Пасхальне вітання отцям-парохам та всім вірним УГКЦ Галицького деканату

Пасхальне вітання отцям-парохам та всім вірним УГКЦ Галицького деканату
Христос Воскрес       Всечесні отці, дорогі браття і сестри! Христос Воскрес!
      Сьогодні, дорогі брати і сестри у христі, ми безліч разів повторюємо це радісне привітання. В глибині серця визнаємо, що тривожна ніч страсних днів Великого посту змінилася блискучим сонячним світанком, бо рано-вранці третього дня після смерті Сина Божого жінки-мироносиці дізналися й сповістили світові, що Він Воскрес із мертвих.
      Це радість для цілого світу, бо Воскреслий своєю смертю переміг смерть, вивів з гробів святих праведних і для всього людства подарував надію на воскресіння. Христос – це Син Божий і наш Спаситель, який помер і воскрес задля нашого спасіння, тому ми всі ту правду приймаємо з радістю і в часі Великодня в особливий спосіб її переживаємо. Чому? Бо Воскресіння Христове – це запорука нашого воскресіння! У цьому запевняє нас сам Ісус Христос. Істинно, істинно кажу вам: «Надходить час, та вже і тепер він, коли померлі почують голос Сина Чоловічого і, почувши, оживуть... і вийдуть ті, що добро чинили на Воскресіння життя. А ті, що зло чинили, воскреснуть на суд» (Ів.5,29).
      Воскресіння і життя вічного домагається наш розум і воля, тобто наша душа. В позагробне життя вірить все людство, хоч у різних часах по-різному це розуміє і виявляє. Сьогоднішнє вітання Церкви «Христос Воскрес!» несе радість усім терплячим, переслідуваним. Чому? Бо Воскресіння Христа – це запорука перемоги Добра, Правди і Любові над людською злобою, насиллям, запорука перемоги Бога над дияволом, над смертю! Звідси наша надія на перемогу нашої національної правди, на перемогу нашого народу над його внутрішніми і зовнішніми ворогами. Звичайно, перемога не приходить самочинно. Для перемоги треба трудитись, змагатись, терпіти, боротись за прикладом Христа і в злуці з Христом.
      Якщо ми справді змагаємось зі злом у нашому особистому житті, якщо ми хоч трохи наслідуємо Христа, тобто дотримуємось Його науки в нашому житті, то Великдень буде для нас справді радісним Днем. Якщо ми не співтерпіли з Христом, якщо ми стояли байдужими здалека від Нього, то цей день залишиться порожнім, беззмістовним, як, може, багато інших подібних днів у нашому житті... Заповнім наше життя працею, молитвою, боротьбою за власне спасіння і за краще завтра нашого народу та нашої Церкви! Цим дамо доказ любові до Бога і ближнього. Несімо наш життєвий і всенародний хрест з Христом і за Христом. І хоч би нам довелося іти з Ним аж на Голготу, то пам’ятаймо, що саме через Голготу прийшло Христове Воскресіння, прийшла перемога і тріумф Христа.
      Нехай віра наша і любов у серцях ведуть нас до Воскреслого Господа! Радіймо, співаймо, вітаймо, обнімаймо один одного, бо Христос воскрес із мертвих, смертю смерть переміг, і тим, що в гробах, життя дарував!
      У цей радісний Празник Христового Воскресіння бажаю Вам, Всечесні отці, дорогі брати і сестри, люба наша молоде, небесної радості й миру. Нехай цей світлий день Воскресіння стане днем надії на те, що прийде Дух Святий у П’ятидесятницю і стане найвищим Володарем в Україні і по всьому світу.
      Христос Воскрес!
      Воістину Воскрес!
Ваш отець-мітрат, декан Галицького деканату Василій Завірач