98 років створення «Пласту»

98 років створення «Пласту»

98 років створення «Пласту»     У 1911 році студентом Львівської Політехніки, пізніше — сотником УСС Іваном Чмолою, вченим-хіміком Петром Франком – сином Івана Франка та Олександром Тисовським – викладачем біології Академічної гімназії у Львові було засновано «Пласт» — Український Скаутінґ. Датою створення організації вважається 12 квітня 1912 року — день складення першої Пластової Присяги. У той час в царській Росії існувала організація російських скаутів.
     В 1922 році Надія Крупська, дружина вождя російських комуністів Леніна (за моделлю світового скаутінґу) ініціювала створення організації «піонерів». Фактично, це була ідеологічна структура при ЦК ВКП(б), завданням якої було виховання молодого покоління в дусі вірності партії, ненависті до «класових ворогів». Після її утворення скаутську організацію було ліквідовано, а тисячі скаутмайстрів знищено.
     Це не єдиний такий приклад. Нацистський «гітлерюґенд» — ще одна із спроб використання скаутської методи в інтересах політичної партії.
     «Пласт» — неполітична та позаконфесійна організація. Основу пластової ідеології, за зразком скаутської, складають вірність Богові й Україні, допомога іншим, життя в природі, самовиховання, дотримання Законів. Метою організації є виховання доброго громадянина, провідника суспільства в усіх сферах життя. Недарма тепер серед пластунів є Владика Любомир Гузар, історик Орест Субтельний та цілий ряд відомих українців.
     Навесні 1990 році на теренах Галицького району (після довгих років забуття) було створено Крилоську пластову станицю. Станичним було обрано Ярослава Фіголя (псевдо «Залізняк»), зв’язковою – Питель Софію (псевдо «Роксолана»). Було також утворено два гурти – юнаків і юнок. Паралельно було утворено пластові гурти у селі Черніїв біля івано-Франківська та у місті Бурштині. Ініціатори Степан Корчинський (псевдо «Сом») та Василь Іваночко (псевдо «Кубик»).
     – Одним із принципів виховання пластунів є участь у вишкільних таборах. І перший пластовий вишкіл ми пройшли на Львівщині у Славському, – розповідає Ярослав Фіголь. – Його проводили українські пластуни із Сполучених Штатів Америки. Керівником був Петро Содоль.
     У Галицькому районі перший табір було організовано на базі Крилоської загальноосвітньої школи. Благословили нас Владика Софрон Дмитерко ЧСВВ та декан Галицького деканату УГКЦ отець-мітрат Василь Завірач. До духовної праці в таборі були запрошені Сестри Служебниці Пресвятої Діви Марії.
     З роками географія вишкільних табірів для наших виховників розширювалася (с.Яблуниця, с.Черніїв, м.Болехів, урочище «Бідун» біля Крилоса). На відзначення дня народження Софії Галечко таборування проходило у місті Надвірна. Урочище «Бідун» і тепер є місцем пластування Івано-Франківської округи.
     Ми були учасниками багатьох Пластових з’їздів у Львові, Моршині та Тернополі. Статут Української Пластової організації було прийнято пізніше на з’їзді в Івано-Франківську. Організаторами з’їзду були Софія Питель, Степан Корчинський, Василь Іваночко і я, – продовжує Ярослав Фіголь.
     – Серед моїх вихованців Володимир Федорак, тепер начальник управління культури обласної державної адміністрації та Олександр Сич – лідер обласної «Свободи». Наші пластуни Володимир Духович та Василь Фіголь закінчили духовну семінарію і працюють священиками. Інший Володимир Духович – інженер, зараз очолює будівельну організацію у м.Києві, Володимир Хащинський – інженер-зв’язківець. Я можу назвати чимало прізвищ пластунів, які пройшли добрий вишкіл.
     Вся робота у «Пласті» організовувалася на громадських засадах. До 1997 року в організації таборів ми мали чималу підтримку та з часом вона ставала все меншою. І у 1998 році пластунський рух в районі поволі почав занепадати, а у 2000 році Крилоська пластова станиця припинила діяльність, – з прикрістю зазначив мій співрозмовник.
     «Пласт» – одна з багатьох гілок молодіжного руху України, яка й сьогодні є досить впливовою, підтримуваною і важливою для нашого суспільства.
     Адже нині варто говорити про те, що в Україні існує нагальна потреба вирішення проблем молодіжного середовища. Поки держава зосереджена на своїх політичних розбіжностях, економічній нестабільності, невизначеності щодо міждержавних відносин, ваганнях щодо вибору найкращого брата-сусіда, українська молодь вперто скочується в прірву. Та попри це громадськість та й сама молодь таки намагаються знайти вихід з кризової ситуації. Це проявляється в активізації молодіжного руху за здоровий фізичний і моральний спосіб життя. Переглянувши список зареєстрованих молодіжних організацій Галицького району, спостерігається діяльність об’єднань найрізноманітніших сфер зацікавлення, в тому числі і сфери духовності. А це свідчить про те, що молодь не є байдужою до проблем, які вже давно визріли в її середовищі.
     Сподіваємось, що й молодіжна організація «Пласт» ще знайде своє місце серед чисельних об’єднань молоді у нашому районі, яка в числі існуючих організацій Івано-Франківської округи відзначатиме сторіччя створення цього молодіжного об’єднання.


Ярослав Поташник