на сайті  
   
 
Четвер, 5 грудня 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Книга про славетного галичанина
10.02.2012 | Переглядів: 1605
Рейтинг

     У суєті нинішнього життя ми не завжди помічаємо те добре, що все ж таки раз у раз стається у світі. Коли я побачив на прилавках книгарні “Лілея-НВ” нову книжку «Юліан Романчук – педагог, громадський діяч, політик”, написану директором Івано-Франківської гімназії Ігорем Дейчаківським, то мені миттєво пригадався епізод двадцятирічної давності. То були славні і незабутні, перші сходинки 90-х років минулого століття. Разом з однодумцями ми вирішили в Крилосі відзначити на належному рівні 150-річний ювілей від дня народження нашого земляка Юліана Семеновича Романчука. Оскільки жодне радянське видання не згадувало про цю історичну постать, то ми спробували зібрати реферативні матеріали до святкового вечора в Науковій бібліотеці Львівського університету. Тоді якраз розформовувалися спецфонди, а коли їхні працівники побачили аж трьох гінців із серця княжого Галича (мене, як тодішнього заврайно) і двох директорів шкіл – Василя Фіголя і Володимира Федорняка, то для нас, практично, була відкрита дорога до галицької періодики рубежу ХІХ-ХХ століть. Але грудневий зимовий день швидко спливає, і тоді нам на допомогу прийшов незабутньої пам’яті, всесвітньовідомий історик Ярослав Дашкевич, який порадив шукати інформацію про Юліана Романчука в квітневих львівських газетах і журналах за 1932 рік, де наче б містяться некрологи про його смерть.
     За двадцять років, що минули, до життєпису і наукової творчості Ю. Романчука зверталися у своїх дослідженнях академік Володимир Качкан, знавець вітчизняного права Богдан Тишик, професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк, тернопільський історик Роман Матейко, а от краєзнавцю Ігорю Дейчаківському вдалося створити перше монографічне видання, яке охоплює всі грані таланту науковця, громадсько-політичного діяча, педагога, будителя нації.
     Абсолютно всі дослідники писали, що Юліан Романчук народився в Крилосі під Галичем 24 лютого 1842 р. в сім’ї сільського вчителя. Батько Семен (або Симсон – уточнює нам І. Дейчаківський) був типовим уособленням подвижництва галицької інтелігенції XIX ст. Син збаразького міщанина став народним учителем, а мати Марія (з роду Глинських) походила зі священичої сім’ї на Теребовлянщині. Що С.Романчук була велична особистість, свідчать окремі факти. До числа його учнів належать: композитор О. Нижанківський і заслужений священик П. Шанковський. До кола друзів крилоського педагога входили поет Микола Устиянович і автор поеми  «Скит Манявський», священик із сусіднього з Крилосом села Комарова Антін Могильницький. За визначну педагогічну діяльність австрійський уряд нагородив С. Романчука Срібним Хрестом з короною.
     В с. Дуліби біля Стрия, куди перевели батька на вчительську працю, малий Юліан закінчив народну школу, а згодом навчання продовжив у Стрийській, Станиславівській і Львівський гімназіях. Ще під час навчання у гімназії утворив таємний студентський гурток, а в роки навчання у Львівському університеті (1860-1863) анонімно співпрацював з часописом “Слово”. Після закінчення університету отримує звання професора в 1864 р., працює вчителем німецької гімназії, а в 1868 р. переходить до Української академічної гімназії. Відтоді він щиро зайнявся працею на просвітньому полі. Був одним із засновників товариства «Просвіта» (1868), а упродовж 1896-1906 рр. головував в освітній установі. Ю. Романчук також належить до фундаторів Наукового товариства імені Т. Шевченка (1873). Зважаючи на його педагогічні наміри, Крайова Шкільна Рада запросила Ю. Романчука для створення українських підручників. Молодий науковець особисто уклав декілька українських читанок для народних і середніх шкіл, виданих “Просвітою”.
     Щоби озброїти свій рідний народ знаннями, гімназійний учитель редагує книжечки “Просвіти”, заопіковується першим повним виданням українських письменників. Протягом 1904-1915 років видавництво «Руська Письменність» випустило 24 томи творів вітчизняних класиків літератури. Неперевершеною є його роль у розбудові української гімназійної освіти в Галичині. В цьому напрямку педагогу допомогла тісна співпраця з товариством «Українська громада».
     Автор книги справедливо відзначає: “Сімдесяті роки в житті Романчука стали визначальними”. Щоби донести до кожного галичанина ідею всеукраїнського єднання і потреби самостійного розвитку, йому потрібна була публічна трибуна. Спочатку нею став всеукраїнський місячник «Правда», який обдарований журналіст редагував упродовж 1873-1878 рр. У 1879 році Ю. Романчук засновує перший український часопис для народу “Батьківщина”. В числі інших засновників найпопулярнішої львівської газети “Діло” (1880) ми знову зустрічаємося з просвітителем Галичини.    
     У новій книзі І. Дейчаківського відведено найбільше місця для спостережень, оцінок та висновків при дослідженні політичної кар’єри Юліана Романчука. Саме йому доля судила бути творцем першого українського політичного товариства Народна Рада і найвпливовішої у Галичині в довоєнний період і роки Визвольних змагань Української національно-демократичної партії, депутатом Галицького сейму і послом австрійського парламенту (1891-1918). З глибокою симпатією вимальована роль Ю. Романчука у Визвольній боротьбі українського народу за відновлення своєї державності. У 1919 році польські окупанти ув’язнили 76-річного українського патріота і відправили до табору для інтернованих біля Кракова. Але ні злоба ворогів, ані гіркота поразки у Визвольних змаганнях не скорили відважне серце. Після рішення Ради послів від 14 березня 1923р. про передання Галичини під владу Польщі 24 жовтня 1923р. Юліан Романчук прийняв від багатотисячних мас на площі Святого Юра у Львові присягу, що вони ніколи не визнають цього акта і залишаться вірними ідеї української державності.
     Про той день 22 квітня 1832р., який зробив останній відлік у життєвому календарі, “зафіксувавши закінчення 90-літнього ювілею життєвого марафону”, дуже зворушливо сказано в некролозі часопису “Життя і знання” (ч.8,1932 р.): “Зійшов у могилу останній могикан українського відродження в Галичині, діяч, що протягом довгих десятиліть працював, не покладаючи рук, над національним, культурним і політичним розвитком рідного краю”. То ж придбаємо для кожної школи чудову книжку Ігоря Дейчаківського, а, може, навіть нехай кожен батько-галичанин придбає її для своєї дитини. І прочитаймо славу тих далеких і незабутніх років. Нам сьогодні, як ще ніколи досі, потрібна чиста національна пам’ять.
     
     

Ігор Коваль, історик-краєзнавець






 Опубліковано в номері №06 (1693) в рубриці «Наша історія»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 4 + 3 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net