на сайті  
   
 
Субота, 11 липня 2020 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ МОНАСТИРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ XVII – XVIII ст. У БІЛЬШІВЦЯХ – ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ
28.03.2014 | Переглядів: 933
Рейтинг

     Охорона  пам’яток архітектури стала однією з  найактуальніших проблем сьогодення, але стан їх збереження викликає занепокоєння  не лише з боку науковців. Адже містобудівний розвиток населених  пунктів, художньо-естетичне виховання суспільства неможливі без включення історико-архітектурної спадщини у сучасне життя, надання до неї доступу широким верствам населення.

     До об’єктів культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич», що мають велику історико-архітектурну цінність, належать монастирські комплекси, які у свій час були осередками наукового, духовного та культурного життя краю. Галичина опинилася в межах єдиної Польсько-Литовської держави внаслідок подій, пов’язаних з Кревською унією 1385 р. та Городельською унією 1413 р. За третьою Люблінською унією 1569 р. утворюється єдина держава - Річ Посполита з польським королем на чолі. Населення Галичини полонізується все більше, а помітного розвитку в цей і подальший періоди досягає католицьке храмове будівництво.
     Монастирські комплекси серед інших культурних пам’яток мають особливий статус, зумовлений їх унікальними історичними та архітектурними особливостями. Будучи одними із найбільших споруд в забудові населених пунктів, часто і їх композиційними центрами, потребують окремих підходів у справі охорони та використання на сучасному етапі.
      Серед найбільш збережених пам’яток сакральної архітектури ХVII - XVIII ст. (латинського обряду) є монастирський комплекс у Більшівцях з його домінантою – костелом Благовіщення, який на даний час освячений під титулом Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією. Композиційний тип – замкнутий компактний. Це пам’ятка національного.
     Дана пам’ятка – яскравий приклад будівництва на галицьких землях католицького храму та монастиря (зразок стилевої архітектури).
     
     Історія
     монастирського
     комплексу
     Монастирський комплекс відомий з першоджерел як духовний центр місцевих жителів та ченців-кармелітів. Розташований на високому пагорбі в історичному середмісті колишнього містечка. Як колись, так і тепер, становить домінанту в природному та містобудівному середовищі. Його історія пов’язана з коронним гетьманом Мартином Казановським, який 1617р. запросив ченців ордену Кармелітів до Більшівців, які і заснували 1624р. монастир із костелом. Через часті ворожі напади турків, татар, національну-визвольну війну 1648-1654 рр. святиня зазнала значних руйнувань. Відновлення комплексу розпочалося 1699р. Фундатором відбудови став державний діяч Гондорф. Подальше фінансування здійснював полковник польських військ Ян Галецький, в подальшому його справу продовжила Тереза Кашніцька. Відбудову мурованого костелу закінчили 1728 р. Архітектурне декорування інтер’єру здійснювали на кошти князів Яблоновських. Князь Антоній Барнаба, останній з роду Яблоновських, став ініціатором та фундатором виготовлення вівтарів, а також і розпису стін фресками. Поряд з костелом відбудовувались і келії монастиря.
     У XIX ст. монастир у Більшівцях – один із провідних Галичини, у якому зберігався найчисленніший архів Галицької землі, що налічував за описом 1788р. 882 справи в 701 фоліанті. При ньому діяв з 1822 р. притулок для вбогих, функціонувала з 1817 р. публічна тривіальна школа.
      У роки Першої світової війни через Більшівці проходила лінія фронту, а тому костел та монастир зазнали руйнувань. Протягом 1930 – 1934 рр. велась внутрішня та частково зовнішня реставрація костелу. Після припинення радянською владою діяльності конвенту 1945р. споруда за призначенням не використовувалась. У 50-х роках ХХ ст. костел перетворили на зерносховище, пізніше там знаходився пункт прийому склотари, був задум влади на створення Будинку піонерів. У тих же роках розібрали корпуси келій, крім західного. Наприкінці ХХ ст. пам’ятка перетворилась на непотрібний об’єкт.
     
