кузюк пише історію мистецтва української церкви, адже його роботи, в яких зафіксовані візерунки нинішньої доби, залишаться на роки.

Ярослав Поташник






 Опубліковано в номері №16 (1651) в рубриці «Духовність»

Коментарі:

ГІСТЬ:
02.05.2011 16:41:53

ПОВАЖАЮ ОТЦЯ. ЛИШ НЕ РОЗУМІЮ ПАНА ПОТАШНИКА - ЧОМУ МУЖЧИНА А НЕ ЧОЛОВІК? ВИ Ж НЕ МОСКАЛЬ, НЕ РОСІЙСЬКОМОВНИЙ.


Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 5 + 10 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net