Війна внесла свої корективи у всі сфери людської діяльності. Бізнес не виняток. Хтось через повномасштабне вторгнення припиняє свою роботу, а хтось, навпаки – через перешкоди й труднощі намагається триматися на плаву непростих ринкових відносин.
Роман Рижко – людина досвіду. За плечима не один рік ведення бізнесу, тож він добре знав, як потрібно перелаштуватися. У період війни автосервіс не лише справно сплачує податки, але й допомагає волонтерам і всіляко сприяє ЗСУ.
Та до відкриття власної справи довелося пройти нелегкий шлях…
- Пане Романе, ви родом з Бурштина?
- Було би добре, та народився в Росії – Новокузнецьку Кемеровської області. Бабусю з дітьми й моїх батьків після Другої світової війни репресували до Сибіру, оскільки мій дід воював у лавах УПА. Жили в бараках, мали на шістьох одну кімнатку – було дуже тяжко. Мама там закінчила медучилище, батько працював водієм. З часом побудували хату. До України повернулися в 1963 році. Пригадую, як нам у Бурштині виділили одну кімнатку в дерев’яному вагончику, де вода в мисці взимку замерзала, наскільки було холодно.
З часом закінчив Бурштинський енергетичний коледж і поїхав до Азербайджану на роботу. Відтак після приїзду навчався у Львівському політехнічному університеті.
- Як виникла ідея створення автосервісу?
- Все йшло в процесі життя. Спершу я був викладачем енергетичного коледжу. Був завідувачем заочного відділення. У 90-их роках економічна криза торкнулася кожного другого, якщо не кожного. Потрібно було годувати сім’ю. І я прийняв рішення поїхати за кордон до Німеччини. Заробивши кошти, почав в Україні займатися перегоном автомобілів. І так поступово прив’язався до автобізнесу. Чимало років торгував на автобазарі. Скажу, що це дуже важка робота. З часом виникла ідея відкрити власну справу – автосервіс. На той час у Бурштині не було автосервісу, державний розпався. І от я з братом і шваґром купили ділянку й почали разом її облаштовувати. Було розуміння, що потрібно самим створювати власне майбутнє.
- Чому саме німецький бренд?
- Захотів не просто мати звичайний автосервіс, а конкретизувати його. Дивився на перспективу. Оскільки в машині періодично кожні 8000-10000 км слід міняти мастило, вирішив зайнятися саме цим. На той час почали потрохи ремонтували дороги, а це говорило про те, що людина буде частіше пересуватися транспортом. Це, своєю чергою, призведе до частої заміни мастил. Ось так прив’язалися то німецького бренду «Liqui Moly», яка має досить цікаву історію якості. На сьогодні ми є її офіційними представниками. До слова, в Україні є лише 7 офіційних представництв.
- Відомо, що ця марка є досить дорогою. Як удається вам, особливо у такий непростий час, переконувати клієнтів купляти саме ваш товар?
- Маю дуже просту відповідь. Ніхто не хоче дешевої їжі й дешевого неякісного лікування. Так і машина – щоб вона довше послужила, її потрібно добре доглядати. Доглядати якісно. Погляньмо, які дорогі марки машин їздять українськими дорогами. Тоді як може виникати питання заміни неякісної оливи? На жаль, немає дешевого якісного товару.
- У чому особливість ваших товарів та послуг?
- Якість. Я навчаю своїх працівників якісно й добросовісно працювати та ніколи не обманювати. Завжди працюємо на власний позитивний імідж.
- Як вдається виживати в період війни? Де саме виникли труднощі?
- Раніше, ще до війни, було трохи складно у питанні кадрів. Не кожен хотів працювати при відносно невеликій зарплаті, тому часом працівники залишали роботу й виїздили за кордон. І я розумію. Наразі триває війна. Один працівник пішов на фронт. На жаль, прийшов такий час, коли потрібно послужити державі.
Звісно, як і більшості фірм та підприємств, нашого бізнесу також торкнулися збитки: впали продажі, поменшало роботи, подорожчало паливо, що відповідно зачепило перевезення наших товарів.
Якщо говорити про рівень заробітку, є падіння десь на 35%. На гривневому рівні ми не впали. Попросту курс валют виріс, став дорожчий товар. Це добре, що ми є на плаву, активно працюємо й надалі. На фірмі 16 офіційно працевлаштованих працівників, які вчасно отримують зарплату. І це суттєво. Я з ними граю у чесну гру. Скажу, що поки військові виборюють нашу перемогу на передовій, ми, підприємці, маємо тримати економічний фронт.
- Відомо, що сприяєте переселенцям та допомагаєте нашим мужнім захисникам. Яким чином це робите?
- Щодо внутрішньо переміщених осіб, то стараємося стосовно них вести лояльну політику. Даємо додаткову знижку, а інколи й 50-ну знижку на заміну мастила. З початком повномасштабної війни допомагаємо фінансово ЗСУ, зокрема технічно обслуговуємо автомобілі на фронт. До нас звертається волонтерський рух, який купляє з-за кордону машини. Ми їх ремонтуємо з 50-процентною знижкою, а заміну мастил та заміну технічних рідин беремо на себе. Стараємося робити те, що в наших силах. Віримо, що перемога обов’язково буде за нами!
Підписуйтесь на наш Telegram та YouTube і підтримуйте нас!