на сайті  
   
 
Неділя, 28 лютого 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Виступ голови Галицької районної ради Петра Стрембіцького під час урочистої сесії з нагоди Дня Прапора та Дня незалежності України
02.09.2011 | Переглядів: 2583
Рейтинг

     Петро СтрембіцькийШановні депутати демократичних скликань, шановні запрошені!
     У нашій тисячолітній історії, за словами Михайла Грушевського, Україна і український народ переживають хвилі, що випадають кожному народову лише єдиний раз, коли з’являється можливість відновити свою державну самостійність.
     Лише наприкінці бурхливого ХХ століття, 24 серпня 1991 року, ми остаточно реалізували цю можливість і стверджуємо: українського питання немає. Є вільний, великий український народ, який будує свою долю в нових умовах свободи.

     Звичайно, подія, 20-ліття якої ми сьогодні відзначаємо, не виникла на голому місці, адже наша Незалежність тільки на перший погляд здобута безкровним шляхом, тому що за нею - століття боротьби, страждань та пожертв, за нею - тисячі кращих синів і дочок українського народу, які віддали своє життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини.
     Сьогодні хочеться хоча би коротко пригадати основні етапи творення української держави.
     Наша державність народилася на берегах сивого Дніпра, де ще на початку нової ери були відомі державні утворення слов’ян. З виникненням у дев’ятому столітті ранньофеодальної держави - Київська Русь - Україна ці процеси набули нового оформлення, тому що в цей період практично вперше було сформовано державний апарат та систему судочинства . А із прийняттям християнства Київська держава увійшла в число передових країн Європи. Ми горді ‘тим, що ще в давнину задекларували свою співучасть у розвою Христової науки, у поступі єдиної Вселенської церкви.
     Наша спільнота уже тоді довела світовій цивілізації, що ми -вирішальний історичний фактор в Європі. Якщо Європа в усіх королівських дворах називала нашого славного володаря Ярослава Мудрого своїм «тестем», то тільки за те, що він витворив блискучу культуру і з такими шедеврами, як Богородична церква на Золотих воротах, Софіївський собор, Євангеліє, яке несло щастя його дочці - королеві Франції і освіченість цій країні.
     Відрадно відзначити, що наступним великим етапом розвитку процесів державотворення стала Галицько-Волинська держава. Саме вона ще на три століття продовжила історію української державної традиції, акумулювала всі кращі державницькі та національно-культурні ідеї того часу. Зуміла зберегти себе та у значній мірі інші європейські держави від навали монголо-татарських полчищ.
     Після цього в нашій історії настає тривалий період бездержавності. Але, незважаючи на це, і у ці часи робилися спроби відтворення державності. І найяскравішими прикладом таких спроб стала козацька доба. Запорозькі козаки, а пізніше Гетьманщина внесли свій неповторний колорит в формування української державності.
     В день нашого національного свята об’єктивніше буде подивитися на ті вершини українського духу, які підняли епоху козаччини до загальнолюдського захоплення сучасників. То, справді, був час наших національних праведників і мучеників. Дмитро Вишневецький іде на мученицьку смерть за націю, Настя Лісовська приймає золоте рабство, щоб її однокровні брати не знали турецьких набігів, Богдана Хмельницького кличе на поміч Франція, а потім його звитягу вітає герой Англії Олівер Кромвель. Гетьман Сагайдачний кидає виклик азіатській Москві, а Іван Мазепа приймає смертельний бій, щоб довести світові, що Україна не прийме добровільного московського рабства, а нашу національну ідею викладає для всього людства автор першої української Конституції Пилип Орлик.
     Проте найбільш знаменним, хоча й найбільш суперечливим і кровопролитним в нашій історії, стало минуле століття.
     Українська Народна Республіка, а пізніше і Західноукраїнська Народна Республіка стали тим наріжним каменем національно-визвольної боротьби українського народу, який визначив весь подальший поступальний розвиток української суспільної та державницької думки, накреслив вектор розвитку державницьких процесів, показав своїм прикладом шлях сотням тисяч українських патріотів.
     Можна окремо говорити і про внесок наших земляків у розбудову держави у стрілецьку добу, у роки боротьби Української Галицької Армії, про громадсько-політичний і культурно-просвітницький рух в 20-30-ті роки. Але найбільш героїчною сторінкою цього часу стала боротьба Української Повстанської Армії. Статистика визвольної боротьби в роки більшовицького і фашистського нашестя говорить, що кожна сім’я в Галичині боролася за свою державу. Багато з них стали жертвою цієї боротьби, якщо не в Дем’яновому Лазу, то в енкаведистських застінках тюрем Галича, Більшівців, Станіслава; загинули, якщо не від гітлерівської кулі, то полягли на полі слави з більшовицько-азіатською ордою; якщо не були насильно вивезені, то розтерзані танками у «гулагівських» таборах.
