на сайті  
   
 
Неділя, 22 вересня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Як уродженець Галича став дрогобицьким бургомістром?
27.03.2015 | Переглядів: 802
Рейтинг

     На сайті м. Галича у розділі «Уродженці міста» увазі читачів пропонуються тільки три особистості: Лев Гузар, Ксенофонт Охримович та Діонісій Дорожинський. Зрозуміло, що такого роду постатей є більше, але навіть у цьому короткому списку допущено неточності. По-перше, Лев Гузар не є уродженцем Галича. На це місце міг «претендувати» його син Ярослав, але за останніми даними   він народився у м. Станіславі. По-друге, можемо запропонувати  до списку відомих уродженців Галича ім’я сотника УГА Івана Герасимовича, відомого галицького педагога, журналіста, старшину пропаганди кінної бригади та першого керівника Пресової Квартири Галицької Армії. Про особистість о.Діонісія Дорожинського у газеті «Галицьке слово» уже було написано. А ось про відомого уродженця нашого міста  Ксенофонта Охримовича ми поведемо мову у сьогоднішній публікації.Ксенофонт Охримович народився 1846 р. у Галичі в сім’ї греко-католицького священика. Навчання К. Охримович розпочав у Тернополі в місцевій гімназії, проте згодом  переїхав до Станіславова, де й отримав середню освіту.  За спогадами О. Барвінського, тут у 1863-1864 рр. Охримович належав до гуртка «Громади». Вищу освіту він здобував, за одними даними, на філософському факультеті Львівського університету, за іншими, більш вірогідними свідченнями, – у відділі загальної філології Краківського університету.Після навчання у Кракові він прибув до Дрогобича, де 2 травня 1871 року розпочав трудову діяльність на посаді заступника вчителя місцевої гімназії. У Дрогобичі він викладав руську мову і географію (з 1871 по 1876 р.). Так, Івана Франка він вчив у восьмому, випускному класі. Іван Франко неодноразово згадував про свого вчителя. Зокрема,  у передмові до повісті «Петрії й Довбущуки» письменник пригадує, що у старших класах гімназії він написав для вчителя Ксенофонта Охримовича як шкільне завдання «досить просторе оповідання» з селянського життя. До слова, з української мови Іван Франко мав відмінні оцінки. Тому можна вважати, що Охримович, як і інші викладачі гімназії, спричинився до початків захоплення Франком літературною творчістю.Поступово в Дрогобичі К. Охримович занурився у громадські справи та політичну діяльність. У 1876 р. він переміг на виборах до Галицького сейму.  Також був членом міської і повітової рад. Прикметно, що, як і більшість діячів тієї доби, Охримович був активним учасником москвофільського руху, ввійшовши до проводу створеної 7 липня 1876 р. у Дрогобичі філії Товариства ім. М. Качковського.  Ставши депутатом ,  того ж таки року він припинив викладацьку роботу в гімназії.До австрійського парламенту К. Охримович був обраний по округу «Стрий – Жидачів – Дрогобич». Прикметно, що його стаж парламентарія у Відні був тривалим (1885 – 1900 рр.). Він чотири рази перемагав на виборах від цього  округу.  Крім того, К. Охримович був обраний до австрійського парламенту, послом якого (точніше  Державної ради) він був у 1885 – 1900 рр.  Про ті чи інші аспекти діяльності  Охримовича як посла Державної ради згадує той же  О. Барвінський. Одним із пріоритетів діяльності депутата  К. Охримовича  була опіка над  місцевими церквами, зокрема  Св. Трійці і Св. Юрія,  та святинями в Орові та Дережичах. Також він підтримував дрогобицький костьол, руську і польську бурси в Дрогобичі та інші;  сприяв виділенню фінансової допомоги з краєвих фондів «Руському народному театру».У 1887 р. Ксенофонт Охримович переміг на дрогобицьких міських виборах, випередивши чинного бургомістра, поляка Віктора Блажовського. Резонансність події полягала передовсім у тому, що русин переміг поляка, що не могло не викликати протесту, а розголос про це докотився до Львова та Відня… У зв’язку з певними обставинами вибори в Дрогобичі набули характеру «затяжних». Після тривалих судових засідань та апеляцій 26 січня 1888 року все ж таки відбулось перше засідання ради магістрату, на якому бургомістром одноголосно було оголошено Ксенофонта Охримовича, який обіймав міський уряд більше 10 років.  На посаді бургомістра як син священика, вихований у релігійному дусі, він продовжував сприяти діяльності церков.  Так, у 1895 році К. Охримович отримав відзнаку перемишльського єпископа Юліана Пелеша за матеріальну допомогу (в розмірі 10000 з.р.), яку міська рада виділила на відновлення церкви Св. Трійці.Зрозуміло, що Ксенофонт  Охримович був людиною «своєї» доби. Так, у час його урядування посилилась конфронтація між різними політичними групами, за якими стояли представники бориславсько-дрогобицьких  багатіїв. Однак він був  одним із найбільш відомих бургомістрів Дрогобича ІІ половини ХІХ ст.Про особисте життя К. Охримовича знаємо дуже мало. Відомо, що  він був двічі одружений. Його другою дружиною була дочка знаного віденського художника Амерлінга, з якою мав двох синів.  Вона вивчила українську мову, перейшла на русько-католицький обряд, а їхнє вінчання відбулось у церкві Святої Варвари у Відні. Вочевидь, від першої дружини він мав доньку Климентину, яка померла 12 січня 1898 р. у Дрогобичі у віці 24 роки.Наразі  нам невідома точна дата закінчення урядової кар’єри К. Охримовича в Дрогобичі. Припускаємо, що це співпало з закінченням його повноважень депутата крайового сейму (1901 р.). Потім переїхав до Львова. Тут наприкінці життя працював на кількох державних посадах: рахункового радника державного намісництва та директора державного видавництва шкільних книжок. Помер  Ксенофонт Охримович  5 січня 1916 р. і був похований на Личаківському кладовищі.Як бачимо, постать К. Охримовича  є досить добре відомою у франкознавстві та  ширших українських і польських  політичних колах. Це був чоловік, який, за  слушною характеристикою О. Барвінського, «…не бесідами, але личними заходами пособляв потребам місцевого населення і піддержував нераз і загальні, і народні справи». Незважаючи на упереджено-негативні характеристики К. Охримовича як москвофіла чи народовця, він користувався великою популярністю серед простого народу. І така активна життєва  позиція дозволяє нам віднести його  до діячів загальногалицького масштабу.

Іван ДРАБЧУК






 Опубліковано в номері №12 (1854) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 9 + 1 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net