на сайті  
   
 
Четвер, 17 жовтня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Медуха, яка вартує книги
25.03.2016 | Переглядів: 1034
Рейтинг

     Існує така собі журналістська калька: хто б із газетярів чи телевізійників не приїхав до Медухи, потім обов’язково напише чи скаже в ефірі, що «життя у цьому селі не з медом», або зауважить, що «воно повинно бути солодшим». Все правильно. Але нас у Медусі захопила не родзинка в її назві, а історична постать, яка не дає нащадкам права чекати покращення, не прикладаючи до цього власних зусиль. Мова йде про уродженця цього села Дмитра Дмитровича Вітовського – одного з організаторів ЗУНР, її воєнного міністра , полковника Легіону Українських Січових Стрільців, політика. 
     
     «Цього року відзначатиметься 130-річчя від Дня його народження. Тому в кожного мешканця Медухи є щире бажання зробити все можливе, щоб гості, які приїдуть на ювілей Дмитра Вітовського, були задоволені побаченим та почутим», – зауважив днями Медухівський сільський голова.

     Небайдужість – передумова змін
     
     Можливо, кухарка дійсно не може управляти державою. Та звичайний водій-будівельник (син телятниці і фірмана) Ігор Вітовський навіть дуже добре керує селом… Вже другу каденцію. Восени минулого року на виборах сільського голови в нього навіть не було конкурентів. «Бо, – кажуть люди, – всі бачили, що так крутитися, так сильно вболівати за село, як він, ніхто не зможе». Можливо, в цих словах є певне перебільшення, але, по суті, все вірно.
     
     Не встиг журналіст «ГС» увійти до сільради, як відчув, що голові не до розмов, бо має одразу кілька справ. Цікавиться, як просувається благоустрій біля церкви, обрізка яблунь у старому саді (в тій же частині села), чи є якісь зрушення у справі врятування будівлі костелу Розарія Діви Марії? Тим часом спеціалісти компанії «Даноша» наполягають по телефону, щоб сільський голова виїхав з ними у поля проконтролювати, як оброблено землі…І так щодня. Тож попри те, що на адміністративній території сільради живе тільки 400 осіб (380 – у Медусі та 20 – у Ворониці), енергійному голові ніколи нудьгувати. 
     
     «Та що я? Без підтримки людей нічого б не вийшло», – зауважує Ігор Іванович. Дещо пізніше, оглянувши село, ми відчули, що й без якоїсь колективної допомоги, мабуть,  не обходиться. І дійсно. Якщо донедавна люди думали, що після розпаду місцевого радгоспу «Жовтень» вже ніхто не буде турбуватися про розвиток населених пунктів, то тепер вони мають дієвого помічника у статусі ТзОВ «Даноша». Компанія орендує в тутешніх селян 980 гектарів земельних паїв. Так ось, завдяки Соціальному фонду підтримки місцевих громад, який «Даноша» запровадила в 2011-му, останнім часом вдалося чимало зробити.

     
     

Сільський голова на фоні двох святинь – пам’ятника знаменитому землякові Дмитру Вітовському і храму Св.Миколая

     Якщо коротко, то освітлено всі вулиці Медухи, проведено ремонт ФАПу, облаштовано дитячий майданчик та автобусну зупинку, встановлено нові вікна в сільському клубі, за фінансової підтримки «Даноші» оновлено фасад храму Святого Миколая. Цікаво, що, експлуатуючи сільські дороги, компанія не відмовляється підтримувати їх у належному стані – проводить ямкові ремонти, а зимою прибирає від снігу. У ці дні вирівнює грейдером під’їзди до полів та сільських городів.
     
     У плані соціальному «Даноша» підтримує успішну сільську футбольну команду. Зокрема, придбала футболістам форму. 
     
     До нового року купує для дітей подарунки, а перед Великоднем вручає продуктові пакунки одиноким престарілим.
     
