Організаційні засади діяльності кооперативу

Організаційні засади діяльності кооперативу

     Михайло СтасюкЗобов’язання із ведення діяльності кооперативу є основним принципом
     У кооперативі ризик розподіляється між усіма членами солідарно. Важливо, щоб поведінка одного із членів не приносила шкоди іншим. Підписання зобов’язань по веденню діяльності та інші правила є справою довіри та відповідальності перед кооперативом. Члени є власниками кооперативу, тому мають довіряти кооперативу. А кооператив повинен бути впевненим в надійності членів. Зобов’язання щодо ведення діяльності (в збутових – щодо реалізації продукції, постачальницьких – закупівлі засобів виробництва, сервісних – наданню послуг) дозволяють кооперативу концентрувати значні обсяги продукції, що уможливлює вихід на більш вигідні ринки, закупити засоби виробництва за оптовими цінами, повністю використати потужності матеріально-технічної бази, де фактор прийняття і належне виконання членами своїх зобов’язань є запорукою ефективності роботи кооперативу, а через нього – самих членів.
     Ефективність роботи кооперативу прямо залежить від обсягу операцій з членами. Ось чому в кооперативі використовується принцип відданості, тобто продавати всю продукцію через кооператив. Винятки можуть стосуватися лише тієї продукції, яка потрібна для внутрішніх потреб (оплата праці, внутрішнє споживання, технологічні потреби). Тобто вся продукція, яку член кооперативу призначив для продажу, повинна бути реалізована через кооператив. Строк дії договорів, прийнятих у збутовому кооперативі, має бути досить тривалим, як правило, – 3-5 років, а обсяг – визначатись за одним із трьох варіантів:
     - як відсоток від врожаю;
     - як фіксований об’єм з гектара або голови с-г тварин;
     - як фіксований обсяг або вся продукція.
     Зобов’язання у постачальницьких і сервісних кооперативах приймаються членами за аналогічними принципами, з урахуванням специфіки сезонності поставок, засобів виробництва і використання техніки.
     Тому механізми прийняття зобов’язань у таких кооперативах базуються на формуванні попередніх заявок і складанні графіків поставок і використання техніки.
     
     Умови надання послуг в кооперативі
     Іншою стороною взаємодії члена кооперативу із самим кооперативом є отримання послуг. Даний процес має певні регламентуючі норми, зокрема:
     а) кожен кооператив повинен сформувати перелік тих послуг, засобів, які він надаватиме своїм членам; даний перелік визначається загальними зборами і фіксується у статуті кооперативу та більш детально у правилах ведення діяльності;
     б) зобов’язання кооперативу щодо дотримання якісних стандартів, нормативів надання послуг членам.
     Пріоритетність задоволення заявок включає: виключення задоволення заявок нечленів у порівнянні з членами, черговість виконання заявок між членами у відповідності із термінами подачі членами заявок, розподілом на основний і додатковий обсяг, прив’язку черговості до величини сплаченого паю;
     в) зобов’язання щодо пріоритетності або виключності поставок, надання послуг, техніки своїм членам, при цьому допускається надання послуг нечленам кооперативу за умови повного, першочергового задоволення заявок членів або паралельної можливості надання послуг контрагентам;
     г) форму, терміни та умови подачі заявок на отримання послуг, використання техніки, поставок засобів виробництва кожен член кооперативу подає до початку діяльності; при цьому на початку року ці заявки набирають форми заявки про наміри, а протягом року є твердими, акцентованими замовниками заявки;
     д) можливість впливу кооперативу на вибір його членом виду продукції, типу технології, засобів виробництва – замінників тощо;
     е) умови приймання і видачі продукції, які передбачають встановлення порядку і графіка передачі продукції та постачання товарів, транспортне забезпечення і умов перевезення, зобов’язання членів щодо якості, розфасовки та інших умов попередньої обробки продукції та ін;
     є) порядок повної або часткової сплати послуг, умови авансованої оплати чи приведення операцій в кредит, можливість застосування системи знижок відповідно до вибраної членом форми і обсягу оплати.
     
