на сайті  
   
 
Середа, 12 серпня 2020 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Під їхніми ногами горіла земля
26.01.2015 | Переглядів: 880
Рейтинг

     Відразу ж після війни, з приходом на наші терени радянських військ, Бурштину було повернуто статус районного центру, а це вимагало притоку відповідних кадрів. І такі кадри, такий персонал, в кінці липня на початку серпня 1944 року в нашій окрузі появилися. Це були люди, які не мали належної освіти і відповідного досвіду партійно-державної роботи, але саме вони повинні були налагодити роботу промисловості та сільського господарства і не допустити розгортання партизанського руху.   На посаду першого секретаря райкому партії було призначено 45-річного росіянина Івана Палілова. Головою райради - українця із середньою освітою Павла Чуба, а його заступником – 38-річного селянина із села Різдвяни Василя Терпеливця. Районний відділ НКДБ очолив росіянин Петро Ромашов, а райвідділ НКВС – 34-річний росіянин Віктор Орлов. Перший із них мав неповну середню освіту, а другий - закінчив тільки 7 класів. А тогочасна ситуація, як ми знаємо, вимагала від них рішучих дій. І такі дії вони почали втілювати в життя. Але на такі порядки не могли погодитися підпільники ОУН-УПА і дали опір, який виявився досить потужним. Саме тоді, на теренах нашої округи, досить ефективно чинила опір рогатинська сотня УПА «Гайдамаки», якою керував сотенний В. Верещинський («Ясьмін») та бунчужний О. Стасюк («Синій»). В цій сотні воювали й наші бурштинці: Михайло Івахів, Михайло Кобель, Стефанія Бойко, Михайло і Степан Ільківи та Філарет Скасків. Сотня, в основному, спиралася на допомогу 3-х районних та 5-ти кущових боївок ОУН, а також на невеликі озброєні станичні групи місцевого підпілля.Восени 1944 року, порівняно з літнім періодом, відділи УПА стали більш активно прискіпуватися до дій окупантів. Тільки в Бурштинському районі, за даними райвійськкомату, було зафіксовано 22 збройні конфлікти, які часом переходили у відкриті бої. Ті жорстокі сутички приносили втрати з обох сторін. В боях з ворогом підпілля втратило 4-х стрільців та районного провідника ОУН Івана Федунківа. Зі сторони противника загинули слідчий НКДБ В.Ткалич, лейтенант Я. Голендухін та кілька рядових бійців, а також був важко поранений старший лейтенант І. Анатольєв. Тиск на зайд треба було посилювати.У боротьбі з окупантом підпільники почали застосувати фізичне знищення тих працівників партапарату й каральних органів, хто чинив найбільші жорстокості та беззаконня до місцевого населення. Тоді ж, 26 листопада, в селі Різдвяни був повішений комуніст В.Терпеливець, який за свою антиукраїнську діяльність дослужився до посади заступника голови Бурштинського райвиконкому. Його неодноразово хлопці попереджали, але висновків він не робив. Згодом підпільники поквиталися з міліціонером О.Сучаком, який тероризував місцеве населення, зв’язківцем М. Ульванським, котрий видав органам кількох членів ОУН та начальником райвідділу НКВС В.Орловим  А вже на початку 1945 року члени підпілля вбили начальника районної служби безпеки П.Романова. А невдовзі поплатився життям перший секретар райкому партії І.Палілов. Від повстанських куль загинули М.Квітко та М. Лосій, які проявили жорстокість під час збору продподатку.    У 1946 році після реорганізації НКВС і НКДБ вже оновлені районні відділи МВС і МДБ створюють агентурні мережі, запускають в середовище підпільників дезінформацію, блокують райони, де дислокуються повстанські загони. В зв’язку із цим райвідділу МВД частково вдається нейтралізувати дві районні боївки і чотири станичні проводи ОУН. Йдуть повальні обшуки, депортації, арешти, грабунки власного майна. Саме тоді в районі було спалено більш, як півсотні, господарств. Під час цих операцій було вбито 16 і затримано 232 повстанці, але опір не припиняється. На місце вибулих приходить молода відчайдушна молодь, яка гарантує активізацію. Зазнавши значних втрат, підпілля, підсилене молоддю, все-таки спромоглося відповісти терористичними актами. У липні 1947 року в селі Стасева Воля (тепер с. Слобода) було вбито голову колгоспу ім. Кірова Івана Стехну, а невдовзі підпілля розправилося ще з п’ятьма офіцерами райвідділу МДБ. Потім ліквідували заготівельників М. Мальцева та В. Крупського, які їздили по селах і силою забирали останні запаси зерна.Великих втрат підпільники нашої округи зазнали від вихідця із тодішньої Кам’янець-Подільської області, сексота О. Гречуха. У Галичину він приїхав ще в 30-х роках і оселився на Рогатинщині. У 40-х роках увійшов у довір’я підпільників, а потім домігся призначення надрайоновим провідником СБ і взяв собі псевдо «Дир». Маючи великі повноваження, він наказував убивати без суду і слідства невинних людей, що прибували в район на роботу зі Східної України, а також завдавав великої кривди і місцевому населенню, і цим саме компрометував учасників підпілля. Всі відомі «Диру»  криївки були здані емдебистам. В результаті зради загинули або потрапили до в’язниці надрайоновий провідник ОУН Ярослав Галуга, 5 провідників нижчого рангу та багато рядових повстанців. За свою «Іудину роботу» Олександр Гречух у 1952 році отримав медаль «За бойові заслуги». Щоб уникнути кари, він покинув Галичину. Довгий час працював швейцаром в одному із київських ресторанів. А шкода, що партизанська куля не настигла зрадника. Восени 1948 року обласне керівництво направляє до м.