     «Коли так, то ви більше просіть у такого щедрого партнера», – радимо жартома сільському голові. А він каже, що треба знати міру, не надоїдати, поважати інших, бо допомога від «Даноші» поширюється  також на Тустань, Маріямпіль, Тумир та Лани.
     
     Та й навіщо сільській раді постійно стояти з «простягнутою рукою», коли є певні можливості в місцевого самоврядування, відчувається підтримка з боку районної ради. Наприклад, за рахунок екологічних коштів впорядкували три джерела в центрі Медухи, встановили водостічні лотки на вулицях Тернопільській та Вітовського, поглибили сільський потічок, що дало змогу осушити стадіон, який зазвичай підтоплювався.
     
     Завдання особливого змісту
     
     Найважливіше, найблагородніше завдання на цей рік – оновлення пам’ятника Дмитрові Вітовському, впорядкування, озеленення, осучаснення прилягаючої площі. Гірко сказати, але свого часу підхід до неї було викладено тротуарною плиткою, яку знімали під час реконструкції з центральної площі в Галичі. Звідти ж походять старі ліхтарі. Нарешті планується зробити все відповідним чином – за рахунок коштів районного та місцевого бюджетів.
     
     Керівництво та всі 12 депутатів сільської ради розуміють, що треба приділити максимум уваги змістовному проведенню ювілейної річниці, щоб героїчна постать Дмитра Вітовського була, так би мовити, заново відкрита для широкого загалу. Це матиме велике значення для виховання патріотизму, стійкості духу в молоді. Взяти хоча б такі факти з біографії славетного земляка. На початку Першої світової війни, у 1914 році, на чолі Легіону Січових Стрільців громив москалів на Карпатському перевалі. У 1918 році на обломках Австро-Угорської імперії Дмитро Вітовський зумів за ніч зайняти зі своїм військовим підрозділом Львів і відстояти його перед ударами польської армії. У 1919-му перший державний секретар військових справ ЗУНР Вітовський на мирній конференції у Німеччині переконував Антанту в необхідності визнати Україну новою самостійною державою на мапі Європи. На жаль, 31-літній Дмитро того ж року трагічно загинув у авіакатастрофі.

     Та повернемося до буденного в сьогоднішньому житті його рідного села. Продовжуючи благоустрій Медині, сільрада хоче завершити прокладання лотків на вул. Тернопільській та Галицькій, впорядкувати джерело, з якого бере воду майже половина людей з тієї ж Галицької. Щоправда, на кошти місцевого бюджету всього не зробиш: його дохідна частина на цей рік складає 275 тисяч гривень.

     
     Але у вирішенні нагальних питань є велика надія й на підприємців. Троє з них мають у межах сільської ради ставки загальною площею водного дзеркала 24 гектари, вирощують рибу. Перед Різдвом та Великоднем балують односельців свіжою рибою за півціни. Та й за великим рахунком намагаються робити в інтересах громади все, на що мають змогу.
     
     Медуха наближає перемогу
     
     «Читаю Шевченка і лячно мені, у кожному слові – теперішні дні»…Нещодавно ці рядки були лейтмотивом патріотичного свята, яке зібрало у клубі чимало селян. Переживаннями та вірою у день прийдешній була сповнена розмова про те, що в наші дні боронити Україну призвано семеро чоловіків із Медухи. Це Іван Філь, Микола Присліпський, Володимир Слободян, Віктор Дирда, Юрій Василишин, Василь Зарівний та Роман Костишин. Останні двоє зараз у відпустці, але скоро знову повернуться в гарячі точки. Наприклад, Костишин – прямо в Авдіївку, де останнім часом точаться запеклі бої.
     
      А поки що ми випадково зустрілися на автобусній зупинці в Медусі з Василем Зарівним і вже з коротенької розмови зрозуміли, наскільки цей молодий хлопець, який залишає вдома маленьку донечку та кохану дружину, прагне до переможного кінця виконати свій військовий обов’язок… Власне, як і всі його бойові побратими. Зауважимо, що Медухівська сільська рада, попри свої дуже скромні можливості, зуміла надати учасникам АТО фінансову допомогу в розмірі 1500 гривень кожному. Неодноразово громада через волонтерів відправляла на фронт продукти харчування та найнеобхідніші речі для воїнів. На даний час знову заготовляє провіант.

