Батько і син Коссаки – «польські малярі з руського роду»

Батько і син Коссаки – «польські малярі з руського роду»
Одна з робіт художника-баталіста Юліана Коссака

Свого часу  мистецтвознавець Павло Ковжун наголошував, що найчорнішою добою в українському мистецтві галицької землі є XIX ст., в якому образотворче мистецтво майже перервало тут нитку своєї традиції, «стративши кілька потужних талантів великого формату для своїх сусідів». Головними втратами вважає  він баталіста Юліана Коссака, українця і вихованця українського монастиря в Бучачі та його сина Войцеха, які стали одними із найкращих представників батального жанру в польському мистецтві. 

Юліан Коссак

Юліан Фортунат Коссак, син Михайла, народився 29 жовтня 1824 року у Новому Висничі. Мав братів Леона та Владислава. Батько працював урядником суду у різних містах Польщі. Цікаво, що мати народила Юліуша в дорозі, коли вибралася  була в подорож із власного села Княгинин над Сяном до Кракова. Саме у с. Висничі у неї почалися перейми і вона народила дужого хлопця, якому пізніше греко-католицький парох дав ім’я Юліан.

Цікаво, що брат Михайла Коссака – о. Омелян-Ілля був ігуменом монастиря василіян у Бучачі і директором місцевої гімназії і тому Юліан там учився. До речі, життя цього правдолюба і жертводавця теж потребує окремої розвідки. А взагалі родина Коссаків походила з міщан Дрогобича, але з часом дуже розгалужилась.

Робота Юліана Коссака

 Після закінчення гімназії у Бучачі Ю. Коссак поступив на юридичний факультет Львівського університету. Але з часом захопився малюванням. Належав до спольщених русинів. Малював в основному аквареллю. Він є автором картин на історичну тематику (наполеонівські війни, листопадове повстання), зображень коней (його улюблена тема), а також ілюстрацій до багатьох романів та преси. За своє творче життя працював у Львові, Мюнхені, Парижі та Варшаві. Нагороджений орденом Франца Йосифа. Він був одним із ініціаторів заснування Національного музею у Кракові.

Зазначимо, що дослідник творчості Ю. Коссака Олександр Піскор стверджував, що він «знаменито говорив по-українськи та що він у 1848 році  брав участь разом з Дзєдушицьким у відомому славянському зїзді у Празі, де вони здеклярувались як русини» (правопис за часописом «Діло» збережено»). Ю. Коссак часто бував у Єзуполі. Власне  згаданий п. О. Піскор відвідав сина Юліяна Коссака, також відомого мистця Войцеха Коссака, у 1936 році в його робітні у Варшаві, з нагоди того, що п. Піскор привіз чимало рисунків його батька з Єзуполя, зовсім невідомих.

 Про своє українське походження Юліан Коссак ніколи не забував.  Як пише дослідник мистецтвознавець М. Голубець у 1892 році він намалював малюнок для Шевченківського концерту у Кракові. «На запрошенні був нарисований козак, що грає на бандурі, а під рисунком підпис маляра: Юлій Коссак». З інших джерел знаємо, що він часто зустрічався з українцями як українець і жваво цікавився українським життям. Твори з українського життя займають дуже поважне місце у доробку митця. З них кілька надруковано у «Історії української культури» (Львів, 1937 р.) або окремими репродукціями. Відомі є його подільські та київські образќи, а найбільш знаною є його картина, що представляє зустріч Богдана Хмельницького з Тугай-Беєм.

Стосовно Ю.Коссака можна з певністю сказати, що його самородний та неперевершений талант розвивався, спираючись на природну спостережливість, та буйну, повну темпераменту уяву, щире відчуття рідної природи, яке поєднувалося із захопленням народною традицією та шляхетським звичаєм.