     Архітектура костелу
     Сьогодні костел – це чотиристовпна тринавна базиліка з прямокутною вівтарною апсидою, орієнтованою на захід. У композиції будівлі домінуючим є східний фасад, пластичність якого досягнута використанням пучкових пілястр, розбитих проміжним карнизом і увінчуючими капітелями іонічного ордера. Храм – двоярусний, зведений з цегли на кам’яному фундаменті. По боках він фланкований двома вежами без завершень. Вхід здійснюється через відкритий притвір, над яким влаштовано балкон, до якого провадить вихід з хорів. По вісі порталу – фронтон з лоджією, який має декоративне оздоблення, характерне для барокового стилю, – хвилястий карниз, декоративні вази, ніші та «збігаючі» по боках волюти, що набули геометричної гранчастої форми після перебудови. У заглибленій ніші перед лоджією колись знаходилась фрескова композиція «Благовіщення» . При оздобленні головного фасаду використано один із провідних художньо-естетичних принципів стилю бароко, який передбачав активний взаємозв’язок архітектурних форм з оточуючим простором, де численні виступи та глибокі ніші створюють динамічну градацію світла і тіні. Тип сакральної споруди з двома вежами на фасаді, який привезли майстри з районів північної Італії, став характерним для багатьох будівель XVII – XVIII ст.
      Монастирські келії розташовувались з південного боку костелу, утворюючи у плані форму чотирикутника з прямокутним внутрішнім двориком. Південний та східний корпуси келій були розібрані. Фасади збереженого західного корпусу потрактовані просто, без зайвого декору. Архітектурі барокового стилю найбільше відповідає західний фасад.
     
     Інтер’єр костелу   
     Багате обладнання інтер’єру костелу належало до другої половини XVIII ст. і пов’язувалося з підготовкою до коронування чудотворної ікони Божої Матері. Тогочасні описи та інвентаризаційні акти підтверджували, що зведення головного та бічних вівтарів відбувалося протягом 1767 – 1777 рр., а їх відновлення – 1861 – 1865 рр. та 1929 – 1930 рр. Найбільш ефектною частиною інтер’єру є головний вівтар. Бічні каплиці розташовані вздовж південної та північної стін ( по три з кожної). Збережені фрагментарно фрескові розписи – виконані 1767 – 1777 рр. в стилі ілюзорного живопису, який завжди був неодмінним декором барокових костелів.
     
     Про авторство
     пам’ятки
     У хроніці костелу не занотовано прізвищ архітекторів, залучених до його зведення у XVIII ст.. Багато архітектурних вирішень головного фасаду, як і спосіб обладнання його внутрішнього простору, пов’язується з творчістю відомого архітектора Бернарда Меретина (Мердера, Мереттіні – італієць або німець за походженням). До меретинівських форм можна віднести мотив вікон у нішах, відкритий притвір, гладкі аттики, увінчані вазами.
     Львівський скульптор Матвій Полейовський вчився у Б. Меретина і Й. Пінзеля, що працювали разом. Саме з майстерні Й. Пінзеля вийшли Матвій та Петро Полейовські, творчий спадок яких згодом дістав назву Львівської барокової скульптурної школи XVIII ст..
      Власне, архітектору П. Полейовському можна гіпотетично приписати перебудову костелу в Більшівцях, як автору ефективної індивідуальної інтерпретації меретинівських архітектурних форм. Він видозмінював характер костельних інтер’єрів. Найвагомішим аргументом щодо підтвердження його авторства можуть бути вівтарі, які є одними з небагатьох на галицьких землях – пізньобарокові муровані ретабули, облицьовані алебастром. У XVIII ст. будувалося ще багато вівтарів із дерева. Цей матеріал використовувався і Б. Меретином. Але першу групу мурованих вівтарів збудовано 1765 – 1766 рр. у Львівській катедрі за проектом П. Полейовського, а це практично співпадає з роками перебудови Більшівцівського костелу 1767 – 1777 рр.
     