     Рух товарів у кооперативі
     Кооператив не купує продукцію своїх членів, а реалізує її від їх імені, а в окремих випадках сплачуює члену кооперативу аванс у формі попередньо встановленої ціни.
     Продукція, що передається членом кооперативу, залишається його власністю, у випадку включення у сферу послуг кооперативу зберігання та переробки неприбутковість останнього забезпечує давальницька схема руху товарів. Оскільки передача продукції не веде до зміни власника, нема причини нарахування ПДВ. З іншого боку кооператив не продає членам засоби виробництва, а закуповує їх від їх імені за поданими заявками, що викликає формування доходів кооперативу на рівні втрат на його утримання і вартість придбаних засобів. Через це не формується база оподаткування.
     
     Принципи ціноутворення в кооперативі
     Кооператив проводить господарські операції не з членами, а з суб’єктами ринку від імені своїх членів, не заробляючи при цьому прибутку для себе.
     Оскільки кінцева собівартість послуг, витрати на функціонування кооперативу остаточно можуть бути підраховані в кінці фінансового року, ціноутворення в кооперативі складається з двох частин:
     - на початку року, перед поставкою/закупівлею членам продукції, надання послуг, засобів виробництва кооператив встановлює попередні ціни;
     - в кінці року фінансовий результат діяльності кооперативу розподіляється серед членів через кооперативні виплати, які додаються до попередніх цін, що були виплачені їм через попередні ціни за надану продукцію або віднімаються від попередніх цін за надані послуги та засоби.
     Кінцева ціна, що виробник отримує за продукцію (попередня ціна + кооперативні витрати) або сплачує за послуги та товари (попередня ціна – кооперативні витрати), дорівнює собівартості. Вона підраховується лише наприкінці року і залежить від результатів спільної діяльності членів кооперативу.
     
     Встановлення розміру попередніх цін
     Сільгосптоваровиробники – члени кооперативу – передають йому вироблену ними продукцію на реалізацію або на переробку, залишаючись її власниками. Кооператив не продає своїм членам матеріально-технічні ресурси, а закуповує їх на замовлення членів кооперативу. Тобто в будь-якому випадку кооператив проводить комерційні операції не із своїми членами, а від імені членів, не ставлячи за мету отримання прибутку операцій безпосередньо для кооперативу як суб’єкта ринкових відносин. Метою кооперативу є отримання максимально можливого економічного результату його членами, при мінімалізації кооперативних витрат.
     Оскільки попередньо неможливо встановити точний розмір таких витрат, попередньо встановлені кооперативом ціни підлягають перегляду за результатами року. Фінансовий результат діяльності кооперативу розподіляється між його членами у вигляді кооперативних виплат.
     Ціна, за якою члени кооперативу поставляють свою продукцію для реалізації, або за якою проводиться оплата матеріально-технічних ресурсів та послуг , розраховується за цією спеціальною системою ціноутворення, яка і забезпечує неприбутковий характер кооперативу.
     Що ж необхідно брати до уваги при розрахунку попередніх цін?
     По-перше, виконавчий директор кооперативу, як і його члени, повинен розуміти, що кооператив може в кінці року повернути надлишково (понад прогнозовану собівартість послуг) отримані кошти, але не може вимагати додаткової сплати коштів.
     По-друге, в будь-якій діяльності є свої ризики.
     По-третє, попередня ціна має бути вигідною для членів кооперативу. Мало хто з членів кооперативу сприйме як належне, що інші комерційні структури пропонуватимуть вищу за вироблену сільгосптоваровиробниками продукцію, а ніж кооператив.
     По-четверте, попередня ціна, в залежності від ряду факторів може мати різні значення для конкретних членів кооперативу. При певних умовах вона може залежати від обсягу послуг, який член кооперативу отримує від кооперативу, транспортних витрат на одиницю послуг для територіально віддаленого члена та ін..
     Попередня ціна є результатом економічних розрахунків, прогнозування ринку та компромісом між бажанням кооперативу застрахуватися від можливих ризиків та бажанням членів кооперативу отримати якомога вищу ціну за свою продукцію, якнайдешевше придбати ресурси або отримати послуги за якомога нижчою вартістю. Механізм визначення ціни варто прописати в правилах внутрішньогосподарської діяльності.
     Кому належить приймати остаточне рішення про встановлення попередніх цін, визначається правилами.
     