     

Скоро Василь Зарівний знову вирушить у зону АТО

     Все це засвідчує, що люди вміють об’єднуватись навколо важливих справ, ділять поміж собою і веселе, і сумне та не опускають руки. Попри нескінченну сільську роботу, ходять не лише до церкви, якою опікується отець Руслан Червінський – молода людина, віддана Богові, добра та цілеспрямована. Люди знаходять час і на те, щоб завітати до клубу, більша частина якого, до речі, гарно відремонтована та приваблює різними святковими заходами, виступами визнаного фольклорного колективу «Намисто». Вісім місцевих жіночок співають так зворушливо, що за душу бере. З 2005 року керує колективом завідувач клубу, дружина учасника АТО Галина Костишин. Вона ще й співає в ансамблі, яким при районному Будинку культури керує заслужений працівник культури України Марія Іваськів.
     
     На даний час Галина Костишин виношує мрію відкрити при своєму клубі маленький музей дитячого строю... Навіть продемонструвала нам столітній експонат – лемківський гайлик, якщо сказати зрозуміліше, то дизайнерську безрукавочку. Маленькою дівчинкою у ній ходила мати нинішнього старшого брата медухівської церкви Ярослава Гащака. Тож, якщо у когось із мешканців району є подібні речі, передавайте до музею.

     
     

Завідувач клубу демонструє найдавніший експонат майбутнього музею

     Визріває ще одна цікава подія в культурному житті Медухи. Шануючи її минуле і сучасне, бажаючи донести найцікавіше до нинішнього та прийдешніх поколінь, депутати затвердили короткочасну програму книговидання, відповідно до якої скоро повинна вийти у світ книга про село. 
     
     Коли 100 літ – не вік
     
     Бути в селі і не зайти до школи – це як бути у Римі та не побачити Папу Римського. На жаль, Медухівська ЗОШ І–ІІ ступенів (директор депутат сільської ради Михайло Юркевич) сьогодні переживає не найкращі часи. Оскільки у школі навчається 26 учнів, а наступного року передбачається ще менше – 24, то над навчальним закладом нависла загроза стати початковою школою. Тим паче, що найгострішою проблемою села залишається працевлаштування молоді, то й про зростання народжуваності нема що говорити. Зауважимо, що з 2001 року чисельність населення на території Медухівської сільської ради знизилася на 74 людини. 

     
     

     Медухівська школа – окраса села

     Та, попри всіляку невтішну статистику, занепадати 100-літній школі, яка добре збереглася зовні, директор ЗОШ не дає… Ні в навчально-виховному плані, ні в господарському… Цілу зиму тут кипіли ремонтні роботи (як тільки районний відділ освіти виділив кошти). Замінили 23 вікна, 12 дверей, в одному із класів поставили нову підлогу. Логіка така: якщо школа й скоротиться, вона має бути належною. А з часом, коли сільські громади будуть мати від держави достатньо коштів, можливо, сільрада зуміє утримувати школу І–ІІ ступенів.
     
     У кращі зміни старається вірити насамперед сільський голова Ігор Вітовський. І не тільки тому, що його спонукає до цього посада, місія надихати людей. Він бачив своїми очима і на собі опосередковано відчував, як у далекі 90-ті болісно йшла до матінки Європи Республіка Польща. Тоді ще зовсім молодий Вітовський бував у сусідній державі на заробітках. Зубожілі поляки, не маючи можливостей збути свої товари, бо всюди були закордонні, кричали: «Нас задушить ця унія!». Але минув час, і все владналося. Прийшли інвестиції, розпочалася епоха розвитку. «Так повинно бути і в нас», – каже Ігор Вітовський. І за цей оптимізм хочеться йому подякувати.

Марія ПАЛЮГА






 Опубліковано в номері №13 (1906) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 5 + 10 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net