на сайті  
   
 
П’ятниця, 26 квітня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Добрі справи Лева Чачковського
30.09.2011 | Переглядів: 1911
Рейтинг

     Кожна людина, яка живе на землі, повинна залишити після себе добрі сліди. Вони не обов’язково мусять виражатися у мистецьких чи літературних творіннях. Це можуть бути просто добрі справи, які людина робить у силу своїх можливостей, залежно від рівня її моральних якостей. Таким добродійником був свого часу і Лев Чачковський, про якого відомий археолог Я. Пастернак сказав: «Він був дуже скромним чоловіком, але небуденної вдачі, якого велику активність і живу молодечу рухливість мусили подивляти всі, що його знали».
     Про його походження, молоді роки та професійну діяльність не відомо майже нічого. Так ми все більше переконуємось, що писати про скромних людей завжди набагато важче, аніж про тих, які самі культивують (вибачайте за тавтологію) свій «культ особи». І все ж стараннями окремих дослідників-краєзнавців з різних історичних періодів спробуємо привідкрити завісу таємниці над іменем Лева Чачковського.
     Народився Лев Чачковський у 1865 році. При хрещенні отримав ще одне ім’я – Володимир. У молодому віці після закінчення гімназії мріяв про мистецькі студії. Однак мати з такими поглядами сина не погоджувалась і він змушений був вчитися в університеті за нав’язливим вибором. По закінченню студій Л. Чачковський багато років пропрацював радником Скарбової Дирекції у Станиславові аж до виходу на пенсію у 1925 році. На службі він був на досить доброму рахунку, а, будучи уже в немолодому віці, жваво включився у громадське життя міста. Власне за такою його позицією ми і можемо простежити, на скільки Л.Чачковський зумів активно проявити свій патріотизм.
     Слідкуючи за його життям, зосереджуємо свою увагу на тих добрих справах, до яких він долучався у ті часи. На жаль, чи на щастя, як і в наші час, добрі справи завжди потребуювали коштів. Маючи певні заощадження, Лев Чачковський неодноразово жертвував їх на різні доброчинні дії. Так, наприклад, він виділяв гроші на навчання здібних студентів Умриша та Михайла Зорія. Перший у майбутньому став добрим лікарем, а другий – відомим художником. Коли у Станиславові засновувалась футбольна команда «Пролом», Чачковський пожертвував на її створення 18 злотих. Давав він також гроші на «Рідну школу», а також підтримував інші благодійні акції.
     Також за переглядом фінансових справ товариства «Просвіта» бачимо, що він регулярно впродовж багатьох років сплачував членські внески. Причому завжди платив більше, аніж інші просвітяни.
     У квітні 1910 року Лев Чачковський увійшов до групи аматорів мандрівок, що стала пізніше основою товариства «Чорногора». Серед його однодумців бачимо С. Стеблицького, Я.Грушкевича, Й.Білинського, В. Яновича. Всі вони разом із Л.Чачковським увійшли до Виділу (Ради) «Чорногори».
     Та найбільшим життєвим подвигом Л. Чачковського стало дослідження поземель княжих міст Галицько-Волинської держави – Галича (1925-1930), Теребовлі (1931). Звенигорода і Белза (1932), Буська (1933). Що спонукало цього чоловіка у старшому віці взятися за таку непросту справу, досі незрозуміло. Однак саме таке незвичне захоплення внесло його ім’я на скрижалі історії. Можливо, у такий спосіб дослідник хотів «повернутися» в юність і зреалізувати свої давні мрії. Як би там не було, його пошукова працездатність вражає – що не рік – дослідження окремого міста, а це, повірте, – немало.
     Зрозуміло, що найбільше часу Л. Чачковський разом із таким же ентузіастом Ярославом Хмілевським присвятив місту Галичу. Я.Хмілевський був уродженцем Крилоса, а тому цей терен знав достеменно. В іншому успіх досліджень залежав від завдань, які ставив перед собою Л.Чачковський. В першу чергу це була фіксація різного роду історичних пам’яток, легенд та переказів і опрацювання великого топографічного матеріалу. Саме топоніми Чачковський із Хмілевським вважали недооціненими скарбами минувшини.
