Покликаний досягнути спортивного Олімпу

Покликаний досягнути  спортивного Олімпу

     Село Комарів, що розкинулося на лівому березі Лукви, здавна славилося талановитими людьми, серед яких хлібороби і скотарі, ткачі і будівельники, музиканти і вишивальниці, які залишили по собі плоди своєї праці. Продовжують традиції своїх попередників наші сучасники, проявляючи здібності в освіті, науці, культурі, техніці, спорті.
     Сьогодні мова піде про Володимира Йосиповича Мельничука, ім’я якого відоме не лише в Україні, але за її межами.
     Володимир прийшов у світ 1 січня 1958 року в багатодітній сільській родині. Юнак ріс рішучим, працелюбним, творчим, з великим спортивним потенціалом.
     У 1975 році закінчив Комарівську середню школу і став перед вибором життєвої дороги. Непокоїла хлопця давня мрія – пов’язати своє життя зі спортом. Обставини, в яких прожив дитячі роки, допомагали обрати шлях у житті. Розкішна природа, ліс, тихоплинна Луква за кілька метрів від родинного гнізда, спортивно-масова робота в школі та в селі сприяли фізичному загартуванню Володимира, його потягу до фізкультури.
     І першим кроком до здійснення мрії стало навчання в Республіканському технікумі фізичної культури м. Івано-Франківська. Наступний етап – Львівський інститут фізичної культури та праця в технікумі, нині – Івано-Франківському коледжі фізичної культури. Набуті знання, вольовий характер, організаторські здібності принесли перші результати.
     Оскільки полюбився Володимиру Йосиповичу настільний теніс, то і більшість заходів (змагань) він обслуговував і продовжує це робити систематично.
     Більше 15 років обслуговував клубний чемпіонат України з настільного тенісу серед Суперліги, Вищої ліги, 5 років – серед команд Західного регіону. 12 років Володимир Йосипович був суддею на Міжнародному турнірі «Кубок Карпат», відкритому чемпіонаті України, присвяченому пам’яті Л. Г. Покладенка.
     Наполеглива праця, організаторські здібності допомогли йому 5 разів провести в м. Івано-Франківську Універсіаду України серед вищих навчальних закладів, 3 рази – чемпіонат України серед спортсменів з вадами здоров’я, 4 рази – молодіжні ігри України.
     У 1998 році ім’я Володимира Йосиповича Мельничука стало відоме за межами України, його було запрошено виконувати роль судді на чемпіонаті Європи серед юніорів в Італії, а в 2002 році – в Москві.
     2002 рік – переломний у житті Володимира Йосиповича. Він отримує визнання міжнародних спортивних організацій та посвідчення судді міжнародної категорії з настільного тенісу.
     З цього часу починається його праця судді на міжнародних чемпіонатах. Виконує обов’язки судді в престижних змаганнях серії Про-Тури (найсильніші гравці Європи) в Санкт-Петербурзі, Мінську, Варшаві, Будапешті (2004-2009 рр.), 2008 р. – клубний чемпіонат Європи в Мінську, Міжнародна зустріч між командами Росії та Білорусі, 2009 р. – чемпіонат Європи серед ветеранів в м. Поречі (Хорватія) та 2010 р. – чемпіонат Європи в м.Острава (Чехія).
     Плідними і напруженими виявилися й 2010 та 2011 роки.
     У 2010 році відбувся фінал ліги Європейських чемпіонів в Оренбурзі і чемпіонат світу в Москві. У 2011 році – чемпіонат Європи в м. Вільнєс (Словенія) і фінал Ліги клубних європейських чемпіонів в Оренбурзі між «Факел Газпром»(Росія ) і «Борусія-Дортмунг» (Німеччина).
      1 січня 2012 року Володимиру Мельничуку виповниться 54 роки. Багато чого ще потрібно осмислити, зрозуміти, не розчаруватися...
     Володимир Мельничук – високопрофесійна спортивна особистість, чуйний батько, доброзичливий товариш. Так, він став спортивною гордістю села, району, області та України.
     Сьогодні у нього багато задумів і планів. Ми віримо, що вони здійсняться.
     
     

Іван Йосифів, житель с. Комарів