на сайті  
   
 
Середа, 20 жовтня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Історія дослідження храму Св. Пантелеймона в Галичі
22.01.2016 | Переглядів: 3988
Рейтинг

     На правому березі р.Лімниці за 3 км на захід від м.Галича збереглась святиня княжої доби – храм Святого  Пантелеймона, який  вважається  єдиною збереженою до висоти 8 метрів від поверхні землі пам’яткою княжого Галича. Храм є цікавим  у багатьох аспектах: історичному, мистецтвознавчому, технічному, - оскільки має значний джерельний потенціал, а наукові дискусії навколо нього досі не вщухають. Дотепер не з’ясовано точної дати побудови, її стилістичні особливості, конструктивні та технологічні прийоми зведення об’єкту. Викликають щораз більший інтерес епіграфічні джерела, які вціліли на стінах будівлі у вигляді різноманітних написів та численних рисунків, але не мають однозначних наукових інтерпретацій. Часткові археологічні дослідження пам’ятки дають можливість аргументовано висвітлити питання стосовно будівельної техніки  мурів, планувальних особливостей та стилю побудови храму, однак виявляються ще далеко не повними для формулювання докладних висновків. 
     
     Для того щоб зрозуміти потребу  цих наукових дискусій, варто згадати про  галицьку архітектурну школу, яка датується  ХІІ–ХІІІ століттям і дотепер є найменше вивченою серед інших архітектурних шкіл середньовічного будівництва на території Центральної та Східної Європи. 
     
     Процес державного самоутвердження України вимагає докладнішого вивчення архітектурної спадщини княжої доби. Пріоритетом у вивченні цієї святині є те, що такі храми практично не збереглися до нашого часу.
     
     Початки наукових досліджень церкви Св. Пантелеймона сягають середини ХІХ ст. Першим відомим нам дослідником, що обстежив святиню і видав монографію на цю тему, був Антін Петрушевич (1821-1913). Цей почесний український канонік та науковець неодноразово відвідував галицьке святе місце, яке в той час було перетворене на костел Св. Станіслава і належало отцям Францисканцям. Петрушевич звернув особливу увагу на графіті та написи на споруді. Однією з його заслуг було те, що він віднайшов на стінах кириличну літеру «Земля». Оскільки на той час церква була перебудована й переосвячена на костел Св. Станіслава, то сліди княжих часів на споруді були затертими. 
     
     А.Петрушевич вивчав історію Галичини, опрацьовував різного роду джерела, на основі чого вийшла монографія “Історическое известіе о церкви Св. Пантелеймона близъ города Галича …”, в якій автор береться розповідати історію храму від найдавніших часів і до захоплення Галича поляками в 1340 р. Праця структурована у формі запитань-відповідей. Так автор намагався висвітлити всі дискусійні питання, особливу увагу звернув на графіті храму та знайшов, окрім латинських та польських, кириличні написи, які потім були заштукатурені. Науковець також порівнює головний вхід галицької святині, який залишився автентичним, з подібним перспективним входом однієї з пам’яток німецького міста Мерзернбурґ.
     
     Наступним дослідником святині був Владислав Лущкевич (1828–1900) – видатний польський історик, мистецтвознавець, випускник Краківської академії науки і мистецтв (Akademia Umiejętności). Цей дослідник звернув увагу на оригінальний стиль побудови, архітектурну різьбу та чисельні графіті. Його заслугою було те, що він вперше виконав натурні обміри та креслення пам’ятки, провів ґрунтовне обстеження церкви Св. Пантелеймона та описав різьблені деталі споруди, які його зацікавили, починаючи зі стилю побудови й закінчуючи архітектурним оздобленням. Найбільшим позитивом був висновок авторитетного дослідника щодо однозначного датування пам’ятки княжою добою. Водночас науковець переконливо визначив, які характерні риси княжої доби притаманні церкві Пантелеймона, тим самим доводячи, що храм побудований первісно у романському стилі, але на час дослідження увібрав стилі тих епох, які він пережив. Тому зараз  святиня є синтезом декількох архітектурних стилів. Крім цього, В. Лущкевич на основі власних обмірів виконав першу графічну реконструкцію первісного вигляду. Завдяки дослідженню цього вченого стали відомими й інші факти: перше заселення францисканцями галицької землі, рік перенесення Галицького староства. Також вчений описав місцевість довкола святині.

