Пам’ятай про Крути!

Пам’ятай про Крути!

     КРУТИВ кінці грудня 1917 р. уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. У січні 1918 р. з декількох напрямків до Києва рвалися три більшовицькі армійські групи під загальним командуванням М. Муравйова.
     14 січня 1918 р. на українсько-більшовицький фронт в район Бахмача виїхав Помічний Студентський Курінь із сотником Омельченком, сформований зі студентів-добровольців Українського Народного Університету та Київського Університету ім. Св. Володимира, учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії.
     29 січня 1917 р. бійці Студентського Куреня, учні Військової школи і невеликий відділ Вільного Козацтва (близько 300 чол.) зайняли оборону обабіч залізничного полотна поблизу станції Крути (у напрямі до станції Пліски). Більшовицькі війська (6 тис. чол.), які складалися з петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту, розпочали наступ. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували атаки ворога. Проте незабаром, скориставшись кількаразовою перевагою в чисельності, наступаючі зім’яли оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища та не бажаючи здаватись у полон ворогові, бійці Студентського Куреня пішли в багнетну атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів (серед них – Божко-Божинський, М. Лизогуб, О. Попович, В. Шульгин, П. Кольченко, М. Ганкевич, Тарнавський, Соколовський та ін.) були захоплені в полон.
     Перед стратою гімназист Пипський почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили всі засуджені на смерть. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Декілька бійців, яким вдалося врятуватись, вночі розібрали залізничну колію і все-таки на кілька днів затримали наступ червоної гвардії.
     Після звільнення території України від більшовиків, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 р. в Києві відбувся урочистий похорон 28-и полеглих у бою під Крутами. Під час Служби Божої і на могилі співав студентський хор під керівництвом О. Кошиця. Траурну промову виголосив М. Грушевський. Загиблих було поховано з військовими почестями на Аскольдовій горі у Києві. В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Сьогодні на місці останнього бою українських студентів під Крутами і на могилі героїв встановлено пам’ятні знаки.

Підготувала Надія Романюк