Перший Галицько-Волинський князь

Перший Галицько-Волинський князь

Роман МстиславовичДо 805-річчя пам’яті князя Романа Мстиславовича

     Після смерті Володимира Ярославовича галицький стіл став вакантним. Дізнавшись про претензії на нього волинського князя Романа Мстиславовича, який мав підтримку серед міського населення Галича, місцеве боярство, що боялося міцної княжої влади, прагнуло запросити до себе кого-небудь із другорядних руських князів або навіть малопольського князя Лешка. Однак Роман Мстиславович у кінці 1199 року здійснив успішний похід на Галич і об’єднав обидва князівства в єдину Галицько-Волинську державу.
      Сівши на галицький стіл, Роман дбав про те, щоб зміцнити авторитет княжої влади. Він вступив у конфлікт з галицьким боярством, яке прагнуло диктувати свої умови. Боротьба набрала гострих форм. Роман не відкидав жодних засобів, щоб знищити галицьких вельмож, які заважали йому проводити власну політику.
      Галичани змушені прийняти князем Романа, якого боялися, як блискавки. Роман увійшовши в роль жорстокого тирана, захоплює найзначніших галицьких вельмож. Кого вбиває, кого живим закопує в землю, з інших здирає шкіру, розриває на куски, багатьох вбиває стрілами. Використовуючи всі різновиди тортур, він постає перед своїми громадянами страшнішим ворогом, аніж супротивник. А тих, кого він не міг зразу схопити, бо вони зі страху втекли в інші краї, використовуючи дари, лестощі, різного роду хитрощі, прикликає назад, обдаровує їх почестями і підвищує в чинах, а потім розпоряджається і наказує стратити їх в найстрашніших немислимих тортурах для того, щоб цим навіяти страх сусідам, і, знищивши могутніх, управляти без перешкод.
      Так характеризує початок Романового княжіння у Галичі автор «Великопольської хроніки». Ці події могли відбуватися в дійсності, оскільки галицьке боярство, зміцніле за часів князя Володимира Ярославовича, могло перешкоджати зміцненню влади Романа. Багато галицьких бояр були прибічниками угорської династії і відповідно – неприятелями князя Романа. Новому галицькому князю було необхідно ослабити супротивників будь-якими засобами. За рахунок боярських земель, які залишилися після знищення чи вигнання землевласників, Роман Мстиславович укріпив владу в галицькій землі. Він зумів приборкати значну частину тих великих бояр , які були призвідниками міжусобиць.
      Утвердившись у Галичі, Роман відновлює зв’язки з Візантією. У середині 1200 року Роман Мстиславович відсилає у Константинополь посольство, яке мало насамперед шлюбний характер. Бояри привели Романові зовсім юну нову дружину Анну. Можливо, це і загострило усобицю з його тестем, Київським князем Рюриком Ростиславичем (перша дружина Романа Передслава була дочкою Рюрика). Енергійний князь Роман Мстиславович влітку 1201 року підійшов до Києва. Кияни приязно зустріли Галицько-Волинського князя, відкрили йому Подільські ворота. Кияни підтримали сильного володаря, можливо, у ньому вони бачили державного діяча, який зміг би об’єднати країну.
      Утвердившись у Києві , Роман звертає особливу увагу на боротьбу з половцями. Взимку 1203-1204 року Роман Мстиславович разом із союзними військами Рюрика Ростиславовича та інших руських князів спільно ходили на половців. На початку лютого 1204 року вони поверталися з походу і зупинилися у Треполі, щоб обговорити умови договору між князями і дійти згоди щодо волостей. Проте щось вони не поладнали, бо Роман Мстиславович схопив свого тестя Рюрика, тещу Анну Юріївну і їхню дочку, а свою дружину Передславу і силоміць зробили постриг.
      Роман Мстиславович прагнув об’єднати і зміцнити Київську Русь. Однак не всі князі підтримали його.
      Зовнішня політика князя Романа була теж успішною. Він підтримував тісний союз з Візантією, мав вплив на правителів Польщі і Угорщини. 1205 року вирушив у похід в Саксонію. Переходячи через польські землі, Роман зіткнувся з Краківським князем Лешком Білим. Коли галицьке військо стояло табором над рікою Віслою, Роман з невеликою дружиною відлучився від табору. Поляки, що несподівано наїхали на нього, вбили його разом з його дружиною. Вбито князя Романа Мстиславовича 19 червня 1205 року (в день св. Гервасія і Протасія) в Завихвості на Віслі.
      Роман Мстиславович був визначним політичним діячем кінця ХХІІ – поч. ХІІІ ст. Утворена ним Галицько-Волинська держава займала провідне місце серед українських князівств.
      Переможні походи Романа проти зовнішніх ворогів забезпечили йому високий авторитет всередині країни і на міжнародній арені. Князь Роман Мстиславович загинув у віці не більше 53 років – розквіт для політика.
      В шерензі князів Київської Русі перший Галицько-Волинський князь займає достойне місце і заслуговує доброї пам’яті нащадків і земляків.

Марія Сохан, науковий співробітник історичного відділу Національного заповідника «Давній Галич»