     Сьогодні, коли ми згадуємо світлу пам’ять Василя Стуса і його послідовників, то в своїй журбі, ми ще й горді з того, що ми великий народ. Бо втративши за все ХХ століття мільйони героїв, ми, поневолені але нескорені, чесно заповнювали сторінки вселюдської історії бездоганним українським іменем. В тому проміжку, коли московські кати розтерзували революцію в Угорщині і душили «весну» у Празі, в Україні виріс державницький рух «шестидесятників». Із їхніх покалічених, погублених доль наближався день національної свободи України.
     Шановні друзі!
     Здобуття Незалежності - цілком об’єктивна, історична закономірність. Та після її проголошення настав час важкої праці з розбудови держави. Від радянських часів Україні дісталася гірка спадщина. Проте й те, що зроблено за 20 років, не може не тішити, тому що найголовніший підсумок цього часу очевидний для нас і всього світу: незалежна Україна відбулася остаточно і безповоротно. У центрі Європи постала і утвердилася країна з майже п’ятдесятимільйонним населенням і найбільша за територією. І сьогодні вже не можна вести мову про Європу без України. У цій об’єктивній і необоротній даності – вінець та довершення всіх попередніх спроб вибудови української державності. У ній – торжество історичної справедливості, здійснення одвічної і найбільшої мрії усіх поколінь українського народу. Саме те, що нарешті маємо такий доленосний результат, дає нам право вважати нинішню річницю незалежності України важливим етапом та реальним ювілеєм.
     Другий вагомий підсумок цього періоду я вбачаю у сформуванні нового покоління людей – нового в розумінні усвідомлення і сприйняття сучасних реалій та цінностей, побудованих на принципах демократії, громадянського суспільства, цивілізованих ринкових відносин в економіці. Відтак маємо потенційно потужний кадровий ресурс, необтяжений канонами і стереотипами минулого, спроможний взяти на себе відповідальність за долю держави і суспільства.
     У громадянському змужнінні нової генерації, її професійному становленні, прискоренні адаптації до сучасного життя важко переоцінити роль і приклад яскравих, непересічних особистостей, людей, для яких Україна справді над усе і яких можна назвати проводирями нації, її моральними лідерами, володарями сердець і душ.
     Третім підсумком, який дає можливість вважати двадцяту річницю незалежності великою датою — це якісно нові зміни, що сталися практично у всіх сферах життя, і, насамперед, в економіці. Те, що вчора було окремими розрізненими фактами, набуває поширення , стає повсякденністю, нашими буднями. Іншими словами, накопичується така критична маса перетворень, яка остаточно відсуває у минуле залишки старої системи. На зміну їй приходять форми господарювання, засновані на приватній власності, економічному інтересі, діловій ініціативі.
     Не можна оминути увагою ще одну найбільшу політичну подію цього періоду – прийняття Конституції незалежної України.
     Проголошення незалежності України стимулювало формування нових суб’єктів політичної системи, передусім політичних партій. Вони цілком природно ставлять собі за мету: брати участь у формуванні органів влади та органів місцевого самоврядування, прагнуть мати своє представництво у їхньому складі.
     Таким чином, до незаперечних досягнень першого періоду державного будівництва слід віднести і те, що за цей час змінились ми самі, змінилася країна, інститути громадянського суспільства зорієнтувалися у бік класичної розвинутої демократії. Про це свідчать: вибори на альтернативній основі з можливістю самовисування; вільні засоби масової інформації; свобода виїзду за кордон і повернення в Україну; свобода віросповідання; багатопартійна система; участь країни у міжнародних організаціях; свобода підприємництва, існування різних форм власності.
     У нашому районі протягом цього часу також досягнуто певних успіхів у розбудові української державності. В першу чергу, це стосується відродження політичної свідомості, формування активної позиції кожного громадянина. Вже з початку 90-х років, з обранням нового демократичного складу представницьких органів влади, вони активно включилися в державотворчі процеси. Саме їх рішення з питань символіки, мови, їх звернення до керівників держави, громадян України з усіх гострих питань державного будівництва, їх оперативна оцінка суспільно-політичної ситуації в державі, організація поїздок у столицю, східні регіони України сприяли пробудженню української нації, подоланню тяжких наслідків тоталітарного минулого, відродженню довіри українця до влади. Власне вони долучилися до створення нових суспільних відносин в економічній та гуманітарній сферах.
     Завдяки діяльності районної ради, яку в різні часи очолювали Юрій Кобель, Василь Крук, Богдан Хавлюк, Богдан Попович, інших органів місцевого самоврядування, їх депутатського корпусу в районі поступово започатковано процеси відродження духовності, культурних та історичних традицій українського народу, його культурної спадщини. Саме в ці роки відроджується слава Галича як давнього світового центру української державності та культури, ведеться робота щодо відновлення та популяризації об’єктів культурної спадщини.
