на сайті  
   
 
Понеділок, 19 серпня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Грошовий обіг в Галицькому та Галицько-Волинському князівствах
29.04.2013 | Переглядів: 2341
Рейтинг

     До початку чеканки грошей в слов’янському світі всі торговельні операції здійснювались за принципом натурального обміну: товар за товар. Обміняти можна було будь-яку річ – від харчових продуктів до худоби, металу і будівельного лісу. Багатство людини вимірювалось кількістю придатних для обміну товарів. Проте у натуральному обміні був цілий ряд суттєвих недоліків. Одним із них була необхідність носити з собою всі потрібні для обміну речі. Нелегко було встановити й рівне співвідношення вартості різних товарів при обміні.

     Старовинні монети (походять від грецького слова «номісма»)складають основу нумізматичних джерел. У Крилосі їх знаходять під час розкопок княжого дитинця і на Підгородді, на церквищах і монастирищах, в курганах і на давніх дорогах. Найбільше нумізматичного матеріалу потрапило до рук істориків завдяки знахідок монетних скарбів.
     Від того дня, коли погляди володарів Римської імперії зупинилися на багатствах Галицької землі, що знаходилася в Середньому Подністров’ї, тут почали з’являтися римські монети, переважно срібні динарії.
     Починаючи з V ст. н.е. на територію Українського Підкарпаття потрапляють візантійські монети (соліди, міліарисії та поліси). Наприкінці VІІІ ст. на землях східнослов’янських племен поширюється арабська срібна монета – дирхем.
     Мистецтвознавець М. Фіголь вважав, що і до стародавнього Галича потрапляли перші давньоруські гроші – золотники Володимира Святославича (980-1015) і Ярослава Мудрого (1019-1054). До рідкісних галицьких знахідок належить фрагмент золотої гривні. Її було виявлено на Крилоському городищі в районі Княжої криниці.
     На Княжій горі в Крилосі знайдений скарб срібних арабських куфічних монет-дирхемів, що налічує 1105 одиниць.Його датують другою половиною Х ст. Арабські торговці привозили з собою куфічні дирхеми, карбовані з високопробного срібла, і платили ними за хутра, мед, віск тощо.  
     Після Києва не змогли відновити чеканку монет навіть володарі Галицько-Волинської держави. Тому в Галичі продовжували користуватися гривнями або ж чужоземною валютою.
     На Русі в період ХІІ – ХІІІ ст. головну роль у розрахунках та обміні відігравала срібна гривня. Походження терміну виводять від «гриви» - шиї, отже (на думку
     М. Грушевського) у первісному вигляді гривня – це намисто із срібла чи обруч. Спочатку обруч міг бути мірою ваги, а згодом став грошовою одиницею. Монетні гривні мали вигляд шестикутних злитків срібла (київські гривні), крім них існували ще гривні новгородські та чернігівські.
     Відомі і менші одиниці розрахунків: ногати, куни, різани і вівериці. Деякі кодекси Руської Правди свідчать, що гривня мала 20 ногат чи 50 різан. Щодо куни, то М. Грушевський, аналізуючи окремі джерела, робить висновок, що гривня дорівнювала десь 20-30 кунам. Рубель, відомий також з княжих часів, був половиною гривні. Вівериця була найменшою одиницею розрахунків, а отже найдрібнішою монетою. Одну віверицю коштувала воскова свічка.
     До цього часу не з’ясовано, якими були на вигляд куна, ногата, вівериця. Є думка, що куна та вівериця – це шкіри тварин.
     Звідки ж надходили гроші до галицької державної казни?
     Державний скарб поповнювався, передусім, з данини населення. Вже на зорі формування української державності давні східнослов’янські племена платили своїм князям «дань» від «рала» або від «диму», тобто від площі оброблюваної землі і від кожного будинку. Існувало ще й «полюддя» – оплата князям чи представникам княжої адміністрації за здійснення судів чи виконання ними якихось інших службових функцій. Населення платило визначені правителем суми на будову міст, мостів, шляхів, гребель.
     З судових оплат на користь державної (княжої) казни йшли «вири» - 40 гривень сплати за вчинене вбивство звичайної людини. Якщо було вбито «княжого мужа», то заплатити треба було 80 гривень. До скарбниці надходили гроші і за менші злочини.
     Великі державні прибутки давала внутрішня і зовнішня торгівля. Мито до державної казни збирали при купівлі-продажі, що вимагали урядового затвердження чи посвідчення. Княжі митниці працювали на державних границях, важливих мостах і при в’їзді у міську браму.
     Незалежно від імен правителів Галицьке князівство протягом усього ХІІ ст. було дуже багатою державою.
     Але жоден з галицьких князів не міг порівняти свої багатства з державним скарбом Ярослава Осмомисла. Саме про нього у «Слові о полку Ігоревім» автор сказав мудро, лаконічно і правдиво: «Високо сидиш ти на своїм золотокованім столі».
     Ярослав мав багато золота і срібла, володів необмеженою владою, але найбільше він прагнув миру і любові. Доки він жив і правив країною, мир панував в усій Галицькій землі. А любов його злі люди спалили. Тому із втратою найдорожчого срібло-злото стало для нього тлінним. Не дивно, що, відчуваючи наближення смерті, він з такою щедрістю роздавав набуті скарби тим, кому вони найперше були потрібні. «І так плакав він три дні перед усім духовенством і перед всіма людьми, – записано в літописі, – і повелів роздавати майно своє монастирям і вбогим. І отож давали його по всьому Галичу три дні і не могли роздати».
     Нумізматичні джерела допомагають археології у датуванні старовинних комплексів (храми, житла, вали, майстерні тощо). Разом з тим, вони засвідчують налагоджені торговельні зв’язки Галича з сусідніми і далекими від міста народами.
      Своєї монети Галицько-Волинські володарі не карбували. На грошовому ринку Галичини переважали срібні денарії, арабські дирхеми, київські золотники та срібляники, празькі гроші.
     
     

Роман Рарик, молодший науковий співробітник НЗ «Давній Галич»






 Опубліковано в номері №16 (1755) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 3 + 5 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net