на сайті  
   
 
П’ятниця, 13 грудня 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Благотворіння починається з духу
07.06.2013 | Переглядів: 1111
Рейтинг

     Митрополит Андрей Шептицький увійшов в історію українського народу не тільки як один з найвидатніших ієрархів тисячоліття, а також як один з найбільших богословів, діячів культури та меценатів науки і мистецтва. Його понад 45-літня архиєрейська діяльність, у тому числі один рік як єпископа Станіславської єпархії, Галицького Митрополита, позначалася на всіх ділянках українського культурного життя.
     
     Митрополит розвинув традиції української благодійності. Духовний сан надав його меценатській діяльності загальнолюдської, гуманної ознаки. Ніколи не цінувалася благодійність, зроблена заради престижу, популярності, самозвеличення. Тому про «самаритянську» справу Митрополита Андрея – справу особистої пожертви – не знало навіть його найближче оточення. Меценатська діяльність Андрея Шептицького підтвердила ту істину, що будь-яке благотворіння починається з духу. Без щирих помислів не може бути ні серйозного колекціонера, ні справжнього мецената. Крім того, щоб цінувати науку, розуміти її значення для духовного і матеріального зростання народу, треба самому перейти всі щаблі науки, самоосвіти, постійно вдосконалювати свій кругозір. Митрополит Андрей Шептицький успадкував любов до мистецтва від матері. Вона, як і син, добре малювала. Митрополит досконало знав іконопис, мозаїку, стінопис.
     Вже в перші роки свого єпископського правління в Станіславі Митрополит Андрей став душею культурного життя Галичини. За час свого короткого перебування на єпископській катедрі він виявив максимум енергії, пастирську лагідність, толерантність, людяність. У пресі відзначалося, що Станіславський Архипастир «полюбив цілим серцем сей бідний, придавлений, а побожний і вдячний нарід та заразом і знайшов стежку, по якій можна вивести його з сеї неволі тьми і знеохоти», що він «влив потіху і надію в їх огорчені серця».
     Розумів Митрополит і значення Крилоса – давнього митрополичого осідку, який з утворенням Станіславської єпархії ще більше занепадав. Після приходу на митрополичий престіл Андрей Шептицький відвідав Крилос разом з художником О. Макаревичем. Вони на власні очі пересвідчилися, в якому стані знаходяться давні пам’ятки, склали план проведення їхньої реставрації, кошти на яку виділив Митрополит.
     Подбав А. Шептицький і про збереження цінностей, зосереджених у Крилоській катедрі. За його рекомендацією велику колекцію старовинних документів, книг було передано до Національного музею у Львові. Саме цим було збережено унікальні стародруки для нащадків, тому що в роки Першої світової війни стародавній митрополичий осідок був сильно зруйнований.
     Ще будучи Станіславським єпископом, Андрей Шептицький закупив площу під будівництво духовної семінарії, заснував велику єпархіальну бібліотеку, якій подарував близько 4000 книжок. Кир Андрей подарував українцям Станіслава чимало музейних експонатів, картин, ікон, стародруків.
     Прикарпатці щиро полюбили свого архиєрея, до якого мали завжди доступ і в якого знаходили для себе розраду і допомогу. Вони не забували його і після того, як він перейшов на митрополичий престіл у Львів у 1901 р. Митрополит теж не забував Прикарпаття. Це видно з його стосунків із Владикою Г. Хомишиним, який став четвертим Станіславським єпископом. Збереглася багата епістолярна спадщина  – листування між А. Шептицьким і Владикою Григорієм.
     Усі часописи Галичини: українські, москвофільські, польські, церковні, світські, партійні  – схвально сприйняли волю Риму і цісаря про іменування владики Андрєя верховним настоятелем Галицької митрополії. В часописі «Богословський вісник» за 1901 р. детально описується як митрополит-номінант прощався з віруючими Станіслава. На вокзалі на нього очікувало духовенство, представники державної влади, керівники українських установ і товариств. У салон вагона разом із владикою увійшли вікарії Василь Фацієвич, Іван Литвинович, крилошани Северин Торонський та Василь Богонос, які супроводжували його до станції Галич.
     У стольному місті Галичі владик вітали духовенство східного і латинського обрядів, представники галицьких караїмів і єврейські рабини з торою. Тут крилошани Торонський і Богонос разом із парохом Комарова отцем Іваном Монцібовичем провели владику в дорогу від імені Станіславщини. Вітали Архиєрея від імені Львівської капітули крилошани Юліан Туркевич, Олександр Бачинський і декан Микола Гошовський з Блюдник. На всіх залізничних станціях від Галича до Львова Митрополита вітали тисячі людей. І після обрання Львівським Митрополитом А. Шептицький не перериває своїх взаємин із Прикарпаттям. У травні 1902 р. разом із художником Макаревичем він відвідав стародавній Галич, Крилос, церкву Пантелеймона, щоб вивчити їх стан і потребу реставрації. 1906 року А. Шептицький освятив церкву Різдва Христового після реставрації.
