До мирного співіснування з екологією – через розвиток орнітологічного туризму

До мирного співіснування з екологією – через розвиток орнітологічного туризму

     Те, що сьогодні витворює людина з природою, не просто катастрофа. Незабаром ми не матимемо жодного екологічно чистого куточка в Україні. У ставках і ріках від усіляких хімікалій гине не лише риба, а й мікрофлора. Та якби ж тільки від хімікалій. На Дністровських плесах та на Гнилій Липі озброєні до зубів, при повній амуніції (гумові човни, сіті) браконьєри знищили електровудками чи не всю рибу. Мисливці за дичиною нищать все живе навколо.
     Наші ліси поза законом вирубують новоспечені підприємці, які розгорнули цілу мережу пилорам. Ми переймаємося смородом від господарської діяльності фірми «Даноша». Про сміття, яке ми ще ніяк не навчимося утилізувати, годі й говорити.
     Ми не робимо нічого, щоб зупинити екологічне лихо, яке з кожним днем наступає на нас. Не б’ємо на сполох, що ливнева каналізація по вулиці Данила Галицького у місті Галичі збирає водовідведення чи не з усіх помешкань і несе фекалії прямо у Дністер, минаючи очисні споруди. Звісно, так простіше, не треба платити. Та влітку ті ж люди нарікають на владу, що з Дністра негарно тхне і ніде піти купатись. Ще й хворобу яку можна підчепити.
     Циніки скажуть, що знову моралізую. Але ж це гірка правда. І поки ми самі не подбаємо про екологію, яка щодня знищується нами, поки не наведемо порядок зі своїм сумлінням і совістю, природа дасть нам фору.
     Щоб цього не сталося, ми повинні звернути увагу на покращення екологічного середовища. І сьогодні нам у цьому допомагає чимало природоохоронних структур, які здійснюють цілий ряд заходів заради нашого з вами блага і здоров’я. Ми сьогодні все частіше говоримо про розвиток туризму, особливо у нашому районі, де сама природа і історія створили відповідні умови. Саме про один із видів екологічно чистого дозвілля, а це орнітологічний туризм, я поведу сьогодні розмову з керівником науково-природничого відділу Галицького національного природного парку Володимиром Бучком.
     – Пане Володимире, що спільного має орнітологічний туризм з природоохоронною роботою?
     – По-перше, слід сказати, що у всьому світі мільйони людей захоплюються спостереження за птахами, варто згадати, що лише у Західній Європі налічується понад 20 мільйонів пташиних фанів. Англійською мовою таких людей називають бірдерами. А спостереження за птахами у природі називають бердингом.
     Це особлива форма дозвілля, яка приносить велике духовне задоволення, нові знання, враження. Тобто, це є аматорська орнітологія, яка базується на спостереженні і вивченні птахів неозброєним оком або за допомогою оптичних приладів. Це справді екологічно чистий туризм. Адже, відправляючись у подорож, орнітологічні туристи беруть із собою лише бінокль, польовий визначник птахів і насолоджуються цікавими моментами пташиного життя, слухають їх спів.
     Вони не завдають шкоди природі і птахам, як звичайні мисливці, а сприяють природоохоронній діяльності та розвитку місцевої економіки.
     – А яку користь може принести орнітотуризм місцевим громадам?
     – Для місцевих громад орнітологічний туризм є гарною нагодою розвинути місцеву інфраструктуру, підвищити матеріальний та професійні рівень. В той же час місцеві жителі мають змогу долучитися до природоохоронної роботи, усвідомлюючи цінність птахів та необхідність їхнього збереження. Зрештою, сьогодні розвиток орнітологічного туризму в Україні є одним із головних напрямків роботи об’єктів природно-заповідного фонду держави, туристичних фірм та туроператорів, оскільки він є надзвичайно вдалим поєднанням людських та природоохоронних цінностей.
     – Галицький район, сподіваюсь, не є винятком?
     – Звичайно ж ні. Значна кількість водних ресурсів Галицького національного природного парку, площа яких в порівнянні з іншими районами, є найбільшою в області, багатство і різноманітність рослинного і тваринного світу, мальовничі краєвиди, пам’ятки історії і культури, м’який помірний клімат, зручне географічне положення роблять наш район популярним і приваблюють сюди сотні відвідувачів.
