Лікарі-рятівники, низький Вам уклін і шана за Ваш безцінний труд

     Як приємно згадувати добрі вчинки, які запам’ятовуються на все життя, а особливо, коли потрапляєш в лікарню.
     Я, жителька міста Галича Тимочко Стефанія Львівна, 24 лютого 2010 року перенесла операцію. Мене рятували О.В.Кулинич та В.І.Золотанишин. Невдовзі раптово в лікарню потрапляє мій син Іван. Співпало так, що в той час на зміні знову були хірурги В.І.Золотанишин та О.В.Кулинич. Сина необхідно було терміново оперувати – проривна виразка шлунку, велика втрата крові. Операція дуже складна. Мій Іванко 9 травня заново  народився.  Під час оперування я навколішки молилася на вервечці у молитовному куточку хірургічного відділення. Просила Господа допомогти лікарям врятувати життя сина.
     Я вдячна Богові за те, що дарує нам таких професіональних, розумних, доброзичливих лікарів, в яких не лише чудові професійні навики і знання, а й чуйне серце. З таких лікарів слід брати приклад молодим спеціалістам.
     Низький уклін Вам, лікарі-рятівники, від Бога – щастя, від людей – пошани.