     Покликання мецената в А. Шептицького нерозривно з’єдналося із пристрастю колекціонера, який все життя збирав рукописи ХV-ХVІІІ ст., стародруки, архівні матеріали, ікони, твори живопису, графіки, речі культового призначення. Часто рятував безцінні експонати від руйнування, загибелі, щоб потім зробити їх здобутками громадськості. Таким чином, меценатську діяльність митрополита неможливо відокремити від мистецького колекціонування, а також організаторських заходів щодо збереження давніх матеріалів для історії та історії мистецтва. З цією метою він підписує розпорядження, листи, в яких доручає духовенству на деканальних соборах «вибрати одного священика, що має до того найбільше знання і охоти, на члена єпархіальної комісії консерваторів до охорони пам’ятників і мистецтва». Ці деканальні консерватори мали переписувати всі важливі пам’ятки, що є в церквах свого деканату. У листі Митрополичого ординаріату «Консервація і реставрація історичних пам’яток церковного мистецтва» детально описує як зберігати і реставрувати пам’ятки церковного мистецтва. В 1905 р. Митрополит заснував церковний музей, у якому вирішив зберігати скарби нашої давнини. Музей знаходився в соборі Св. Юра в п’яти кімнатах.
     Наступним кроком А. Шептицького в галузі збереження та вивчення культурної спадщини було заснування групи копіїстів Української церковної історичної місії, яка вишукувала в Римі і готувала до друку документи, що торкалися історії української церкви і народу. Інша група копіювала архівні документи у Відні. У цих комісіях активно працював археолог, доктор, професор греко-католицької Богословської академії у Львові Ярослав Пастернак. За дорученням Андрея Шептицького він вивчає українську церковну старовину, збирає для музею цінні експонати, систематизує всі археологічні дослідження, що велися в XIX  – на поч. XX ст. в Крилосі та його околицях. Як було сказано вище, митрополит А. Шептицький переживав за долю давнього центру Галицької землі і старався допомагати вченому в його пошуковій роботі. Саме завдяки підтримці митрополита у Крилосі були проведені масштабні археологічні дослідження з метою виявлення фундаментів давнього Успенського собору. Як поціновувач минулого і знавець архітектури, Андрей Шептицький звернув увагу на те, що в переважній більшості населених пунктів Галичини нові храми будували біля старих. У такий спосіб люди старалися зберегти пам’ять про освячене місце. Так, очевидно, було і в Крилосі. Тому, опираючись на дослідження
     О. Чоловського, Й. Пеленського, Я. Пастернак почав розкопки біля теперішньої церкви Успіння Богородиці. Вони тривали більше чотирьох років, кошти на їх проведення виділив Митрополит А. Шептицький. Ярослав Пастернак згадує: «Його екселенція Митрополит Андрей Шептицький навесні 1934 р. доручив мені вести його ж коштом нові систематичні розкопи на всьому терені колишньої столиці». Розкопки у Крилосі проводили за участю і при особливій допомозі генерального адміністратора митрополичих дібр о. Тита Войнаровського та інспектора інженера Андрія Мельника. Господарське забезпечення досліджень здійснював управитель крилоських дібр інженер Д. Гречанівський.
     Таким чином, як бачимо, митрополит А. Шептицький прилучився до виявлення руїн кафедрального Успенського собору, а значить і остаточного визначення місця розташування столиці Галицько-Волинської держави. Як відомо, остаточне вирішення цієї проблеми настало 25 липня
     1936 р., коли було відкрито фундаменти Успенського собору. Про це відкриття Я. Пастернак відразу ж повідомив Митрополита. Пізніше він і надалі повідомляв Андрея Шептицького про хід розкопок. З іменем Митрополита пов’язаний ще один цікавий факт із цього періоду – збереження тлінних останків галицького князя Ярослава Осмомисла. Після еміграції Я. Пастернака і його смерті в Канаді у 1969 р. їх сліди, здавалося, були загублені навіки. Проте в листопаді 1991 р. під час робіт у крипті собору Св. Юра у Львові дослідницька група Археологічної комісії НТШ знайшла скриньку з кістками. У записці, яка була прикладена до неї, Я. Пастернак власноручно підтверджував, що це є останки засновника катедри Ярослава Осмомисла. Науковці М. Бандрівський, Ю. Лукомський, Р. Сулик розмірковують так: «Наближення війни змусило д-ра Я. Пастернака шукати надійного укриття для найціннішої знахідки свого життя. Можливо, за порадою Митрополита А. Шептицького княжі кістки із саркофага були перезахоронені в крипті
     Св. Юра». Без згоди на це Митрополита сховати тут скриньку було неможливо. Далекоглядність, мудрість Митрополита зберегла для нас реліквію українського народу. Ці важливі відкриття зродили у Митрополита думку зробити залишки Галицького катедрального собору заповідником, пантеоном всенародного історичного і церковного значення.
     Окрему сторінку в життєдіяльності А. Шептицького займає соціальна опіка. За час його архіпастирського правління закладено і розвинено чимало закладів, що мали на меті допомагати нижчим колам суспільства в їх потребах та вбогим у їхніх бідах.
     Як бачимо, А. Шептицький поєднував у собі два типи меценатства: з одного боку, він діяв як меценат-організатор (фундатор), що виділяв гроші на суспільно корисні справи, а з другого  – як меценат-колекціонер. Спільним для обох видів його меценатської діяльності було те, що вони компенсували дефіцит державного фінансування соціально-культурної сфери. Меценатська діяльність Митрополита є гідним прикладом посвяти в ім’я рідної землі.
     Галичани пам’ятають і шанують свого душпастиря. Свідченням глибокої любові і поваги до Митрополита Андрея Шептицького є встановлення пам’ятника біля церкви  Різдва Христового в місті Галичі 2009 р.
     
     

Ірина ЦАП’ЮК, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Давній Галич»






 Опубліковано в номері №23 (1762) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 7 + 1 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net