Міська влада і клерки Галича початку ХХ століття

 Міська влада і клерки Галича початку ХХ століття
Фото ілюстративне

Нещодавно мені потрапив до рук «Календар Станиславівський на рік 1905», який був надрукований у місті Тарнаві видавцем Станіславом Блотніцьким. Календар містить різнопланову інформацію, яка стосується передусім життя міста Станиславова.

Проте я звернув увагу на те, що у цьому виданні є цікаві відомості, які знайомлять нас із посадовцями міста Галича. Оскільки знайти це раритетне видання не всі мають змогу, я вирішив основну інформацію про Галич узагальнити і запропонувати для ширшого загалу. Тим більше, що на сторінках видання вона розпорошена на різних сторінках, то тут я спробував усю її зібрати докупи. То ж в першу чергу галичани, а за ними й інші поціновувачі нашої минувшини, зможуть відкрити для себе щось нове.

Почнемо із міського уряду. Він на 1905 рік виглядав так: бургомістр – Сегін Михайло, заступник – Мусякевич Онуфрій, асесори – Кірсхен С., Мессінг А., Сівецький Антон, секретар д-р Юрій Остеман, касир – Мусяковський Августин, контролер Свікліцький Тит, інспектор Добжанський Кл., консули – Пуніцький Спиридон, Янович Юлій,  д-р Зінс Кл., ветеринар – Галлер Вольф, синдик – Літинський Ян.

Обшир міста  становив 4328 моргів, тут мешкало 4829 жителів, з них 991 – латинників, 2263 – греко-католики, 1453 – євреї, 119 – караїмів. Маєток гміни 887199  корон.

Цісарсько-королівський уряд податковий поданий у такому складі:

керівник Мігович Александр, контролер Джірса Франц, ад’юнкти Шоленбергер Зенон, Залановський Ян, правники Оржеховський Міхал та Монсібович Зенон.

Нотаріус – Савіцкий Міхал.

Адвокати – Літинський Ян, Галн Абрагам.

Асесори з титулом радників на округ Галич: Янко Ян (Залуква), Ліндерський Генрік (Пациків), Марковський Леопольд (Темирівці), Пенянзек Станіслав (Медуха).

Уряд поштовий: начальник закладу Гоцький Лев, асистенти Хоміцький Ярослав, Коваль Ян.

Шестикласну чоловічу школу у Галичі очолював Александер Шепарович, а шестикласну жіночу –Вероніка Сташкевич. Чотирьохкласною школою у Маріямполі керував Станіслав Віхерик, а такого ж статусу у Єзуполі – Людвік Князь.

Лікарями у Галичі були  Людвік Сток та Клемент Зінс. Аптеку у місті тримав Юлій Ормезовський.

Ярмарки у Галичі проходили 7 січня, 5 квітня, 12 жовтня. Щоп’ятниці відбувався торг щотижневий. Цікаво, що недалеко від Галича, у Єзуполі, ярмарки відбувалися 27 червня, 28 липня та 29 вересня.

У заголовок статті ми винесли слово «клерк», бо направду перелічені вище особи були чиновниками невисокого рангу. Більше того, якщо зробити спробу проаналізувати їхню діяльність, то про більшість із них жодної іншої інформації знайти не вдалося за винятком хіба що д-ра Юрія Остермана, який, до речі, у Галичі помер і похований на старому цвинтарі, в’язнів Талергофа Михайла Сегіна (помер у таборі) і Юлія Яновича, який був замучений у м. Котяї у 1915 році та поштаря Яна Хоміцького, який у 1918 році очолював пошту в Самборі.

На жаль, у Галичі не було такого бургомістра як, наприклад,  Ігнатій Камінський у Станиславові, який зумів місто розбудувати і вивести у ряд найбільших міст Галичини. Галичу не щастило на провідників і тому місто так занепало.

                                                                       

Довідково: Клерк (фр. clerc, англ. clerk; від лат. clericus – «клірик»). В англомовних країнах клерк - це службовець. У первісному і вужчому сенсі – переписувач, службовець, який виконує письмові роботи. Слово «клерк» спочатку означало клірика, тобто особу духовного стану. Так як у Середньовіччі науки і навіть грамотність були поширені виключно серед духовенства, то з часом клерками стали називатися вчені та переписувачі, а потім канцеляристи та інші посадові особи, які виконують ті чи інші функції з управління.

Опрацював Іван ДРАБЧУК