     Водосховище на ріці Гнила Липа площею водного дзеркала 1300 га і об’ємом 50 млн м3 справляє відчутний вплив на екосистеми лівобережжя Галицького району, має рекреаційне і природоохоронне значення. Я вже не кажу про річки Дністер і Лімницю. Тут в літній період відпочивають жителі не тільки Івано-Франківської, але і Львівської областей.
     Ставки, що розміщені в околицях Більшівців, Кукільник, Медухи, Слобідки загальною площею 640 га мають важливе водогосподарське значення, відзначаються багатою орніто- та іхтіофауною, використовуються як для любительської риболовлі, так і для риборозведення. Це чи не найбільш популярні в області місця для спортивного полювання.
     Крім того, на території Галицького району є понад 70 пам’яток історії та культури.
     На території Галицького національного природного парку знаходяться три території, які відіграють важливе значення для збереження орнітофауни. А Бурштинське водосховище та річка Дністер (в межах парку)мають статус водойм міжнародного значення.
      – Яким орнітологічним потенціалом вирізняються водойми Галицького НПП?
     – Потенціал надзвичайно великий. Ми маємо можливість цілорічного спостереження за птахами, проходження маршрутів (і спостереження за птахами) не лише пішки, а й автомобільним та водним транспортом. На наших водоймах ми впродовж року можемо спостерігати за великою чисельністю та різноманіттям гідрофільних видів птахів, окремі з яких не є характерними для Європи. Зручний під’їзд до територій автомобільним та залізничним транспортом. Крім того, ми маємо розроблені орнітологічні маршрути.
     – Якщо можна детальніше про маршрути.
     – Звичайно. Їх чимало. Це піший еколого-пізнавальний, орнітологічний маршрут «Вздовж Бурштинського водосховища». Його довжина складає 6 кілометрів. Тут екскурсанти мають можливість познайомитися з представниками ряду горобцеподібних (велика, блакитна, чорна синиці, зеленяк, повзик, зяблик, чорний дрізд та ін.), дятлоподібних (звичайний, сирійський та малий дятли, крутиголовка), голубоподібних (горлиця кільчаста, припутень).
     До речі, на Бурштинському водосховищі перезимовує до 3,5 тис (43 види), а у період весняної та осінньої міграцій скупчується до 20 тис. (85 видів) птахів, 13 з них є представниками Червоної книги України. Тут можна побачити рідкісних водоплавних, які прилітають перезимовувати з Півночі: чорношию гагару, гоголя, великого і малого крехів, турпана, морську чернь, морянку та ін.
     Щодо інших маршрутів, то це велосипедний або кінний «Вздовж Бурштинського водосховища». Його довжина 14 км. Водні еколого-пізнавальні, орнітологічні маршрути «Бурштинським водосховищем», «На стави», «Дністром від Старого Мартинова до Галича», «Дністром від Галича до Маріямполя».
     Крім того, ми маємо триденні весняні, літні та осінні туристичні орнітологічні тури та зимовий тур на Бурштинське водосховище.
     Звичайно, що є у нас чимало проблем, а це облаштування та технічне забезпечення маршрутів. Сюди входить спорудження оглядових майданчиків та веж, встановлення інформаційних стендів тощо, що вимагає чималих коштів і використання певних ресурсів. Всі ці проблеми взаємопов’язані і часто ускладнюються негараздами у лісогосподарському, агропромисловому, водному й інших секторах. Та попри все ми намагаємось вирішувати окреслене коло проблем і прагнемо до збільшення об’єктів природо захисного фонду з найвищим статусом заповідності і раціонального використання його рекреаційних ресурсів.
     – Я сподіваюсь, не помилюся, коли підсумовуючи все Вами сказане, наголошу на тому, що пізнання світу – це найбільш мирне і захоплююче заняття. А мирне співіснування з екологічним середовищем дає нам можливість ширше осягнути світ. Не винятком є й розвиток орнітологічного туризму. Дякую за розмову.
     
     

Розмову вів Ярослав Поташник