Цього року Україна відзначила сторіччя проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. 22 січня, у День Соборності, українці створюють живі ланцюги, демонструючи національну єдність. І згадують героїв, які вписали своє ім’я в нашу історію.
Вже третій рік поспіль такий ланцюг Українська Галицька Партія створює на Збручі у м. Підволочиськ, що на Тернопільщині. Адже раніше саме по річці Збруч був кордон між УНР та ЗУНР. У Підволочиську активісти УГП провели акцію єднання і утворили живий ланцюг разом зі східними та західними організаціями партії. Виконали державний гімн та взяли участь у місцевій акції відзначення 100-річчя Акту Злуки.
На Івано-Франківщині партійці взяли участь в урочистостях та стали частиною живого ланцюга в Івано-Франківську, Галичі, Городенці та інших містах і селах. Зокрема, вшанували видатних прикарпатців, які були учасниками Злуки. А саме — Віце-президента Української Національної Ради Лева Бачинського, який народився в селі Серафинці Городенківського району. Він очолював делегацію Галичини, Буковини та Закарпаття на Акті Злуки в Києві.
«Серед відомих прикарпатців, які творили історію Злуки, є і Дмитро Вітовський — уродженець с. Медуха Галицького району. Це — український політик, літератор, сотник Легіону Українських Січових Стрільців, полковник, перший командир Української Галицької армії, Державний секретар військових справ уряду ЗУНР, ініціатор об’єднання з УНР. І ми вирішили нагадати краянам, що маємо земляків, якими пишаємося, які вписали своє ім'я в нашу історію. І презентували їм пам’ятні листівки про Дмитра Вітовського», — розповідає головний редактор газети «Галицьке слово», заступник голови Галицького районного осередку УГП Володимир Теслюк.
Павло Лодин, політолог, голова Галицького осередку УГП, став учасником круглого столу «Соборна Україна: від ідеї до життя», який відбувся у читальному залі Галицької центральної бібліотеки.
«Сьогодні ми спостерігаємо важливе символічне значення ідеї Соборності України. Адже ні в кого у західних, центральних чи інших регіонах не виникає запитань, чому ми маємо боротися за український Донбас чи анексований Крим. Також у виборчих кампаніях зникла традиційна поляризація Схід-Захід, апелювання до мовних розбіжностей чи різних курсів зовнішньої політики. Це є позитивним виявом нашої сьогоднішньої соборності і єдності», — зауважує Павло Лодин.
«Соборність — це національна єдність. І вона стала однією із запорук збереження української державності та національного самоусвідомлення. Досвід українського державотворення показує, наскільки важливо не повторювати помилки наших пращурів. Адже історія має здатність повторюватись. І через сто років є все ті ж загрози та виклики збереження цілісності і незалежності України. Дмитро Вітовський казав: «Буде армія — буде державність!». Тому маємо зробити правильні висновки з уроків нашої історії, щоб побудувати сильну, вільну, соборну і незалежну Україну», — вважає економіст, голова Івано-Франківської обласної організації УГП Любомир Романчук.
У Галицькій Партії переконані, що питання Соборності є досі актуальне. І у наш час набуває особливого значення. Адже єдність, свобода і незалежність — основа державності! І Соборність це не тільки дата. Вона має стати ознакою нашої свідомості та суспільства.