Прийомна сім’я – це для мене, або прийміть дитину у родину

Прийомна сім’я – це для мене, або прийміть дитину у родину

     Прийомна сім’я – це для мене, або прийміть дитину у родинуНайкраще середовище для життя й розвитку дитини – сім’я. Якщо це було б можливо, то кожна дитина зростала б в сімейному оточенні, в атмосфері любові, бо лише так повною мірою забезпечуються її потреби, створюються оптимальні умови для гармонійного розвитку, успішної соціалізації.
     Кожна дитина має право на виховання в сімейному оточенні незалежно від того, чи може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя та виховання, чи батьки неналежним чином виконують свої обов’язки. Щодо дітей, які за певних життєвих обставин залишились без батьківського піклування, то обов’язок забезпечення їхнього розвитку й виховання бере на себе держава. Пріоритетом у влаштуванні таких дітей Сімейним кодексом України, Законами України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено саме сімейне виховання. Розвиток сімейних інститутів улаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що в останні роки набув загальнодержавного значення, є життєво необхідною умовою виховання дітей, позбавлених можливості виховуватися в біологічній родині.
     Усиновлення, опіка та піклування над дітьми – перевірені часом форми сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, тоді як альтернативні форми, що набули розвитку останнім часом, а це прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу є новацією сімейного законодавства України.
      Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання і спільне проживання. Функціонування прийомних сімей регулюється Положення про прийомну сім’ю.
     Метою створення прийомних сімей є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти влаштовуються в сім’ю до досягнення вісімнадцятирічного віку або до закінчення навчання у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку. За сприятливих умов дитина може повернутися в рідну сім’ю.
     Особливістю прийомної сім’ї, як альтернативної форми сімейного влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, є те, що:
     - дитина, яка виховується у прийомній сім’ї, не позбавляється статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за нею залишаються всі пільги, передбачені законодавством для таких категорій дітей;
     - між прийомними батьками та прийомними дітьми сімейних правовідносин не виникає;
     - кандидати в прийомні батьки обов’язково проходять курс підготовки, розрахований на осмислення батьками проблем, пов’язаних із приходом у сім’ю нового вихованця;
     - утримання прийомної дитини в сім’ї фінансується державою, одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення;
     - прийомні батьки у вирішенні проблем прийомної дитини співпрацюють із соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід прийомної сім’ї, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім’ї;
     - прийомні діти мають право підтримувати контакти з біологічними батьками й іншими родичами в тому разі, якщо таке спілкування не суперечить інтересам дитини і не заборонені рішенням суду.  
     Окрім проходження спеціальної підготовки до кандидатів на створення прийомної сім’ї висуваються вимоги щодо достатнього матеріального забезпечення. Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї кандидатів не може бути меншим, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановленого законодавством, а житлова площа повинна відповідати вимогам на 1 особу.
     Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли повноліття.
     Необхідною умовою створення умов розвитку та виховання прийомної дитини в сім’ї є згода всіх її членів на влаштування нового вихованця.
     Окрім визначених вимог щодо кандидатів на створення прийомної сім’ї законодавчо визначено обмеження, що стосуються психічного та фізичного здоров’я батьків, виконання ними своїх обов’язків стосовно дітей. Прийомними батьками не можуть бути особи, які:
     - не пройшли курсу підготовки кандидатів у прийомні батьки;
     - визнані в установленому порядку недієздатними;
     - позбавлені батьківських прав;
     - були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасоване або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
     - за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей: інваліди І і ІІ групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
     Відповідальність за створення і функціонування прийомних сімей покладається на райдержадміністрацію або виконавчий комітет міськради. Безпосередня робота з кандидатами на створення прийомної сім’ї та діючими прийомними сім’ями покладається на місцеві служби у справах дітей та центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
     Протягом 2007-2010 років у Галицькому районі створено 7 прийомних сімей. Чотири дівчинки та три хлопчики відчули батьківську любов, тепло, опіку та зростають в сімейному оточенні.

Тетяна Щурик, головний спеціаліст відділу соціальної роботи Галицького РЦСССДМ