До речі, саме він запровадив козацьку тематику у польському малярстві. А сприяли йому у цьому подорожі не тільки по Галичині, але й Україні. Ю. Коссак протягом 1844-1850 рр. мав подорож на південний схід. На запрошення своїх протекторів та їхніх друзів, Коссак відвідав Малопольщу, Поділля, Волинь та Наддніпрянську Україну (зокрема маєтки Ярчовец, Єзуполь, Коропець, Біла Церква). Ця подорож дала йому можливість безпосередньо спостерігати життя шляхетських дворів та студіювання специфічного пейзажу цих країв. З особливим захопленням Коссак студіював коня, малюючи сцени полювання, виїздів, скачок, а також коней у стайнях. Друга експедиція Ю.Коссака до України була здійснена 1871 року разом із Ю.Брандтом. Вони відвідали Східну Галіцію – Львів, Жовкву, Підгірці, Станіслав. Влітку 1874 р. художники здійснили спільну подорож до Балти та Хотина. З цих експедицій вони привезли багато цікавого матеріалу. Крім малюнків та ескізів до майбутніх творів, було привезено багато цінних речей, вибраних завдяки історичним та етнографічним студіям художників.

Цікаво, що його сини-близнюки  Войцех та Тадеуш народилися у Парижі, при чому перший 31 грудня 1856 року, а другий – 1 січня 1857 року. Наступного року там народився ще один син – Стефан.  А ось дочки народилися у Варшаві: Софія у 1861 році, а Ядвіга  - у 1865 році. Помер Юліан Коссак 3 лютого 1899 року у Кракові і похований на Раковецькому цвинтарі.

Войцех Коссак

Войцех (Войтіх) Коссак (син Юлія), відомий баталіст і портретист. Вчився у Кракові, Мюнхені та Парижі. Деякий час працював при дворі німецького цісаря Вільгельма II., що поляки вважали поважним національним прогріхом. І це було, мабуть, головною причиною, що ніхто з мистецької еліти в Польщі не висував кандидатури В. Коссака на катедру в академії мистецтв.

У 1890 році, як писала газета «Діло» «маляр п. Войтїх Коссак (з роду Русин) одержав від правительства француского именованє на officier de l' Akademie і відзначений ордером пальм академічних»Дѣло» за 17 липня 1890 р.). 

Робота Войцеха Коссака

З 1816 року він викладач Училища вишуканого мистецтва у Варшаві. Також він був головою автомобільної секції при Союзі туристів (1913 р.), а з 1914 по 1918 рр. – головою краківського Товариства любителів витончених мистецтв. 

Творча індивідуальність Войцеха формувалася під впливом батька та Юзефа Брандта. Малював він в основному історичні батальні сцени, які користувалися великою популярністю. Мав у своїй майстерні і кілька портретів та історичних картин. Брав участь у створенні Рацлавицької панорами та панорами «Березина».

У 1936 році В. Коссак мав велику виставку у Львові у павільйоні «Європейського готелю». Це була його ювілейна виставка, на якій було представлено більше ста робіт. Ця виставка перед цим демонструвалася у Кракові, де мала великий успіх («Діло» за 03 грудня 1936 року).

Робота Войцеха Коссака

Син Войцеха Єжи теж став художником, а ось дочки обради літературну працю. Марія (по чоловікові Павликовськ-Ясножевська) стала поетесою, а Магдалена – письменницею, яка підписувала свої твори псевдонімом Самозванець.

 Помер В. Коссак 29 липня 1942 року у Кракові. Газета "Свобода" помістила некролог під заголовком «Помер славний польський маляр з українського роду». У ньому йшлося, «що в Кракові помер славний польський маляр, Войтіх Коссак, років 83. Свого часу був надворним малярем німецького цісаря Вильгельма, з яким розійшовся підчас Першої світової війни. Був і в Злучених Державах, де малював портрети визначних американців. Між іншим залишив образи з польсько-большевицької війни в 1920 році, навіть готовив панораму  під назвою «Битва під Гороховому» («Свобода», 1942 р. № 172).

Іван ДРАБЧУК, історик, член НСКУ