     

     Церква Св. Пантелеймона перед Першою світовою війною

     
     Напевне, ще раніше за В. Лущкевича нашою пам’яткою почав займатися український професор Львівського університету, відомий історик та археолог Галичини  Ісидор Шараневич (1829–1901), який вже із середини ХІХ ст. активно розпочав наукове вивчення археологічних та етнографічних пам’яток Галицького краю. Видатний історик України Михайло Грушевський зазначав: «Шараневич полишив глибокий слід в історіографії Галичини та вдячну пам’ять по собі численними розвідками й розкопками в околицях давнього Галича. Серед пам’яток, що зацікавили вченого, була і церква св. Пантелеймона». І. Шараневич вважав стратегічним її розміщення на високому правому березі Лімниці, за 3 км від сучасного Галича. Науковець зауважив, що вона знаходилась у центрі добре укріпленого городища. Цей факт підтвердив матеріалами археологічних розкопок. Зокрема, при тодішньому костелі Св. Станіслава виявили цілі урни з прахом померлих. На думку дослідника, тут існувало поселення ще в дохристиянські часи. Стосовно техніки та стилю побудови церкви І. Шараневич порівнює тодішній стан будівлі, яка у ХVІ ст. перетворена на базиліку, і робить висновок, що будова не відповідала тим часам, коли споруджувались латинські костели. Нижня частина видавалась йому дуже давньою, була побудована у візантійському стилі. Це дослідник помічає завдяки способу побудови підбаневих стовпів та аналізу самого плану споруди. Також у нижній частині храму проявляється і романський стиль: власне, у з’єднаннях колон головного та бічного порталів.
     
     На початку ХХ ст. у Галич приїхав відомий львівський науковець та мистецтвознавець Йосип Пеленський (1879–1957). Його метою було дослідити залишки княжого граду. З 1909 по 1914 рр. науковець активно займався вивченням давнього Галича. Свої наукові здобутки вчений підсумував у монографії “Галич в історії середньовічного мистецтва”. Більшу частину цієї праці Й. Пеленський присвятив церкві Св. Пантелеймона. Особливий акцент автор зробив на висвітленні архітектурних рис візантійського стилю пам’ятки, зокрема провів дослідження рослинного орнаменту храму, що найбільше поширилось на головному та боковому порталах, а також на завершенні колон, якими із зовнішньої сторони обставлені апсиди. Вчений-мистецтвознавець бачить у цій різьбі візантійські, романські, а в окремих випадках - навіть готичні риси мистецтва. Докладний опис оздоблення храму, виконаний Й. Пеленським, досі залишається унікальним і найповнішим, оскільки багато з архітектурних деталей та епіграфічних джерел було частково пошкоджено чи взагалі зруйновано в роки Першої світової війни. 
     
     Для того, щоб дізнатись про спосіб закладення фундаменту, Й. Пеленський, окрім опису храму, вдається і до археологічних розвідок. Так, він у декількох місцях довкола підмурку пам’ятки заклав розкоп, що дало можливість вивчити його з кожної сторони і простежити місця виступів фундаменту.  Тут слід пригадати про розкопки біля храму в 1880-х рр., якими керував І. Шараневич. Саме завдяки дослідженню Й. Пеленського дізнаємось багато цікавої інформації про написи та графіті, закарбовані різними мовами на стінах храму, починаючи від кириличних, вірменських і закінчуючи польськими. В самих написах бачимо дати і прізвища родин чи просто окремих осіб, певні історичні події, що мали місце в історії княжого Галича. Також спостерігаємо зображення розквітлого хреста – символу княжого Галича. Праця Й. Пеленського, переважно присвячена церкві Св. Пантелеймона. Вона і досі залишається одним із найактуальніших та найбагатших джерел вивчення цієї унікальної пам’ятки.
     
     Відомий український археолог  Ярослав Пастернак, який велику частину свого життя присвятив дослідженню Галича, також не оминув увагою храм Св. Пантелеймона. Вчений не проводив біля пам’ятки ґрунтовних досліджень і при описі її керувався результатами досліджень Йосипа Пеленського. Це не означає, що Ярославу Пастернаку невідомі інші праці. У своїй книзі “Старий Галич” автор характеризує доробок перших дослідників храму: А. Петрушевича, В. Лущкевича, І. Шараневича і звичайно ж, Й. Пеленського, про якого пише, що він учень Маркіяна Соколовського та випускник Краківської академії мистецтв. Перед тим, як приступити безпосередньо за дослідження храму, Я. Пастернак вивчає джерела та літературу, оглядає праці вищезгаданих дослідників. Вчений акцентує увагу на графіті храму Св. Пантелеймона та вказує на їхнє походження з княжої доби.

     
     

     Стан храму Св. Пантелеймона після Першої світової війни

     
     Починаючи з 80-х років минулого століття церкву Св. Пантелеймона вивчали радянські науковці з Ленінграду (Санкт-Петербургу), як зразок храмів галицької архітектурної школи. В цей час доволі плідно працював над дослідженням архітектури, а саме вивчення техніки побудови та характерних рис оздоблення О. Іоаннисян. Цей дослідник підкреслив актуальність вивчення галицької архітектури тим, що саме завдяки її впливам можна прослідкувати політичні процеси на теренах Центально-Східної Європи. 
     