     Незважаючи на труднощі перехідного періоду, в районі будуються нові та реставруються діючі культові споруди, відкриваються нові школи, будується лікарня, зміцнюється їх матеріальна база, здійснюється газифікація населених пунктів району, створюються умови для розвитку економічної ініціативи та підприємництва. Спільно з Братством вояків ОУН-УПА споруджено та освячено десятки поховань борцям за волю України.
     Сьогодні приємно відзначити, шановні депутати, що від вашої позиції у всі часи залежало дуже багато. Я сьогодні добрим словом згадую депутатів районної ради першого скликання, які першими відчули пульс нової доби і, не вагаючись, включилися в боротьбу з тоталітарною системою за незалежність і суверенітет України.
     Саме з нас, з Галичини, починалося відродження України. Від наших синьо-жовтих прапорів ясніла блакить всієї України. В унісон билися серця в живому ланцюзі, що свідчив усьому світові – Україна єдина. До сильного і мужнього голосу Галицької асамблеї прислухалася вся держава, суверенітет якої народ скріпив референдумом. До Києва, до рук першого Президента України повернулися гетьманські клейноди. На Всесвітні форуми українців зліталися, мов лелеки, до отчого краю представники діаспори.
     Ми, депутати, спільно з політичними партіями категорично виступали проти втягування України в Новоогарьовський договір, єдиний євразійський простір, єдиний економічний простір та інші новітні форми колоніального рабства. Ми боролися не з людьми, а з ідеями, які загрожують нашій Незалежності.
     Особливим словом хочу згадати сьогодні роль нашої української церкви, яка з часу виходу з підпілля у всіх складних і непростих ситуаціях була з своїм народом, твердо стояла на боці незалежності нашої держави. Власне саме її функціонування сприяло відновленню української держави, тому що нації не створюються людьми, а є результатами Божого промислу.
     Так, наш 20-літній шлях непростий. Важко вдаються реформи. Не маємо належної підтримки світу, бо зарубіжжя так і не оцінило безпрецедентних мирних ініціатив і ядерного роззброєння України. Світ залишив нас практично наодинці з Чорнобильським лихом, неодноразово застосовує подвійні стандарти у підході до вирішення економічних чи правових питань. Постійно відчуваємо економічний і політичний тиск Росії, яка, спираючись на «п’яту колону», прагне утримувати Україну в колоніальній залежності.
     Саме з їх подачі ми маємо сьогодні такі факти, як відміна Указів Президента України щодо присвоєння звання Героїв України Степанові Бандері та Роману ІІІухевичу. Але я з упевненістю заявляю, що, незважаючи на позбавлення звань Героїв України судом, С.Бандера і Р.ІІІухевич були, є і вічно будуть Героями України.
     Звичайно, що дані труднощі та недоліки пов’язані із тією непростою спадщиною, отриманою від тоталітарного минулого, та стислими термінами, відпущеними історією для нашого державного будівництва.
     Тому сьогодні всім нам, на мій погляд, слід зосередити свою увагу на трьох пріоритетах. По-перше, це – безпека нації. Ми повинні прискорити роботу з набуття членства в загальноєвропейській системі безпеки і підвищення обороноздатності нашої країни. Лише ці кроки ефективно гарантують нашу безпеку, недоторканість наших кордонів і цілісність нашої землі.
     Другий пріоритет - безпека і добробут людини. Дане питання слід вирішувати шляхом вирішення головних проблем соціальної і гуманітарної політики, а це – і підвищення купівельної спроможності людей, і зайнятість, і врегулювання тарифів, і реально доступне житло.
     Третій пріоритет — це докорінне економічне оновлення. В його основі -нова ефективна енергетична політика і реальний перехід до інноваційної моделі економічного розвитку.
     Саме на вирішення цих трьох та інших пріоритетів має бути спрямована серед інших і діяльність депутатського корпусу всіх рівнів.
     Шановні учасники нашої сесії!
     Наші 20 років незалежності –сконцентрований згусток часу, в якому зосереджена надія і воля тисячолітньої історії нашого народу.
     Маємо, врешті-решт, скористатися історичним шансом, спільними зусиллями, розумом і терпінням вивершити демократичну ефективну систему влади задля згуртування нації, утвердження і зміцнення інституції реальної демократії, які б акумулювали і транслювали сукупну волю народу і втілювали її в життя. У цей день кожен має почути заклик Тараса Шевченка: «Обніміться ж брати мої». Об’єднаймось же у прагненні бачити Україну процвітаючою демократичною державою, яку увесь світ визнає невід’ємною складовою єдиного європейського економічного, культурного та безпекового простору, державою правовою, відповідальною перед своїми громадянами.
     Об’єднаймось, бо лише життєдайна енергія національної солідарності здатна прискорити наш динамічний поступ у XXI століття, забезпечити розквіт міст і сіл, щедре плодоношення садів і ланів, достаток і радість у кожній оселі.
     Нехай жива історична пам’ять українського народу, почуття національної гідності, самоповаги та поваги до інших народів додають нам творчих сил і натхнення в усіх справах заради Людини, в ім’я процвітання України.
     
     Слава Україні!






 Опубліковано в номері №35 (1670) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 1 + 5 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net