на сайті  
   
 
Четвер, 5 грудня 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







«Полеглі в боях заслуговують пошани»
16.11.2012 | Переглядів: 2387
Рейтинг

     У №48 (1682) часопису «Галицьке слово» за 2011 рік було надруковано статтю «Полеглі в боях заслуговують пошани», вона стосувалася проблематики австро-німецьких поховань на кладовищі Галич-Гора. Впродовж останнього року було зібрано додатковий матеріал, який висвітлює тематику військових поховань ХХ століття на терені м. Галича. Його ми пропонуємо читачам, зацікавленим історією рідного краю.
     
     З завершенням військових дій у перших двох десятиліттях ХХ століття на полях Галичини, в межах міст і сіл залишилися тисячі могил полеглих вояків різних армій – Австро-Угорської та Російської імперії, Речі Посполитої, ЗУНР та УНР. Відповідно до Версальського трактату (артикули 225 – 226) всі військові могили з полів та лісів повинні були бути перенесеними на кладовища, останні мали бути  забезпечені опікою. Це була важка праця, адже за загальною оцінкою, у 20-их роках ХХ століття тільки на терені тогочасного Станиславівського воєводства знаходилося близько 60000 військових могил.
     У період польської окупації нашого краю (1919 – 1939 рр.) опіку над військовими могилами у Станиславівському воєводстві здійснював Реферат (відділ) військового гробівництва, що перебував у структурі Окружної Дирекції громадських робіт. Ним було проведено колосальну працю по віднайденню і перепохованню полеглих солдатів кількох війн, що завершилися у попередні роки: Першої світової, українсько-польської та радянсько-польської. Ця робота велася одразу після встановлення польської окупаційної адміністрації на українських землях Галичини під опікою Міністерства громадських робіт. Для прикладу, тільки в Станиславові у 1924 р. Рефератом було облагороджено 160 військових могил, у 1925 р. ексгумовано ще 8 військових цвинтарів у Станиславові, загальною кількістю 260 могил (які в свою чергу поділялися на поодинокі, подвійні та масові). Передбачалося створення окремого військового кладовища, що не було реалізовано, оскільки на цю потребу було потрібно не менше 2 га землі.
     12 січня 1927 року в Станиславові відбулося зібрання тимчасового керівництва Воєводського відділу Польського Товариства Опіки над гробами героїв у Станиславові (правонаступник попереднього - Товариства Польського Жалібного Хреста). Дане Товариство засновувалося для опіки над військовими похованнями. Вже через два місяці (23 березня 1927 року) у Станиславівському старостві відбулися збори під проводом старости Юзефа Бокса щодо організації Повітового товариства опіки над військовими гробами. Серед інших питань обговорювалося будівництво пам’ятників полеглим польським легіонерам. Для цього пропонувалося створити комітети у Галичі, Маріямполі та Єзуполі (на жаль, на даний час не вдалося встановити чи такі були створені). Тоді ж було прийнято рішення про те, щоб: «…останки невідомих воїнів поховати на громадських найближчих цвинтарях, останки польських воїнів на цвинтарях, розташованих поблизу сіл польських, останки воїнів українських – на цвинтарях коло сіл українських…».
     У ХХ столітті в Галичі, який був одним із стратегічних міст на Дністрі для ряду бойових операцій, що призвело до людських втрат з різних сторін, було створено чотири військові некрополі для полеглих: I – австро-німецьких військ; II – польських «героїв»; III – німецького Вермахту; IV – Червоної армії.  
     Поховання австро-німецьких військ були описані у №48 (1682) часопису «Галицьке слово» за 2011 рік (стаття «Полеглі в боях заслуговують пошани»). Дану публікацію можна доповнити тим, що у німецьких фотоархівах було віднайдено світлину даного кладовища (орієнтовно, 1917 р.), а у чеському архіві – частину прізвищ, похованих у Галичі. Тогочасне зображення фіксує рядно структуроване кладовище з встановленими на гробівцях дерев’яними хрестами; деінде на хрестах помітні таблички з написами щодо полеглого воїна.