     В часи радянської влади храм використовували як склад церковних речей (переважно дерев’яної скульптури), які звозили з усіх церков та костелів області. З 1977 р. співробітниками Львівської реставраційної майстерні проводилися систематичні і детальні дослідження пам’ятки під керівництвом відомого архітектора-реставратора Івана Могитича. На їх підставі в кінці 80-х рр. почалися реставраційні роботи, в ході яких було здійснено ряд рятівних та охоронних архітектурно-археологічних розкопок як у внутрішній частині колишнього храму, так і ззовні від нього (І. Могитич, К. Присяжний – 1978 р., Ю. Волощак – 1984 р., Ю. Лукомський – 1989 р.). Ці вчені й доповнили наукову інформацію про пам’ятку. 
     
     Разом зі здобуттям Україною незалежності визріли умови і можливості для натурної реконструкції церкви Св. Пантелеймона, яку було здійснено за проектом Івана Могитича до 1998 року. Перед архітектором-реставратором стояло нелегке  завдання. Адже потрібно було відновити вигляд і функцію пам’ятки наближеною до первісного стану, при цьому не руйнувати доробку францисканців, які, нагадаю, ще у XVI ст. перетворили храм на костел. Від занадто різких змін, пов’язаних з поверненням романських і ранньоготичних елементів першого будівельного періоду, могли постраждати автентичні елементи склепінь та оздоблення пізнішого, не менш цінного, барокового нашарування на пам’ятці. І. Могитич та його Інститут “Укрзахідпроектреставрація” справилися із цим завданням блискуче.
     
     І. Могитич реконструює храм на основі вивчених зразків Західної та Східної Європи і подає такі дані про церкву Св. Пантелеймона ХІІ ст.: «Це хрестово-купольний храм з пониженими міжраменними об’ємами, з односхилими покрівлями над ними і високим барабаном. Наявність додаткових уступів опорних стовпів уможливлювало влаштування ступінчастих арок, що дозволяло зробити постамент бані підвищеним, а також злегка звузити широкий барабан. Храм мав витягнутий вгору вежеподібний характер. Деякі елементи аналогічного вирішення мала церква у Василеві на Дністрі».Отже, вже з другої половини  ХІХ ст. історики А. Петрушевич та І. Шараневич на основі аналізу писемних та епіграфічних джерел ідентифікували сучасний їм костел Св. Станіслава поблизу Галича з церквою Св. Пантелеймона княжої доби. Мистецтвознавець В. Лущкевич наприкінці 70-х рр. ХІХ ст. в складі Комісії з історії мистецтва при Краківській академії науки і мистецтва здійснив перші фахові обміри об’єкту, аргументовано датував його на підставі наявності цілого ряду стилістичних елементів часом княжого Галича і навіть запропонував свою першу гіпотетичну реконструкцію первісного вигляду церкви. 
     
     Молодий український мистецтвознавець та археолог Й. Пеленський докладно дослідив пам’ятку на початку ХХ ст., здійснивши її повторні обміри, локальні археологічні зонди, глибокий аналіз епіграфічних джерел з обґрунтуванням точнішого датування – близько 1200 р., запропонував другу графічну реконструкцію храму, а також пов’язав її з іншими пам’ятками, виявленими на території княжого Галича, обґрунтувавши на цій основі поняття галицької архітектурної школи ХІІ–ХІІІ ст. 
     
     У працях науковців міжвоєнного періоду та 3-ої чверті ХХ ст. не простежуємо вагомого поступу в дослідженнях церкви Св. Пантелеймона.
     
     З кінця 70-х рр. минулого століття, завдяки дослідженням пам’ятки Львівською реставраційною майстернею (пізніше Інститутом “Укрзахідпроектреставрація”) під керівництвом відомого архітектора-реставратора Івана Могитича, а також загальним теоретичним історико-архітектурним розробкам О. Іоаннисяна та інших фахівців із Петербурга, науковцям вдалося дійти до уточнених висновків щодо датування (близько 1194 р.), розробити більш обґрунтовану об’ємно-просторову реконструкцію пам’ятки (І. Могитич), яку реалізовано до 1100-літнього ювілею княжого Галича. 
     
     Незважаючи на досить аргументовані висновки науковців щодо датування, реалізацію натурної реконструкції храму у його гіпотетично первісних формах, повернення початкової функції як церкви, навколо цього об’єкту й далі точаться бурхливі наукові та пам’ятко-охоронні дискусії, що вимагає подальших ретельніших багатосторонніх досліджень як для встановлення наукової істини, так і для представлення цієї, єдино збереженої на поверхні землі, перлини галицької архітектурної школи ХІІ–ХІІІ ст. у якнайповажнішому вигляді.

Андрій Гусак, студент-магістрант






 Опубліковано в номері №4 (1897) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 7 + 10 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net