Бурштина більш рішучих райкомівських секретарів: 37-річного Сидора Богданова з Донбасу, 27-річного Івана Стародуба  і 28-річного Василя Войтківа. Їхній прихід спричинив кадрову революцію. В усіх установах і організаціях появилися інформатори (сексоти), а згодом розпочалася масова депортація сімей підпільників та грабіж майна заможних господарів. Зазнало відчутних втрат і підпілля ОУН, тому хлопці вирішують ліквідувати ініціаторів. Першим на плаху пішов оперуповноважений райвідділу МДБ Зубарєв. А було це так: «Після нічної облави Зубарєв із групою солдатів вступив до села Дем’янів. Було ще рано, але сільська кузня на той час уже була відчинена, чути стукіт молотка. Солдати курили, голосно розмовляли, а Зубарєв в цей час поспіхом направився в кузню. Це запримітив Стах Драгун  («Мирон») і теж поспішив туди. Переступивши поріг, він двома пострілами звалив Зубарєва, забрав сумку і два пістолети. Поки солдати зорієнтувалися, де стріляють, за месником і слід простив. Звичайно, родину Драгунів вивезли на Сибір, хату спалили, а Стах пішов у глибоке підпілля. Згодом був знищений інспектор райвідділу МВС Д. Дзюпчинський. А на початку березня 1950 року у селі Різдвяни член районної боївки ОУН Степан Янишен («Славко») кількома пострілами впритул убиває першого секретаря райкому Сидора Богданова, який приїхав проводити нараду. Атентат відбувся в приміщені сільської ради. В останній день липня 1950 року в селі Обельниця повстанці кущового проводу «Орлика» знищили третього секретаря райкому партії Василя Войтківа. Саме в той день Войтків в супроводі дільничного інспектора міліції та двох охоронців знаходилися на колгоспному току. За вказівкою Войтківа,  дільничний інспектор відлучився, щоб дізнатися, чому не працює телефон. Секретар залишився з охоронцями, озброєними гвинтівками. Сам Войтків теж мав при собі пістолет. Біля 8-ї вечора кілька чоловік поралися біля двигуна, до них підійшов райкомівець, і в цей час прогриміли постріли. Войтків упав мертвий.Як потім виявилося, що до вбивства Войтківа причетні три дев’ятикласники Путівської школи, члени юнацької підпільної організації «Залізна острога»: Богдан Маслій, Василь Гунчак та Петро Іванців. Стріляв у Войтківа Богдан Маслій, який народився 1934 року в селі Лучинці. У 1940 році його батька Михайла Маслія – вчителя історії, колишнього січового стрільця – закатували в застінках НКВД, а матір депортували в Сибір як дружину «ворога народу». Зв’язок із проводом Богдан підтримував через вчителя математики Івана Бобика. Через 10 днів після атентату Богдана схопили в Рогатині. Йому довелося витримати майже 200 допитів із страшним катуванням. Суд відбувся 25 липня 1951 року. Богдана і Василя Гунчака засудили до страти. Згодом (як неповнолітнім)  їм замінили смертний вирок на 25-річне тюремне ув’язнення. На волю Богдан Маслій вийшов 1963 року. Замешкав у одному із сіл на Бережанщині, де і проживав, а можливо, ще проживає. Ось, що розповідав сам Богдан Маслій: «31 липня 1950 року Войтків приїхав у село Обельницю. Ми з Петром Іванцівим і Василем Гунчаком вирішили, що здійснимо розправу в цей день. Василя залишили стежити за дорогою (за 500 метрів від току). Він мав повідомити про виникнення будь-якої небезпеки… До Войтківа, що стояв біля локомотива, підійшли удвох з Іванцівим. Стріляти мав я. Коли ми наблизилися, я побачив, що за 50-60 м від нас серед селян копошаться охоронці Войтківа. Але відступати вже було пізно. Аби створити видимість, що нас багато, я підійшов до нього впритул і вистрілив із пістолета п’ять разів підряд. Войтків упав, охоронці розбіглися хто куди. Я забрав в нього пістолет, і ми зникли». 17 серпня 1950 року в селі Слобода п’ять підпільників прийняли бій з переважаючою силою МДБ. Четверо з них – загинули, серед яких і Янишин Степан Васильович («Славко»), який розстріляв першого секретаря райкому партії Богданова, та Драгун Євстахій Михайлович («Мирон)», який ліквідував оперуповноваженого райвідділу МДБ Зубарєва.Ось так боролися і помирали славні сини України. То була страшна, жорстока,  але велична доба. Колись провідник ОУН Євген Коновалець сказав: «У вогні залізо перетворюється в сталь, в боротьбі народ перетворюється у націю». І він мав рацію. Зараз наше покоління, як і колись минуле, дихає кров’ю, але кров пролита недаремно. Український народ відроджується і перетворюється в націю, і за це треба дякувати Януковичу та Путіну, тому що перший - заставив народ вийти на Майдан, а другий - змусив всю Україну об’єднатися і стати нацією. А народ, озброєний ідеєю,  – непереможний! Шкода, що цього ніяк не може зрозуміти Путін.    Слава Україні! Героям Слава!

Михайло ГАЧИНСЬКИЙ, м. Бурштин






 Опубліковано в номері №50-51 (1841) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 10 + 9 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net