     Окремі відомості щодо похованих австрійських військовиків на цвинтарі Галич-Гора можемо отримати з обіжників «Nachrichten über Verwundete und Kranke / Вісти про ранених і недужих», частина з яких є у відкритому доступі в Національній бібліотеці Чеської Республіки. У списках доступних обіжників вдалося віднайти прізвища 132 воїнів армії Австро-Угорщини, які померли у військових шпиталях м. Галича у період 1915 – 18 рр. Частина з них була похована у Галичі, а інші були перевезені для поховання на «центральному військовому цвинтарі» у м. Станиславів.
     Щодо перших. Загальна кількість відомих прізвищ – 92. З них, згідно даних обіжника 75 осіб поховано на католицькому цвинтарі (beerdigt am kath. Friedhof in Halicz), 15 осіб – в Галичі (beerdigt in Halicz), 2 особи – на жидівському цвинтарі (beerdigt am israel. Friedhof in Halicz). З огляду на спогади старожилів і відсутність додаткових даних можемо ствердити, що в Галичі був єдиний цвинтар для військовиків Австро-Угорщини та Німеччини. Отже, всі військовики (за винятком жидів) були поховані в одному місці.
     Поховані у Галичі захоронювалися двома військовими шпиталями - mobilen ResSpit. Nr. 2 та Feldspital Nr. 10/1. Всі 92 особи були захоронені в періоді липень – вересень 1915 р. (перші відомості від 05.07., останні від 27.09.). У липні поховано 46, серпні – 26, вересні - 20. Поховані були народжені в 1865, 1870, 1872 – 73, 1875, 1877 – 1890, 1892 – 1896, 1898 роках.
     На цвинтарі захоронено військовиків 52 армійських частин. За родами зброї тут поховано піхотинців, кавалеристів, жандармів, санітарів, цивільних робітників та візників, саперів та артилеристів. Цікаво, що з 92 військовиків, похованих у Галичі, двоє є стрільцями Легіону Українських Січових Стрільців (даний факт був досі невідомим).
     Також відомо прізвища 39 воїнів, померлих у Галичі, але перевезених до Станиславова і там похованих. Причина поховання не за місцем смерті не відома. Статистика цих поховань є наступною: 1915 - серпень (2), жовтень (3), листопад (4), грудень (2); 1916 р.: січень (9), лютий (2), березень (6), квітень (4), червень (4); 1918 – лютий (1). Інформація про останнього померлого в Галичі військовика відноситься до 17/02/1918. Важливим атрибутом захоронення у Станиславові було встановлення на могилах табличок з індивідуальними номерами, які давали змогу безпроблемно ідентифікувати пошук могили полеглого в подальшому.
     На жаль, інформація про захоронення в Галичі полеглих військовиків союзників Австро-Угорщини – Німецької імперії та основного ворога – Російської імператорської армії – відсутня. Відоме тільки одне прізвище воїна Німецької імперії, який помер і похований тут у січні 1917 р.
     Відомості про австро-німецьке кладовище в Галичі доведені до відома Посольства Австрійської республіки у Києві, Почесного консульства Австрійської республіки у Львові, Австрійського Чорного Хреста. Потребою часу є облагородження даного кладовища, встановлення таблиці з відомими прізвищами полеглих.
     Ймовірно, австро-німецьке та польські військові поховання м. Галича були облаштовані у 20-30  рр. ХХ століття. Разом з тим, найбільше запитань виникає про поховання польських «героїв». Залишки даного кладовища знаходяться на східній частині пагорба Замкової гори, на підвищенні вздовж правої сторони асфальтованої доріжки, яка веде від колишнього адмінкорпусу цегельні до замку. Орієнтовна площа, яку займають поховання 0,0148 га. На початку площі зберігся меморіальний знак у формі трьох квадратних площадок (розмірами 3х3 м; 2,4х2,4 м; 1,9х1,9 м), які будовою нагадують піраміду. Знак виконаний з бетону. На верхній площадці, в її центральній частині проглядається залишок металевої основи – на ній кріпився металевий високий хрест. Частково площадки-сходини пошкоджені.
     У східному напрямку від меморіального знаку розташовані гробівці. Загалом їх налічується 18, всі вони розташовані в чотирьох рядах (напрямком схід – захід), паралельно один одному. У першому ряду (з південного боку) нараховується 5 гробівців, другому – 4, третьому – 5, четвертому – 4. Між другим і третім рядом є достатня відстань, яка могла б бути алеєю. Можна з певністю ствердити, що на цій площі поховано не менше 20 польських воїнів.