     Мандруючи галицькими селами, міщанин та інтелігент Л.Чачковський зумів проявити себе як цікавий співрозмовник, який умів розговорити селян. Це була людина, що своїм прикладом, своїми ідеями зуміла пробудити у людей зацікавлення минулим. У своїй книзі «Княжий Галич» М. Гавдяк так пише про нього: «Майже в кожному селі вмів Л.Чачковський винайти старих людей як спадщину передання віків. Всюди мав він своїх приятелів, із якими був завжди в контакті. До нині (кінець 30-тих рр. XX ст. - І.Д.) по селах княжого Галича живою є пам’ять про радника Л.Чачковського. Треба було подивляти в нього легкість підходу та знайомство душі селянина, коли провадив довгі балачки на селі».
     Поверхневі дослідження давніх міст Галичини торували шлях до них археологам. І саме зібрані Л.Чачковським у різних місцях історичні відомості, а також висловлені ним гіпотези стали тим важливим підґрунтям, на якому в майбутньому були вибудувані і підтверджені висновки нових досліджень. Дещо Л. Чачковський із своїх досліджень зумів надрукувати, інше – залишилось у рукописах, багато матеріалів пропало. Однак, що вражає із рукописних збірок автора, то це досить гарний каліграфічний почерк. Він і справді був доброю людиною, бо якраз почерк свідчить про це. Пригодилось тут Чачковському і вміння малювати. Саме ним було намальовано карти давніх міст, які теж є наочним джерелом для пізнання їх історії. Цікаво, що для своєї праці Л. Чачковський виготовляв також власним коштом копії кадастрових карт і наносив на них всі відомі вали та інші варті уваги місця. Він мав удома велику бібліотеку і також залучав різні книги до розгадок таємниць минулого.
     Треба зауважити, що добрі справи колишній скарбовий радник продовжував робити і під час своїх досліджень. Ось один із фактів, який красномовно свідчить про це. Так під час досліджень у Крилосі було віднайдено надгробну плиту фундатора Успенської церкви єпископа Шумлянського.
      Пізніше вона знаходилась у храмі за порогом, а за кошти Л.Чачковського була вмурована у західній стіні церкви.
     Л. Чачковський, досліджуючи графіті храму Пантелеймона, детально переніс на папір середньовічні написи та малюнки. Він добивається того, аби кожен штришок був ідентичним. Це потрібно для майбутніх поколінь, твердо вірить він. Разом із Я.Хмілевським значну частину зібрних матеріалів Л.Чачковський передав до музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, а окрема їх колекція лягла в основу археологічного музею Духовної греко-католицької семінарії в Станиславові. Заслуги Л.Чачковського у вивченні історії княжої доби були належно оцінені і його було обрано дійсним членом НТШ.
     Зазначимо, що саме дослідницька пошукова праця Л.Чачковського та Я. Хмілевського на теренах княжого Галича привела до колишньої столиці відомого археолога Ярослава Пастернака. З Л. Чачковським він був знайомий особисто, підтримував його починання, інколи вступав із ним у наукову дискусію з приводу проблем археології досліджуваних міст, але щиро поважав. Саме Я. Пастернак написав у львівську газету «Діло» некролог про смерть Лева Чачковського, який помер 20 травня 1933 року посеред «розгару наукової праці, мов жовнір на полі битви». Перестало битися серце великого любителя нашої старовини, «значного громадянина Станиславова» (за словами М. Гавдяка) і великого патріота рідної землі.
     У своїй книзі «Галицька брама» письменник Степан Пушик пише: «Емеритований радник Скарбової Дирекції в Станиславові, а по-простому, дрібний станіславський чиновник Лев Чачковський міг відійти з цього світу безслідно й тихо, як відійшло багато тисяч більших за нього «пупів землі». Але цей чоловік залишив по собі ту пам’ять, що любив Галич, і вирішив написати про давнє місто дослідження; скласти точну схему давнього города, дати орієнтир іншим дослідникам».
     Лев Чачковський помер. Він не довів своєї справи до кінця. Але її було і є кому продовжувати. А нині нам, сущим на землі, є на кого рівнятися у творенні добрих справ не заради слави, а заради змістовності життя, щоб колись, коли і ми відійдемо з цього світу, нас було за що згадати.
     
     

Іван Драбчук, співробітник Національного заповідника «Давній Галич»






 Опубліковано в номері №39 (1674) в рубриці «Наша історія»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 8 + 8 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net