2 лютого Всесвітній день водно-болотних угідь

2 лютого Всесвітній день водно-болотних угідь

     Рішення відзначати Всесвітній день водно–болотних угідь  прийняте з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар («Рамсарська Конвенція») і стала першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. ЇЇ офіційна повна назва – «Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів» – відображає початкову мету угоди: зберегти водно-болотні угіддя, як середовища для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження і збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття  та забезпечення існування людини.

     

     Водно-болотні угіддя – це цінні природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, водних об'єктів, включаючи морські акваторії, які мають значну природоохоронну, рекреаційну, наукову та естетичну цінність. Водно-болотні угіддя можуть мати статус міжнародного, національного та місцевого значення. Водночас вони можуть бути і природно-заповідними територіями та об'єктами.
     
     Вони відіграють дуже важливу роль для людини – вони очищують воду, виділяють багато кисню та поглинають вуглекислий газ, є домівкою для багатого біорізноманіття (12% видів тварин та 30% риб), захищають від повеней, сприяють підвищенню родючості ґрунтів прибережних територій та виконують багато інших важливих природних функцій.
     
     Одна з причин створення Галицького НПП – унікальні водно-болотні природні комплекси з багатою флорою та орнітофауною. Це природні і штучні водойми, які відіграють важливу роль у підтриманні біологічного різноманіття гідрофільних видів птахів, риб, ракоподібних та інших класів тварин, а також, вищої водної флори. Природні водойми парку – річка Дністер зі старицями, його  притоки Лімниця, Луква, Гнила Липа, природні лісові озера Сімлин і Ворониця. До штучних водойм парку відносяться Бурштинське водсховище, яке розташоване на р. Гнила липа, а також численні риборозплідні ставки. Найбільш цінними водоймами в межах ГНПП вважаються р. Дністер та Бурштинське водосховище, які включені до Європейського кадастру ІВА-територій як водойми, що мають важливе значення для збереження кількісного багатства птахів і які є претендентами на включення до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. 
     
     На Дністрі щороку перезимовують зграї гоголя, креха середнього, білоокої черні. На островах відмічені одні з найбільших на заході України колонії річкових і малих крячків. Не менш важливим є Бурштинське водосховище, яке взимку не замерзає, що сприяє скупченню тут не тільки типових, а й випадково зимуючих птахів. Водосховище відіграє важливу роль для зимівлі рідкісних гоголя, середнього, великого та малого крехів. У період міграцій водосховищу надають перевагу тисячні зграї свища, крижня, попелюха, які тут поновлюють енергетичні запаси. Час від часу тут реєструються гагара чорношия, чернь морська, турпан, морянка, мартин чорнокрилий та інші рідкісні для заходу України види. Риборозплідні ставки також входять до Європейського кадастру ІВА-територій як водойми важливі для збереження видового багатства птахів. Мають важливе значення, як для гніздової орнітофауни, так і для птахів у період міграцій. На ставках є одні з найбільших на заході країни колонії сірощокої та чорношийої пірникоз, рудої чаплі, малої та великої чепур, кваків, бугайчиків, білощоких крячків. Тільки на ставках під час міграцій регулярно зустрічається скопа і у великій кількості чорний лелека.

Василь МАЛАНЮК, начальник наукового відділу Галицького НПП