     Сам гробівець виконаний з бетону, він прямокутної форми. Розміри гробівця 1,6 (довжина) * 0,65 (ширина) м; цікавою є його масивна основа – 0,52 м у глибину. Відстані між гробівцями у напрямку південь – північ 0,8 м; захід – схід від 2,2 до 3,2 м (коливається). Кожен гробівець був увінчаний хрестом, зорієнтованим на схід. Зараз жоден з хрестів не збережено, всі вони відбиті при самій основі.
     Загалом, всі ці поховання знаходяться у кількадесятилітньому забутті, за ними немає жодного догляду. Окремі зміщені відносно первинного місця розташування, розбиті. Руйнування наступає внаслідок природних та зовнішніх чинників. Спостерігається несанкціонований розкоп останньої могили зі східного боку в другому ряді. Згідно наявної інформації, дане кладовище було зруйноване радянськими урядовими чинниками як таке, що не створювало привабливого вигляду Галицькому замку, як туристичному та краєзнавчому об’єкту.
     На даний час не маємо інформації про площу самого кладовища – чи воно обмежувалося двома десятками поховань та меморіальним знаком, чи виходило за існуючі межі – у напрямках північ, південь, захід. Також достеменно не відомо, представники якої польської військової формації і часового періоду там поховані. Консультації з польськими колегами-істориками не дали очікуваного результату. За їхніми відомостями, в Галичі є «могили незнаних польських героїв» («…Na tym cmentarzu jest więcej zapomnianych mogił polskich bohaterów…»). Інші – на підставі фотофіксації гробівців приходять до висновку, що дані гробівці не могли бути спорудженими в 30-их роках ХХ століття (з огляду на спосіб виготовлення і масивність бетону) і відносять їх до 20-их років ХХ століття, припускаючи, що це можливо могили полеглих поляків під Дитятином (вересень 1920 р.) – «…Strasznie masywne i wąskie te obramowanie grobów. Są nieco inne niż legionowe z lat 30-tych. Może to ofiary bitwy pod Dytiatynem…».
     На основі того, що учасники бою під Дитятином були поховані саме в однойменному селі, приходить на думку, що поховані польські військовики поруч Галицького замку можуть бути: І – учасниками українсько-польської війни (у травні 1919 р. поруч Галича відбувалися локальні сутички між УГА та польською армією); ІІ – учасниками польсько-радянської війни (у 1920 р. більшовицькі частини підходили до міської дільниці Галич-Заріка, їм чинили опір об’єднані українські та польські частини). Пошукові роботи продовжуються.
     Друга світова війна призвела до появи ще двох військових поховань у межах сучасного Галича. Це – німецьке та радянське поховання. Найприкрішою під оглядом догляду за військовими могилами є ситуація з похованнями військовиків збройних сил Німеччини (вермахту). За спогадами галицьких старожилів (Роман Іванович Чемеринський, 1925 р. н., м. Галич, вул. С.Бандери), німецьких цвинтар був на території сучасного залізничного вокзалу, в тій частині, де тепер знаходиться адміністративне приміщення автобусної станції.
     Поховання на даній площі здійснювалися у першій половині 1944 року. Тіла полеглих прибували до Галича потягами по залізниці Галич-Підвисоке. Тут їх розвантажували і здійснювали поховання. У фізичній праці (копання ровів, присипання землею) приймали участь не тільки солдати німецької армії, а й місцеві молоді чоловіки, які працювали на залізниці.
     Роман Чемеринський згадує: «…Ми копали рови, їх було кілька рядів. Рови були неглибокими, вояків не хоронили у той час на таку глибину, як цивільних людей. Вбитих німецьких вояків одягали в паперові мішки, а зверху додавали ще й інший – не знаю, який то був матеріал, але подібний до сучасного поліетилену.
     За моєї пам’яті, було поховано щонайменше 100 німецьких солдатів. Їх всіх привозили з-під Тернополя, там йшли жорстокі бої з наступаючою Червоною армією. На могилах ми не встановлювали ні хрестів, ні якихось інших опізнавальних знаків (за спогадами інших старожилів, хрести все ж таки були встановлені, згодом при руйнуванні могил ними викладали дорогу в напрямку «Заготзерна» - А.Ч.).
