на сайті  
   
 
Середа, 20 жовтня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Незабаром громаду у Німшині звеселять канонічні дзвони
08.06.2016 | Переглядів: 875
Рейтинг

     Журналістська удача привела нас до Німшина у день значущої події у житті місцевої парафії. Парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці о.Іван Баранівський якраз дав благословення будівельникам на зведення дзвіниці як важливої складової цього величного храму. Попри особливе канонічне значення об’єкту, віряни сприйняли початок його будівництва як ще одну добру справу, яка об’єднує громаду та надихає на прийдешні звитяги саме за о.Івана. 
     
     Зазначимо, що за шість років його пасторського служіння завершено та освячено у Німшині уже названу церкву, а також каплицю пам’яті Небесної сотні, зведено новий храм Святої Покрови у Демешківцях… І ось тепер у переліку справ будівничого пароха –роль прораба щодо нової культової споруди – дзвіниці.
     
     – Що надихає Вас, отче Іване, та парафіян на таку напружену працю? - починаємо бесіду безпосередньо в атмосфері будівельних турбот.
     
     – Насамперед скажу, що тут добрі люди, на них можна покластися. Тут я відчуваю натхнення та спокій, тут хочеться служити громаді, несучи слово Боже, бо громада бажає духовного життя. Саме це бажання надихає нас на спільну працю. Дякую Богові, що маю можливість долучатися до тих важливих господарських справ, які є частиною життя церковної спільноти.

     
     

     Величну церкву Успіння Пресвятої Богородиці у Німшині освятив у 2010-му році митрополит Володимир Війтишин

     
     Ось у цю хвилину, коли ми розмовляємо з вами, очікую з майстрами архітектора з райцентру, щоб дав важливі вказівки щодо початку зведення дзвіниці. Тут в жодному разі не можна легковажити, кожну деталь треба погоджувати з фахівцями. Бо маємо справу з об’єктом, життя якого регулярно буде пов’язане з людським потоком, тож особливе значення одразу надаємо питанням безпеки. У якості аргументу наведу, зокрема, такі дані: на висоті десяти метрів буде закріплено три дзвони вагою 150, 80 і 50 кг. 
     
     Ми замовили їх у майстрів однієї з кращих ливарень у Польщі. І маємо велику надію, що у престольний празник, 28 серпня нинішнього року, якщо не завадить щось непередбачуване, наші парафіяни і віряни навколишніх сіл отримають насолоду від неповторного звучання дзвонів церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Як сказано у чині освячення церковних дзвонів, «нехай усі, хто чує голос його, чи вдень, чи вночі, славлять ім’я Святе Твоє».
     
     Наразі ж використовуємо електричні дзвони, та весь час прагнули канонічних.
     
     – Чи правда, що за часів радянської влади, коли у церквах все нищилось та розтягувалось невідомо куди, у Німшині пропали церковні дзвони, а з часом вони опинилися у селі Острів і служать до цього часу?
     
     –Така легенда є, але наскільки вона відповідає дійсності, ніхто достеменно не знає. Та з відповідальністю можу засвідчити, що, коли у Острові дзвонять дзвони, у нашому селі якось особливо чутно голосний, зворушливий, приємний дзвін.
     
     – Про яку б Ви, отче, справу не вели мову, щораз наголошуєте на терміні «відповідальність»…
     
     – Якщо про неї забувати, а тим паче зневажати, буде біда, буде хаос, що на сьогодні й маємо. Але ж прагнемо до Європи,  до її цінностей, тому воліймо змінюватися, вміймо відповідати за свої слова та дії, тоді й буде належним результат. А щоб це вдавалося, відповідальність потрібно виховувати в людині з колиски. Насамперед - батьківським прикладом. Далі відповідальне ставлення до всього треба загартовувати у школі. Та передусім є основа, церковна конституція – 10 Заповідей Божих. Якби кожна людина намагалася дотримуватись їх, не було б сьогодні такого хаосу в Україні і в цілому світі, а було б набагато більше благих справ та довіри між людьми. Зазначу, що саме на довірі та спільному прагненні діяти заради добра нам з вірними вдається зробити більше, аніж можна було б передбачити. Ось подивіться, у Демешківцях якихось 70 хат, а яку величну церкву люди побудували своїм коштом та з допомогою жертводавців! Так само діяли та діють у Німшині.
     
     – Даруйте, отче, але при цьому ви так і не маєте резиденції, а це не є добре для всієї парафії…
     
     – Болісне для мене питання. Священик постійно повинен бути зі своєю громадою, жити одним життям з громадою, глибоко знати життя громади. А якщо він, як заробітчанин, приїхав-поїхав, бо немає, де жити, то ризикує уподібнитися пастору, який не відає, що його вівці роблять. Може, є у моїх словах певне перебільшення, але… Але в будь-який час на парафії може виникнути термінова необхідність у сповіді хворого, у відвідинах школи чи здійсненні іншої духовної справи, тому якщо парох мешкає десь далеко (я з родиною живу за двадцять кілометрів – у Загір’ї), то одразу опинитися на місці буває доволі проблематично. Більше того, ми так багато втратили у своїй духовності, у своїй моралі, що заради їх відродження треба прикладати дуже багато зусиль, постійно і безперервно. Тож коли говоримо про потребу у резиденції, то справа тут не саме в моїй особистості… 

     
     

     Парох о.Іван Баранівський у храмі

     – Вважаю доречним процитувати положення Титулу VІ Парафіяльного правильника УГКЦ: «Вірні мають обов’язок дбати про матеріальні потреби Церкви, щоб вона мала засоби, необхідні для осягнення властивих їй цілей, головно для здійснення богослужінь і діл апостольства та любові, а також для того, що конечне для належного утримання служителів.
     
      …Парафія повинна подбати про належний парафіяльний будинок з відповідними умовами для постійного проживання парафіяльного священика та його родини».
     
     – Так має бути. Колись церква в Німшині  мала свою резиденцію, у якій мешкав священик. Але при радянській владі вона була передана під школу. Так залишається і до тепер.
     
     А я, користаючись нагодою, хочу висловити щиру подяку родині шанованого мешканця села Стефана Мурафи. Діти, забравши його, вже немолоду людину, до себе в Івано-Франківськ, дозволили мені перебувати у його хатині, коли це мені потрібно, бо постійно є будова, яка потребує уваги, є інші пасторські справи, що вимагають мого перебування на парафії. Та й, відверто кажучи, дорога до Загір’я та назад тягне за собою чималі транспортні витрати. Тому коли мова йде про парафіяльний будинок, то варто наголосити, що це не є приватне житло для когось персонально…Це - власність парафії, яка залишиться за нею на десятиліття… Так само треба сказати і про будівництво церков: ця справа потребує багато зусиль та благочинних пожертв, але вона має особливий сенс. Колись наші батьки подбали, щоб ми мали, де відправляти богослужіння і молитися, а тепер нам час будувати храми Господні, щоб залишити їх по собі на благо своїх дітей, на благо України, для зміцнення духовності народу нашого, щоб він міг жити з Богом. А Бог завжди з кожним із нас, якщо ми цього хочемо.

Розмову вела Марія ПАЛЮГА






 Опубліковано в номері №23 (1916) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 7 + 4 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net