Нетлінність народних традицій

    В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї батьків, карається людьми і Богом. І він блукає по світу, як блудний син. Ніде не може знайти собі притулку.
    Але хто ми? Які? Звідки? Ці запитання завжди з нами. Відповіді ми шукаємо всюди. А, може, варто прислухатись до голосу, який звучить то тихіше, то гучніше в нас самих. Бо цей голос із далекої давнини.
    Учні 6 класу Крилоської ЗОШ підготували фольклорне свято для учнів школи і своїх родичів. Звичайна класна кімната перетворився у виставкову залу, а оглядини – у справжню подорож 30-50-60 років. Кожен, хто зайшов сюди, з великою любов’ю і душевним трепетом згадав те місце, де народилися його рідні і знайомі, діди і прадіди. Перед очима постала стародавня оселя з різноманітними речами побутового вжитку, вишивками і одягом.  Із пожовклих стареньких фотографій дивилися лагідні і мудрі очі крилошан, які залишили добрий  спогад про себе.
    Ініціатором створення  такої виставки  була класний керівник, вчитель музики Ольга Габурак. Оглянувши виставку, всі присутні побачили «Толоку» і побували на «Вечорницях», які підготували дівчата-красуні і завзяті парубки. Тут було все: сміх і жарти, загадкові бувальщини і чудернацькі приказки, залицяння і вихваляння, а найголовніше – українські народні пісні. Правду кажуть, що українська пісня – це бездонна душа народу. Тужлива і лірична, весела і жартівлива вона чарувала усіх  і примушувала співати разом з дітьми.
    Найбільше порадувала присутніх Наталя Станчевська, у виконанні якої прозвучали пісні «Ой, я молода на базар ходила» і «А до мене Яків приходив».
    Завершилися вечорниці, як годиться, багатим  і щедрим частуванням. Треба віддати належне класному керівникові О.В.Габурак, яка готує і проводить дуже часто тематичні заходи, де діти вчаться любити та шанувати свій народ, свою націю, культуру і побут, дізнаються про витоки народних традицій, збагачують свій духовний світ.
    Батьки висловлюють щиру подяку Ользі Василівні Габурак за всебічне виховання їхніх дітей...