     У повоєнні роки там був маленький парк… Де ховали вбитих німців, які загинули при взятті Галича у липні 1944 р. Червоною армією, мені невідомо…».
     Могилами німецьких вояків в Україні опікується Народна спілка по догляду за німецькими похованнями. Вона здійснює пошук останків німецьких офіцерів та солдатів і перепоховує їх на цвинтарі у селі Потелич Жовківського району Львівської обл. – саме вони мають необхідні дозволи на ексгумацію та перепоховання. Було б доцільно залучити їх до пошукових робіт у Галичі.
     Військовики Червоної Армії поховані на Галич-Горі в братській могилі радянських воїнів та партійних і радянських активістів. Цей пам’ятник встановлено 9 травня 1975 р. Тут поховані воїни 147-ї стрілецької дивізії, що загинули 23-24 липня 1944 р. в боях за звільнення Галича від військ німецького вермахту (відомі імена 310 осіб), а також Герой Радянського Союзу Л.Бутелін та 19 радянських активістів. Земельна ділянка навколо могили викладена бетонними плитами і займає територію 15x6 м. Пам’ятник являє собою залізобетонну скульптуру воїна Радянської армії на повний зріст, встановлену на постаменті. На відстані 3 м від пам’ятника розміщено 2 стели, одна з яких має східчасту форму. Написи на пам’ятнику: «Вічна слава героям Великої Вітчизняної війни, що полягли в боях за визволення міста Галича і району від німецько-фашистських загарбників» (на 1-й стелі); «Тут похований льотчик молодший лейтенант Бутелін Леонід Георгійович, який у перші години Великої Вітчизняної війни 22 червня 1941 року здійснив таран фашистського літака»; «Вічна пам’ять борцям, які загинули за встановлення Радянської влади» (на 2-й стелі).
     З огляду на існуючу ситуацію в ідеології сучасної України поховання воїнів Червоної армії мають найбільше перспектив щодо власного збереження та подальшого догляду за ними. Щорічно на День Перемоги тут здійснюється благоустрій, поховання відвідують офіційні делегації.
     Таким чином, в статистичному зрізі кількість військових поховань у Галичі виглядає наступним чином: I – австро-німецьке ≈  314 (відомо 90 прізвищ); II – жидівське – 2 (відомо 2 прізвища); III – польське – 18; IV – німецького вермахту ≈ 100; V – Червоної Армії – 310 (всі прізвища відомі).
     Незначного оптимізму додає створення в області комунального підприємства обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв війн, депортацій та репресій тоталітарних режимів “Пам’ять” (створене в рамках обласної Програми перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів на 2012-2013). Воно займатиметься пошуком, дослідженням, ексгумацією і перепохованням осіб, які загинули чи померли внаслідок депортацій, політичних репресій та війн, веденням обліку, впорядкуванням і збереженням розташованих на території області поховань і меморіальних цвинтарів, науковим вивченням історичних подій, пов’язаних з депортаціями і політичними репресіями українців та інших народів на території Івано-Франківщини, дослідженням з історико-просвітницькою метою ходу бойових операцій і місць боїв Першої та Другої світових воєн, національно-визвольної боротьби. Дане підприємство є об’єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Прикарпаття та фінансуватиметься з коштів місцевого бюджету, власних надходжень та благодійних внесків.
     Зрозуміло, що догляд за кладовищами є справою місцевої громади. Це – частина військової історії нашого міста. Ми повинні розуміти, що опіка над військовими могилами є вшануванням пам’яті полеглих вояків без різниці на пануючу ідеологію в їхньому керівному складі.
     
     Спеціально для «Галицького слова» та «Ліхтарів галицьких»
     
     

Андрій Чемеринський, Мгр. історії , член НСКУ






 Опубліковано в номері №45 (1732) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 7 + 3 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net