Наші славні земляки

Наші славні земляки
Наші славні земляки       5 червня 1933 року в м.Галичі по вулиці Я.Осмомисла, 16 в сім’ї лікаря народився син Мирослав, батько якого Михайло Андрійович протягом багатьох років працював лікарем та головним лікарем районної лікарні. Мати Марія – викладач музики, а згодом – операційна сестра та акушерка. 1935 року народилася дочка Марія (сестра Мирослава).
      Після закінчення Галицької середньої школи Мирослав в 1950 році вступає до Чернівецького державного медичного інституту, який успішно закінчує 1956 року.
      Мирославу Михайловичу три кафедри цього медичного закладу (біології, мікробіології та хірургії) пропонували вступати в аспірантуру, але він вибрав працю практичного хірурга, яку розпочав в смт.Більшівці.
      У 1961 році обласний відділ охорони здоров’я призначає Шекету М.М. на посаду районного хірурга та завідувача хірургічним відділенням центральної районної лікарні м.Галича, де він працює до 1968 року.
      Тут слід згадати про такий випадок. У 1961 році Мирослав Михайлович виконав операцію хворому М.Кловаку із с.Тустань, якому циркулярною пилою було повністю відрізано руку вище ліктя. Після вдалої операції рука зрослася, пацієнт повернувся до роботи столяром уже через півтора року.
      У 1968 році Мирослав Михайлович на конкурсній основі вступає до клінічної ординатури із серцево-судинної хірургії в м.Києві.
      Через короткий час його зарахували до складу колективу академіка М.М.Амосова з пересадки серця та освоєння оперативних втручань на відкритому серці з апаратом штучного кровообігу.
      Під час проведення пересадок серця Мирослав Михайлович розробив та застосував в експерименті оригінальну методику з’єднання великих кровоносних судин за допомогою танталових трубок. Одночасно розробив і проводив лікування хворих дітей (від 6-ти місяців до 2-3 років) із вродженою вадою серця (тетрадою Фалля). Новою методикою хворим вводився внутріплеврально розчин тальку на новокаїні, в результаті чого у пацієнтів вісцеральна та парієнтальна плеври зросталися, виникало допоміжне кровопостачання з великого кола кровообігу в мале. Стан хворих покращувався, що дозволяло робити хірургічне втручання на серці.
      Операцій із введенням тальку зроблено 328 хворим. На той час операції з апаратом штучного кровообігу маленьким дітям в СРСР не проводилися. Англійський професор Лонг Мур, перебуваючи в цьому інституті, заявив, що методика внутріплеврального введення тальку М.М.Шекетою є унікальна при операції на серці і їй нема аналогів.
      Коли М.Шекета закінчив ординатуру, академік М.М.Амосов запропонував йому залишитися для праці в інституті кардіохірургом. Через п’ять років Мирослав Михайлович стає завідувачем відділенням хірургії, а потім – головним лікарем інституту серцево-судинної хірургії. Працюючи тут, М.М.Шекета доклав чимало зусиль для становлення інституту, забезпечення його персоналом та медичним обладнанням. На той час щорічно проводилося понад 5 тисяч операцій на серці, з них близько 3 тисяч – на відкритому серці з апаратом штучного кровообігу.
      У 1986 році за наказом Міністра охорони здоров’я був на ЧАЕС із перевіркою всіх медичних закладів ураженої зони.
      З 1988 р. по 1990р. М.М.Шекета працює лікарем-хірургом в Африці (Ангола), де проходила громадянська війна. Через брак хірургів у госпіталі доводилося працювати майже цілодобово. За цей період виконано 1227 операцій військовим та дітям з приводу вогнестрільних поранень.
      З 1990 року по 1992 р. перебував у США, де знайомився з хірургічними методами лікування в клініках Чикаго та Мілуоки, брав участь у Конгресі хірургів Північної Америки, виступав на науковій конференції в Чикагському університеті з питань аварії на ЧАЕС.
      Мирослав Михайлович є співавтором 18 наукових праць з хірургії серця, автором «Португальсько-українського словника». Володіє англійською, німецькою, португальською та польською мовами. Особисте захоплення – медицина, біологія, географія, класична музика та опера.
      4 березня 1988 року головному лікареві науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії Шекеті Мирославу Михайловичу Указом Президії Верховної Ради Української РСР за заслуги в розвитку охорони здоров’я, сумлінне виконання професійних обов’язків присвоєно звання Заслуженого лікаря Української РСР. Його визнано хірургом вищої категорії, а також відмінником охорони здоров’я.

      Довідка
      М.М.Шекета одружений. Дружина Єременко Діана Іванівна – лікар-офтальмолог. Разом з дружиною виховали двох доньок. Оксана – біолог, Галина – лікар-кардіолог в інституті кардіології ім. М.Д.Стражеска, онуки Аня, Анастасія та Михайло – школярі.
      В даний час родина М.М.Шекети проживає в м.Києві.
      В м.Галичі живе рідна сестра М.Шекети Григорович Марія Михайлівна.
Ярослав Мусякевич, м.Галич