     Розподіл доходів
     Дохід кооперативу утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат на оплату праці найманих працівників. Дохід розподіляється на:
     - сплату податків і обов’язкових платежів до бюджету та спеціальних державних фондів;
     - погашення кредитів і відсотків по них;
     - покриття збитків;
     - відрахувань до фондів кооперативу;
     - кооперативні виплати;
     - виплати на паї.
     
     Фінансові відносини в кооперативі
     Кооператив, якщо це дозволено правилами внутрішньогосподарської діяльності, може кредитувати своїх членів необхідними ресурсами як за рахунок власних можливостей, так і залучених на умовах кредитування товарних ресурсах чи коштах. Як правило, в такому разі передбачається внесення часткової оплати за послугу, яка проводиться при подачі замовлення чи по поставці замовленого ресурсу.
     Крім того, кредитування в будь-якому випадку проводиться за наявності гарантій. Тому кооператив, як і його конкретний член, який бажає скористатися товарним кредитом, повинні надати заставне майно. За умови відсутності достатньої застави кооператив може звернутися за наданням гарантій до своїх членів, аналогічно член кооперативу має віднайти поручителя.
     Слід відзначити, що за наявності власних обігових коштів кооператив може надавати аванси своїм членам ще до збуту продукції, яка передана йому цими членами для реалізації. Гарантією в такому випадку слугує наявність цієї переданої продукції.
     Щодо забезпечення виконання фінансових відносин в кооперативі, то кожен кооператив відкриває на членів індивідуальний аналітичний рахунок для обліку операцій, проведених через кооператив. Кредит рахунку відображає продукцію, передану ним кооперативу (у попередніх цінах) та кооперативні виплати. На дебеті – вартість матеріально-технічного постачання та отриманих послуг у попередніх цінах, а також очікувані пайові внески. До операцій застосовується принцип взаєморозрахунку. Кінцеве сальдо по рахунку підлягає оплаті в грошовій формі. Сальдо по кредиту оплачується кооперативом, а сальдо по дебету – членом кооперативу.
     Кооператив може нараховувати проценти на дебет рахунку члена.
     
     Результати діяльності кооперативу
     Розмір економічного результату діяльності кооперативу визначається після закриття всіх бухгалтерських записів по операціях з членами та з третіми особами. Але операції з членами на цьому не закінчуються. Вони повинні отримати кооперативні виплати (перерахунок попередньо встановлених цін), що є складовою частиною ціни на поставлену продукцію чи оплати за отримані товари та послуги. Тому економічний результат діяльності кооперативу, який, на перший погляд здається прибутком, має принципово іншу економічну природу. Він є не метою діяльності, а наслідком того, що неможливо точно визначити собівартість послуг кооперативу до закінчення фінансового року. І, якщо виявляється, що плата членів за послуги кооперативу перевищила їх собівартість, то члени кооперативу самі вирішують, як використати цей економічний результат.
     В кінці року кооператив приймає рішення про розподіл отриманого результату за трьома можливими напрямками:
     - кооперативні виплати;
     - нарахування на паї;
     - резервний фонд.
     Дане рішення приймається загальними зборами. Проте, для більшої ефективності управління кооперативом можна уповноважити Правління приймати рішення із подальшим його затвердженням на загальних зборах.
     
     

Михайло Стасюк, головний спеціаліст забезпечення розвитку фермерських та особистих селянських господарств управління агропромислового розвитку Галицької РДА