Поговоримо про крадіжки

    Багато хто з батьків спостерігає, що інколи їхня дитина намагається без дозволу взяти вдома дрібні гроші. Потім у дитини з’являються чужі іграшки, речі. Навіщо вона це робить, як запобігти дрібним крадіжкам? Батьків дуже непокоїть це питання. У родині вони довіряють одне одному, нічого не ховають. Навіть зовсім маленькій дитині не дозволяли брати, не спитавшись, чужі іграшки. Наполягали, щоб повернула їх господарю, якщо бачили вдома чужі речі. Вважали, що на все життя дитина міцно засвоїла правило: «Чужого брати не можна!».
    Приблизно у віці після 10 років діти проявляють підвищену зацікавленість до батьківських особистих речей, зокрема і до грошей. Причому, якщо хлопчики виявляють інтерес винятково до грошей, то у дівчат до цього додається ще й інтерес до косметики, маминого одягу, прикрас.
    Беруть вони ці речі таємно і розпоряджаються ними на власний розсуд. Найчастіше гроші в такому віці беруть зовсім не для того, щоб придбати важливу річ. В житті дітей гроші не пов’язані, як у житті дорослих, із прагненням отримати матеріальні речі або задоволення. Психологи виокремлюють такі причини, чому діти найчастіше «беруть» батьківські гроші:
    • щоб зробити подарунки або пригостити приятелів (купити цукерки, жувальну гумку для частування дітей у дворі або у класі – така своєрідна щедрість);
    • щоб показати свою перевагу, винятковість перед однолітками (це приблизно те, що у світі дорослих називають владою, могутністю);
    • мотивом викрадення грошей може стати спроба ствердитись у групі, від якої дитина залежна;
    • спроба проявити протест або помститися батькам за гірку образу, незаслужені приниження тощо («Якщо вони зі мною так, то я...»);
    • один із найнеприємніших варіантів: вимагання грошей старшими товаришами, друзями з компанії ровесників або незнайомими людьми;
    • прояви клептоманії.
    Що ж робити в такій ситуації?
    Якщо ви помітили перші ознаки того, що дитина почала брати гроші або речі без дозволу, спробуйте відверто поговорити з нею. Поцікавтеся, з якою метою вона бере гроші та на що витрачає їх. Запропонуйте видавати невеличкі суми кишенькових грошей (наприклад, на тиждень), щоб дитина почувалася впевненішою в оточенні однолітків.
    Розкажіть, як формується родинний бюджет і як він розподіляється, які витрати є обов’язковими, що після цього залишається.
    Ознайомте дитину з планами великих витрат на майбутнє, запропонуйте брати участь у спільному обговоренні, вислухайте її думку. Якщо син (або донька) знатиме, що, наприклад, планується капітальний ремонт у квартирі, то буде готовим(ою) до скорочення кошторису на одяг, нові ролики, велосипед тощо.
    Основні правила поведінки дорослих, якщо дитина взяла чужу річ:
    • намагайтеся з’ясувати ситуацію, зрозуміти мотиви дитячої поведінки;
    • не слід «витягати» правду будь-якими способами;
    • не говоріть дитині, що вона – «злодій», «нечесна людина», «нечиста на руку»;
    • не порівнюйте з іншими дітьми або із собою в дитинстві (“Я у твоєму віці ніколи не брала чужого”);
    • не перестарайтеся, обговорюючи дитячу провину, інакше  в майбутньому дитина приховуватиме від вас усі свої вчинки, за які ви, на її думку, будете сварити;
    • не нагадуйте дитині про її поганий вчинок;
    • не влаштовуйте обговорення цієї провини при сторонніх.
    Такий підхід допоможе дитині відчути себе «на рівних» із батьками, побудувати довірливі стосунки, сформувати уявлення про родинний бюджет, дасть змогу реально відчути і зрозуміти ті , нерідко значні, витрати, які йдуть на задоволення саме її потреб.
    Пообіцяйте, що на важливі речі дитина буде отримувати певні гроші, виходячи з реального стану сімейного бюджету. Річ, про яку дитина давно мріяла, ви можете купити разом з нею через деякий час, або вона отримає її на день народження.