     Реабілітація, реставрація та використання пам’ятки
     Враховуючи цінність монастирського комплексу як визначної пам’ятки пізньобарокової архітектури, генеральна дирекція заповідника у співпраці з провідними пам’яткоохоронними науково-дослідними центрами регіону ¬- інститутом «Укрзахідпроектреставрація», науково-дослідною лабораторією з регенерації історико-архітектурних комплексів історичних міст України Національного університету «Львівська політехніка» та державним науково-технологічним центром консервації та реставрації пам’яток «Конрест» розробили цикл реставраційних програм. Грунтовні роботи задля збереження пам’ятки розпочалися 2001-2003 рр. Характер запланованих робіт – ремонт, реставрація та пристосування під первинну функцію. Виходячи з цього, генеральна дирекція заповідника замовила інститутові «Укрзахідпроектреставрація» науково-проектну документацію на реставрацію монастирського комплексу. 2004 р. розпочалась перша черга реставраційних робіт – збереження існуючих споруд з відтворенням окремих втрачених на основі іконографічних матеріалів та досліджень.
      Проект реабілітації та реставрації даної пам’ятки архітектури являє собою цілісне рішення для всієї історичної території комплексу. В Європі вже давно відійшли віл звичайної реставрації, а працюють у напрямі ревалоризації, тобто, крім реставраційних заходів, проводять нове компенсаційне будівництво з метою відновлення втрачених споруд, що передбачає комплексний підхід до об‘єктів, починаючи від використання матеріалів для новітнього способу консервації до визначення функціонального призначення пам’ятки .
      Зауважимо, що саме за таким принципом тривали відновлювальні роботи в монастирському комплексі у Більшівцях. А прийняття святині в склад проектів, що беруть участь у програмі «Відновлення пам’яток архітектури поза кордонами краю» при Міністерстві культури Польщі, передбачає фахову асистенцію висококваліфікованими спеціалістами-реставраторами та матеріальну допомогу. Велике значення для здійснення запланованої діяльності відіграє співпраця заповідника з польськими інституціями (Сілезький політехнічний університет та Вроцлавський університет), яка передбачає взаємний обмін науковими співробітниками відділу археології заповідника та студентами Інституту археології Вроцлавського університету, в результаті якої виявлено: фундамент первісного костелу, захоронення польської знаті у підвальному приміщенні храму; визначено стан і характер грунтів .
      Підсумком вищевикладеного було: розроблення паспортів та облікових карток: на костел 2005 р., на монастирський корпус 2010 р; занесення цих пам’яток до Державного реєстру. Визначені їх зони охорони та зони регулювання забудови. Костелу надано категорію національного значення, а західному корпусу келій – місцевого значення, але рекомендовано Науково-методичною радою при інституті пам’ятко-охоронних досліджень змінити категорію пам’ятки – на національного значення.
      З метою забезпечення охорони пам’ятки був підписаний охоронний договір 2005 р. між Генеральною дирекцією Національного заповідника «Давній Галич» та чоловічим монастирем Ордену Братів Менших Конвентуальних Св. Франциска з Асижу Римо-Католицької церкви Львівської Архідієцезії, який виступив користувачем. Сьогодні вони опікуються кармелітською святинею, якій повернена первинна функція.
      Результатом спільної діяльності Генеральної дирекції Національного заповідника «Давній Галич», Міністерства культури Польщі та ченців – францисканців є відреставрований костел з відновленим його інтер’єром та частково фресковим розписом, відреставрований західний корпус келій та відбудовані втрачені корпуси (південний та східний), а також – парадні сходи з підпірними стінками та східний мур з вхідною арковою брамою.
      Часто можна почути, що це є польська пам’ятка. Проте влучно висловився академік Возницький: «Архітектурні пам’ятки ніхто не повезе з собою до Польщі. Вони залишаться на нашій землі і будуть надбанням як українського народу, так і інших, в тому числі і польського». З цим неможливо не погодитись.
     Пам’ятки в Україні є спільним культурним надбанням. Адже історично так склалося, що Україна є багатоконфесійною державою. Християнські церкви будь-якого обряду сьогодні співпрацюють для блага українського народу і його держави. А тому архітектурна святиня має право на існування насамперед як мистецька пам’ятка певної епохи і стилю .
     Завдяки відновленню барокової пам’ятки смт Більшівці стало об’єктом туризму, наукових досліджень та нових відкриттів. І тут неможливо не згадати про с. Кукільники Галицького району, у якому з кожним роком все більше приходить у запустіння і цілковиту руйнацію, але чекає на повернення колишньої величі бароковий костел 1732 р., фресковий розпис у якому виконав відомий український художник С. Строїнський. Сьогодні ще можна зберегти пам’ятку бароко завдяки аналогічним спільним зусиллям. І якщо не спільними коштами, то хоча би розумінням і допомогою у вирішенні даної проблематики.

Віра Гембарська, ст.н.співробітник відділу охорони культурної спадщини НЗ «Давній Галич»






 Опубліковано в номері №12 (1803) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 10 + 5 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net